ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2010 р. Справа № 05/93-10
вх. № 2890/5-05
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Персидського В.Ю. (довіреність від 22.02.10 р.),
відповідача - (ТОВ "ТГ "Конкорд") - ОСОБА_3 (довіреність №726 від 02.01.10 р.),
відповідача (ФОП ОСОБА_4) - не зявився,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна - Рибсервіс" (м. Харків)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Конкорд" (Київська обл., смт. Глеваха)
фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м. Харків)
про солідарне стягнення 9196,92 грн.
та за зустрічним позовом Товаристваз обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Конкорд" (Київська обл., смт. Глеваха)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна - Рибсервіс" (м. Харків)
про стягнення 12299,25 грн.,
ВСТАНОВИВ:
За збільшеною позовною заявою позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь основний борг в сумі 8562,15 грн. та пеню в сумі 634,77 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем (ТОВ "ТГ "Конкорд") зобовязань за дистриб'юторським договором №24/09-01 від 24.09.08 р. та невиконанням відповідачем (ФОП ОСОБА_4) зобовязань за договором поруки №24/09-1-П від 24.09.08 р.
Відповідач (ФОП ОСОБА_4), в заяві про визнання позовних вимог в повному обсязі, заявив про повне визнання заявлених ТОВ "Україна - Рибсервіс" позовних вимог.
Відповідач (ТОВ "ТГ "Конкорд") надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову та просить в задоволенні позовних вимог у розмірі 8562,15 грн., витрат на оплату державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відмовити позивачу. Також в даному відзиві відповідач (ТОВ "ТГ "Конкорд") вказує, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за додатковою угодою №1 від 24.09.08 р. до дистриб'юторського договору №24/09-01 від 24.09.08 р. станом на 11.05.10 р. становить 12299,25 грн., а у разі проведення зарахування однорідних зустрічних вимог сума заборгованості відповідача перед позивачем становитиме 3737,10 грн.
Відповідач (ТОВ "ТГ "Конкорд") в зустрічній позовній заяві просить стягнути з ТОВ "Україна - Рибсервіс" на користь ТОВ "ТГ "Конкорд" заборгованість в розмірі 12299,25 грн. за додатковою угодою №1 від 24.09.08 р. до дистриб'юторського договору №24/09-01 від 24.09.08 р. Свої зустрічні позовні вимоги обґрунтовує невиконанням ТОВ "Україна - Рибсервіс" зобовязань за додатковою угодою №1 від 24.09.08 р. до дистриб'юторського договору №24/09-01 від 24.09.08 р. в частині виплати бонусів за своєчасність оплати та на мотивацію торгової команди.
В судовому засіданні 07.06.10 р. оголошувалася перерва до 14.06.10 р. о 14:30 год.
Після перерви відповідач за первісним позовом (ТОВ "ТГ "Конкорд") надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Також відповідач за первісним позовом (ТОВ "ТГ "Конкорд") надав клопотання про долучення до матеріалів справи довідки Держказначейства про зарахування держмита до Держбюджету України.
Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Позивач за первісним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні зустрічного позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в додатковій угоді вказано, що бонус оплачується на розрахунковий рахунок покупця, а не дистрибютора.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
24.09.08 р. між ТОВ „України Рибсервіс” (виробником) та ТОВ „Торгівельна група „Конкорд” (дистрибютором) був укладений дистриб'юторський договір №24/09-01 (надалі договір), за яким виробник (позивач за первісним позовом) зобовязується виготовляти і передавати товар (морепродукти) у власність дистрибютора (відповідача за зустрічним позовом), з одночасним наданням дистрибютору комплексу прав і обовязків відносно представництва інтересів виробника (пошук клієнтів (покупців), продаж товарів в узгодженому обсязі, маркетингова, рекламна і торгово-посередницька діяльність та ін.) на договірній території, а дистрибютор зобовязується приймати і своєчасно оплачувати товар на умовах даного договору.
Згідно п. 1.2 договору асортимент, кількість і ціна товару вказується в товарних накладних по цінам, визначених додатком №1 до даного договору і є невідємною його частиною.
Відповідно до п. 3.1 договору ціни на товари при проведенні поставки партії товарів виробником дистрибютору остаточно визначаються сторонами в накладних на момент такої поставки.
Згідно п. 3.3 договору розрахунки за кожну партію товару, що постачається, здійснюються шляхом перерахування дистрибютором 100% вартості партії товару через 45 календарних днів після отримання товару.
