Рішення № 100550664, 25.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/10763/21

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Радомишльської міської ради № 268 від 11.03.2021 року в частині відмови йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у власність, орієнтовною площею 0,10 га. за межами населеного пункту с.Березці Радомишльського району Житомирської області, кадастровий номер 1825085500:07:000:0117;

- зобов`язати Радомишльську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути повторно його заяву щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у власність, орієнтовною площею 0,10 га за межами населеного пункту с.Березці Радомишльського району Житомирської області, кадастровий номер 1825085500:07:000:0117 з урахуванням норм Земельного Кодексу України, Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Закону України "Про кооперацію" та з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову Позивач вказує, що нормами ст. 13, 14 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодних підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, визначених статтею 118 Земельного кодексу України. Позивач зазначає, що є членом обслуговуючого кооперативу "Садово-дачне товариство "Високе" та посилається на розпорядження голови Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області від 26.05.2017 р. № 370, яким було прийнято рішення про розроблення детального плану території земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту с. Березці на території Лутівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області для індивідуальної дачної забудови, та розпорядження голови Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області від 05.02.2018 р. № 84 про затвердження детального плану "Індивідуальної дачної забудови території земельних за межами населеного пункту с. Березці Радомишльського району Житомирської області", згідно яких він набуває право на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено засідання у справі на 07.07.2021 о 11:00.

У відзиві на позов Відповідач проти позову заперечує і зазначає, що посилання Позивача на розпорядження голови Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області від 26.05.2017 № 370 та від 05.02.2018 № 84 є необґрунтованими, оскільки суб`єктом звернення до Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області був обслуговуючий кооператив "Садово-дачне товариство "Високе" в особі його голови Шморгуна Петра Андрійовича , тому дані правовідносини не стосуються позивача. Підставою для відмови позивачу є не проведення зміни категорії земель сільськогосподарського призначення на землі рекреації. Вказує, що спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення та може бути передана у власність громадян лише для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Також, для можливості відведення частини сформованої земельної ділянки необхідно провести її поділ, а перед прийняттям рішення про поділ спірної земельної ділянки для індивідуальної дачної забудови її цільове призначення підлягає зміні.

07.07.2021 року судове засідання відкладено на 16.08.2021 року для ознайомлення позивач з відзивом.

16.08.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі посилаючись на досліджені докази та доводи викладені в позовній заяві, додаткових поясненнях.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо підстав та порядку передачі в користування та у власність земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, врегульовані правовими нормами Земельного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких спірних відносин.

Як зазначено в позові та не заперечується відповідачем, в лютому 2021 року позивач звернувся до Радомишльської міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у власність, орієнтовною площею 0,10 Га за межами населеного пункту с.Березці Радомишльського району Житомирської області (кадастровий номер 1825085500:07:000:0117).

Судом встановлено та визнається сторонами, що за результатами розгляду такого звернення відповідачем на четвертій сесії восьмого скликання Радомишльської міської ради Житомирської області було прийнято оскаржуване рішення № 268 від 11.03.2021року про відмову в наданні такого дозволу.

Відповідно до оскаржуваного рішення № 268 від 11.03.2021року підставою для такої відмови слугувало віднесення вказаної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення та необхідності попереднього поділу земельної ділянки (а.с.17).

Таке оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підлягає скасуванню з огляду на таке.

Безспірно, за приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 1183 ЗК України).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі N 21-358а13 та в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі N 545/808/17.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Всупереч вимогам ст. 123 ЗК України Відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначив яким вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає місце розташування земельної ділянки

Відповідач не врахував, що стаття 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Учасникам бойових дій (до яких відносяться особи, визначені статтями 5, 6 Закону N 3551-XII) надаються відповідно до статті 12 (пункт 14) вказаного Закону, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Відповідач не врахував, що надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування чи власність, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом такої передачі.

У розвиток цього висновку, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом.

Відповідач не врахував, що відповідно до абзацу одинадцятого статті 1 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року N 858-IV проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

За змістом статті 50 цього ж Закону проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, окрім іншого, включає розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) та перелік обмежень у використанні земельної ділянки.

У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації.

З наведеного вбачається, що проведення робіт із землеустрою не можливе без врахування відповідності детальному плану забудови певної території. При подальшому затвердженні проекту землеустрою він стає невід`ємною частиною детального плану відповідної території. До того ж, саме проект землеустрою передбачає можливість зміни цільового призначення, поділу земельної ділянки (формування нової земельної ділянки), а також виділення її у власність або в користування.

Отже, питання поділу зазначеної земельної ділянки та зміни її цільового призначення мають визначатися відповідним проектом землеустрою, та не можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення такого проекту.

Таким чином, оскаржуване рішення четвертій сесії восьмого скликання Радомишльської міської ради Житомирської області №268 від 11.03.2021року в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у власність, орієнтованою площею 0,10 га за межами населеного пункту с.Березці Радомишльського району Житомирської області (кадастровий номер 1825085500:07:000:0117) не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Радомишльську міську раду Житомирської області повторно розглянути звернення позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у власність, орієнтованою площею 0,10 га за межами населеного пункту с.Березці Радомишльського району Житомирської області (кадастровий номер 1825085500:07:000:0117).

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 908,00 грн. (квитанція від 01.06.2021) підлягають відшкодуванню шляхом їх стягнення з відповідача.

Керуючись статями 2, 9, 77,90,139,242-246,250,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) до Радомишльської міської ради Житомирської області (м. Радомишль, вул. Майдан Соборний, 12, 12201, ЄДРПОУ 25923935) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними рішення Радомишльської міської ради Житомирської області № 268 від 11.03.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у власність, орієнтованою площею 0,10 га Радомишльського району Житомирської області за межами населеного пункту с. Березці, кадастровий номер 1825085500:07:000:0117.

Зобов`язати Радомишльську міську раду Житомирської області (Майдан Соборний, 12 м. Радомишль, Житомирська область, 12201, код ЄДРПОУ 25923935) на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 ) щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у власність, орієнтованою площею 0,10 га Радомишльського району Житомирської області за межами населеного пункту с. Березці, кадастровий номер 1825085500:07:000:0117, з урахуванням норм Земельного кодексу України та висновків суду.

Стягнути з Радомишльської міської ради на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 ) витрати понесені ним на сплату судового збору в розмірі 908, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп.15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко