Рішення № 100550988, 25.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Справа № 280/8524/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (вул. Лермонтова, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову про старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.08.2021 ВП №66626001 «Про стягнення виконавчого збору» в частині суми виконавчого збору в розмірі 24000 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.08.2021 ВП №66626001: «Про відкриття виконавчого провадження» в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 24000 грн.

Крім того, просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 20.09.2021 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

Відповідно до ухвали судді від 20.09.2021 позивачу необхідно було надати суду документ про сплату судового збору за даним позовом у сумі 4540,00 грн.

30.09.2021 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову, до якої був доданий уточнений позов. В уточненому позові позивач залишив лише одну вимогу, просить: визнати протиправною та скасувати постанову про старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.08.2021 ВП №66626001 «Про стягнення виконавчого збору» в частині суми виконавчого збору в розмірі 24000 грн.

Ухвалою від 01.10.2021 позивачу був продовжений строк на усунення недоліків позову.

12.10.2021 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.

В обґрунтування позовних вимог за уточненим позовом позивач зазначає, що ним отримана постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.08.2021 ВП №66626001 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за виконавчим листом №280/5117/20, виданим 17.08.2021 про зобов`язання позивача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Управління не згодне з постановою про стягнення виконавчого збору, зазначає, що Управління не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів, при цьому - розпорядником коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи, надаються Управлінню тільки через розпорядника коштів вищого рівня і за бюджетним призначенням. Управління виконує функцію виплати допомоги (тобто перерахування коштів на розрахунковий рахунок банківської установи), а не встановлює розмір допомоги. Судом при ухваленні рішення у справі №280/5117/20 встановлено, що Управління проводячи виплату разової грошової допомоги до 5 травня діяло всупереч норм ст. 12 Закону № 3551-XII, оскільки виплатило допомогу у розмірі 3400,00 грн., що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112. Оскільки рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/5117/20 зобов`язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми, то виконання вказаного судового рішення має наслідком зміну складу майна боржника (позивача), а також зміну складу майна стягувача, така вимога є майновою. Рішення у справі №280/5117/20 хоча не містить у резолютивній частині слово "стягнення", однак це не виключає "майновий" характер вимоги, яка може звучати по-різному, оскільки суд не обмежений при постановленні рішення відповідними способами захисту, які він вважає правильним та ефективним при викладенні резолютивної частини. Частина 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" містить види способів отримання коштів стягувачем, а відсутність вказівки щодо "зобов`язати перерахувати, виплатити тощо" не свідчить, що дані вимоги є немайновими. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначене судове засідання на 25.10.2021.

25.10.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у Відділі на виконанні перебуває виконавче провадження № 66626001 з виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/5117/20. 26.08.2021 постановою державного виконавця відділу № 66626001 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Зазначає, що за приписами Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. На підставі діючих норм законодавства, державним виконавцем винесено постанову ВП № 66626001 від 26.08.2021 про стягнення виконавчого збору у сумі 24000,00 грн. Також відповідач у відзиві зазначає, що виконавчий лист містить вимоги щодо зобов`язання вчинити певні дії, а не стягнення коштів. Тому виконання виконавчого листа №280/5117/20, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом, не стосується стягнення суми боргу та здійснюється у відповідності норм Закону України "Про виконавче провадження". Рішення суду про стягнення коштів та рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії є різними за своєю природою, тому для таких рішень встановлено і різний порядок виконання. У даному випадку на примусовому виконанні перебуває рішення суду немайнового характеру. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Учасники справи 25.10.2021 до суду не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №280/5117/20, яке набрало законної сили 16.07.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволені частково: визнані протиправними дії Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV; зобов`язано Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

17.08.2021 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №280/5117/20.

26.08.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Частюком В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66626001 з примусового виконання виконавчого листа №280/5117/20, виданого 17.08.2021 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Також, 26.08.2021 державним виконавцем винесено постанову ВП №66626001 про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з боржника - позивача виконавчий збір у розмірі 24000,00грн.

Не погоджуючись із постановою ВП №66626001 від 26.08.2021 про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Випадки, коли виконавчий збір не стягується, визначені у ст.27 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону № 1404-VIII, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналіз зазначеного вказує на те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язано з початком примусового виконання рішення.

У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 480/3452/19 зазначено про те, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом № 1404-VIII не передбачено.

Аналогічна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 360/3324/19 та 23 грудня 2020 року у справі № 620/334/20.

Матеріалами справи підтверджується, що до відповідача надійшов виконавчий лист на виконання рішення суду зобов`язального характеру, тому державним виконавцем правомірно із дотриманням положень статей 26, 27 Закону № 1404-VIII винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі чотирьох мінімальних розмірі заробітної плати.

У позовній заяві позивач стверджує, що позивач не має власних коштів, а є лише розпорядником коштів та надає лист від 28.07.2021 на адресу Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, відповідно до якого позивачем здійснено донарахування ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 9704 грн. Однак, виплату цієї допомоги стягувачу не здійснено.

Слід вказати, що без фактичної виплати донарахованої стягувачу суми допомоги, рішення суду не може вважатися виконаним.

Відтак, на час відкриття виконавчого провадження та прийняття рішення про стягнення виконавчого збору, рішення суду боржником у повному обсязі не виконано, тому у державного виконавця були відсутні визначені частиною п`ятою та дев`ятою 5 статті 27 Закону № 1404-VIII підстави для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.

Крім цього, надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови з точки зору дотримання державним виконавцем встановленого Законом способу визначення суми виконавчого збору, слід вказати наступне.

Розмір виконавчого збору згідно положень частини другої-третьої статті 27 Закону №1404-VIII визначається виходячи з характеру вимог, за якими ухвалено судове рішення та яке підлягає виконанню за виконавчим документом.

Тобто, якщо це рішення "майнового характеру", то розмір виконавчого збору становить 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. А якщо ж виконується рішення немайнового характеру, виконавчий збір з боржника - юридичної особи стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2021 рік встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 по 30.11.2021 такий розмір становить 6000,00 грн. на місяць.

Оскаржуваною постановою вирішено стягнути з позивача виконавчий збір в сумі 24000,00 грн., тобто виходячи із чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати (4 х 6000грн.) як за виконання рішення немайнового характеру.

Аналізуючи зміст рішення суду, а саме його резолютивну частину, яке підлягало виконанню у рамках виконавчого провадження на предмет того, чи можна його вважати рішенням "майнового характеру", суд зважає на те, що у вказаному рішенні суду суб`єкта владних повноважень лише зобов`язано вчинити певні дії, відтак цей спір був спором немайнового характеру. Суд не обчислював суму недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 . Натомість суд зобов`язав нарахувати і виплатити вказану допомогу.

Вказане кореспондується з положеннями статті 63 Закону № 1404-VIII, за змістом якої немайновими рішеннями є рішення, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Відтак, державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови вірно оцінив заявлені у виконавчому листі вимоги як вимоги немайнового характеру.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору накладення штрафу ВП №66626001 від 26.08.2021 прийнята державним виконавцем обґрунтовано та правомірно, а отже підстави для її скасування відсутні.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги не задовольняються, то судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (вул. Лермонтова, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.10.2021.

Суддя Р.В. Кисіль