24.09.08 р. цими ж сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору про комерційні умови і програми мотивацій, згідно якої виробник на протязі дії договору зобовязується перед покупцем проводити програми заохочень та мотивацій в розмірі сум встановленої бонусної системи, зокрема: 1) за своєчасність оплати дистрибютор отримує бонус 2% від своєчасно оплачених грошових коштів. Бонус оплачується в грошовому еквіваленті на розрахунковий рахунок покупця. 2) на мотивацію торгової команди дистрибютор отримує щомісячно бонус 2% від товарообігу. Бонус оплачується в грошовому еквіваленті на розрахунковий рахунок покупця.
Крім того, 24.09.08 р. між ТОВ „України Рибсервіс” (кредитором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (поручитель) був укладений договір поруки №24/09-1-П (надалі договір поруки), за яким поручитель поручається перед кредитором за повне та своєчасне виконання грошових зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна група „Конкорд” (боржник), а саме: зобовязань щодо оплати вартості поставленого товару, відшкодування можливих збитків, сплату пені, штрафу, та інших штрафних санкцій за договором, вказаним в ст. 2 цього договору (основний договір).
Згідно пунктів 2.1, 2.2 договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють дистрибюторський договір №24/09-1 від 24.09.08 р., укладений між кредитором та боржником, строк якого становить з 24.09.08 р. до 31.12.09 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань.
Відповідно до п. 3.1 договору поруки поручитель зобовязаний у разі порушення грошових зобовязань боржника за основним договором, що передбачені п. 1.1 цього договору, самостійно виконати зазначені зобовязання боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора у семиденний строк від дня предявлення вимоги.
На виконання договору позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом (ТОВ „ТГ „Конкорд”) товар на загальну суму 377757,90 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, підписами уповноважених осіб відповідача на них, скріплених відбитками штампу та печатки.
Як пояснили представники сторін в судовому засіданні, товар передавався без довіреностей відповідача за первісним позовом на отримання товару.
Відповідач за первісним позовом (ТОВ „ТГ „Конкорд”) частково виконав взяті на себе зобовязання по оплаті отриманого товару, сплативши за нього всього 349204,13 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача за первісним позовом, та частково повернув товар на суму 19991,40 грн., що підтверджується копією поворотної накладної №КН-0017386 від 18.11.09 р.
Внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за договором в сумі 8562,15 грн.
10.03.10 р. позивач за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом (ФОП ОСОБА_4) вимогу про виконання грошових зобовязань за договором поруки, в якій просив на пізніше 18.03.10 р. сплатити суму боргу в розмірі 8562,15 грн.
У відповіді від 15.03.10 р. на вимогу позивача за первісним позовом відповідач за первісним позовом (ФОП ОСОБА_4) повідомив, що в звязку з фінансовою кризою у нього немає коштів та не має можливості виконати свої зобовязання поручителя.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Діюче законодавство не дає визначення поняттю „дистрибюторський договір”. За своєю юридичною природою дистрибюторський договір є договором, який містить в собі положення договору поставки.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідачі за первісним позовом не надали суду доказів сплати заборгованості в строки, встановлені договором.
Посилання відповідача за первісним позовом (ТОВ „ТГ „Конкорд”) на заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог №572 від 07.05.10 р., як на доказ відсутності заборгованості за дистрибюторським договором, суд вважає безпідставною, оскільки вона була направлена позивачу за первісним позовом тільки 10.05.10 р., тобто після подачі позивачем позову в господарський суд, а відтак не може вважатися належним та допустимим доказом погашення заборгованості. До того ж позивач за первісним позовом заперечує проти проведення заліку.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку прострочки оплати товару дистрибютор сплачує виробнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Позивач за первісним позовом нарахував відповідачам за первісним позовом пеню в сумі 634,77 грн., але не вказав за який період вона нарахована.
Ухвалами суду від 01.04.10 р., 21.04.10 р., 12.05.10 р. у позивача було витребувано обґрунтований розрахунок суми позову.
Позивач за первісним позовом без поважних причин не надав його суду, а за наявним в матеріалах справи розрахунком не можливо встановити як змінювалася сума заборгованості, коли настав строк оплати товару та за якими накладними, за який період необхідно нарахувати пеню, чи минув строк позовної давності або ні, оскільки позивач за первісним позовом нарахував пеню за період з 09.12.09 р. по 19.04.10 р. на заборгованість в сумі 634,77 грн., тобто не з дня настання строку оплати товару по кожній накладній, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.
За таких обставин суд не має можливості вирішити спір в цій частині по суті і вважає за необхідне залишити первісний позов в частині солідарного стягнення з відповідачів за первісним позовом пені за період з 09.12.09 р. по 19.04.10 р. в сумі 634,77 грн. без розгляду.
Відповідачі за первісним позовом не надали суду доказів сплати заборгованості.
Наявність заборгованості за договором в сумі 8562,15 грн. підтверджується заявою відповідача за первісним позовом (ТОВ „ТГ „Конкорд”) про зарахування однорідних зустрічних вимог №572 від 07.05.10 р.
За таких обставин суд вважає решту первісного позову в частині стягнення з відповідачів за первісним позовом заборгованості за договором в сумі 8562,15 грн. обґрунтованою, доведеною та підлягаючою задоволенню в повному обсязі.
В задоволенні зустрічних позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити частково, в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом бонусу за своєчасність оплати в сумі 2576,66 грн., оскільки в додатковій угоді не встановлений строк її виплати відповідачем за зустрічним позовом, а доказів направлення відповідачу за зустрічним позовом вимоги про її оплату в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач за зустрічним позовом не надав через те, що вона не направлялася.
Зустрічні позовні вимоги в частині стягнення бонусу на мотивацію торгової команди в сумі 9722,59 грн. підлягають задоволенню, оскільки згідно додаткової угоди позивач за зустрічним позовом мав отримувати їх щомісячно, отже строк їх виплати встановлений сторонами.
Економічний енциклопедичний словник під редакцією С.В. Мочерного (т.1, Львів, Видавництво „Світ”, 2005 р., стр. 555) дає визначення „мотивації” як комплексу внутрішніх чинників, які зумовлюють і спрямовують діяльність людини, колективу, окремої групи або суспільства на досягнення усвідомленої мети.
Матеріальну мотивацію аналізують через систему оплати робочої сили, виплату дивідендів на акції, отримання частки доходу від особистої власності (на житло, землю та ін.).
В даному випадку мотивацією торгової команди є виплата бонусу (грошової винагороди), який стимулює торгову команду на збільшення товарообігу.
Посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що в додатковій угоді вказано, що бонус сплачується в грошовому еквіваленті на розрахунковий рахунок покупця, а хто є покупцем ані в договорі, ані в додатковій угоді не визначено, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, як пояснив представник позивача за зустрічним позовом це є технічною опискою, допущеної при копіюванні, оскільки дистрибюторський договір є за своїм змістом договором поставки, в якому сторонами виступають постачальник та покупець; по-друге, в цьому реченні додаткової угоди вказується, що саме дистрибютор отримує щомісячно бонус 2% і інших осіб не визначено; по-третє, інші особи, крім сторін, договір та додаткову угоду не підписували, а за своїм змістом вона укладені не на користь якоїсь третьої особи.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що під „покупцем” в додатковій угоді розуміється „дистрибютор”. Відтак, суд вважає, що підстави стверджувати, що ці бонуси належать іншій особі, відсутні.
Відповідач за зустрічним позовом не надав суду доказів сплати бонусу позивачу за зустрічним позовом або будь-якій іншій особі.
За таких обставин зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення бонусу на мотивацію торгової команди в сумі 9722,59 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом належить стягнути солідарно з відповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог, а також з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених зустрічних вимог.
Керуючись ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 554, 611, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 78, п. 5 ст. 81, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
1. Первісні позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів за первісним позовом пені за період з 09.12.09 р. по 19.04.10 р. в сумі 634,77 грн. залишити без розгляду.
2. Решту первісного позову задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Конкорд" (08630 Київська обл., смт. Глеваха, вул. Новий шлях, 45. Код ЄДРПОУ 33648789) та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (61037 АДРЕСА_1 Ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна - Рибсервіс" (61166 м. Харків, вул. Новгородська, 11, оф. 306. Код ЄДРПОУ 32030997) заборгованість за дистрибюторським договором №24/09-01 від 24.09.08 р. в сумі 8562,15 грн., державне мито в сумі 85,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,71 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна - Рибсервіс" (61166 м. Харків, вул. Новгородська, 11, оф. 306. Код ЄДРПОУ 32030997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Конкорд" (08630 Київська обл., смт. Глеваха, вул. Новий шлях, 45. Код ЄДРПОУ 33648789) заборгованість за додатковою угодою №1 від 24.09.08 р. до дистрибюторського договору №24/09-01 від 24.09.08 р. в сумі 9722,59 грн., державне мито в сумі 97,23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 186,56 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 10055031, Господарський суд Харківської області було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 05/93-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: