Рішення № 10054990, 09.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р. Справа № 29/96-10

вх. № 3326/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

розглянувши справу за позовом ДП "ТЕЦ-2 "Есхар" смт. Есхар

до ДП "Домовий" Есхарівського виробничого управління жилищно-комунального господарства, смт. Есхар

про стягнення 706386,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

У

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р. Справа № 29/96-10

вх. № 3326/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Топорков К.В.

відповідача - Легкошерст І.К.

3-ї особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом ДП "ТЕЦ-2 "Есхар" смт. Есхар

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чугуївське підприємство теплових мереж (Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 15, код 32481266)

до ДП "Домовий" Есхарівського виробничого управління жилищно-комунального господарства, смт. Есхар

про стягнення 706386,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 405736,18 грн. боргу, 261699,84 грн. інфляційних, 38950,67 грн. річних, 7063,87 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В обгрунтування свого позову, позивач вказує на те, що на підставі договору уступки права вимоги №39-У від 23.10.06 Чугуївське підприємство теплових мереж передав позивачу право вимоги від відповідача суми заборгованості за договором по договору №357 від 18.09.04.

Ухвалою суду від 27.04.10 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Чугуївське підприємство теплових мереж, з яким позивач уклав договір уступки права вимоги.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти позову не заперечує та просить суд не стягувати з відповідача 261699,84 грн. витрат від інфляції та 38950,67 грн. річних.

26.05.10 від позивача надійшла заява в якій він вказує, що відповідач під час розгляду справи сплатив йому суму боргу в розмірі 405736,18 грн. та просить суд стягнути з відповідача 261699,84 грн. інфляційних, 38950,67 грн. річних, 7063,87 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Вказану заяву позивача було прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні, яке розпочалося 07.06.10 було оголошено перерву до 09.06.10, для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представників сторін суд встановив, що 23.10.06 між позивачем та третьою особою було підписано договір №39. Відповідно до умов договору, третя особа передала позивачу право вимоги по зобов’язанням відповідача в розмірі 1000000.

Відповідач сплатив позивачу заборгованість лише частково, у зв’язку з чим, на час звернення позивача до господарського суду з позовною заявою, заборгованість відповідача перед позивачем складала 405736,18 грн.

Під час розгляду справи відповідач сплатив позивачу платіжними дорученнями №148 від 21.04.10, №160 від 27.04.10, №152 від 23.04.10 та №161 від 28.04.10 470500 грн.

Як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень, призначенням платежу був договір №39у від 01.09.06.

Сторони надали суду пояснення, в яких вказують, що договору №39у не існує, а в платіжних дорученнях виникла помилка.

Також, позивач вказує, що з суми, сплаченої відповідачем він зарахував 405736.18 грн. в рахунок погашення заборгованості, переданої по договору уступки права вимоги №39 від 23.10.06.

Оскільки, відповідач погасив позивачу суму основної заборгованості в розмірі 405736,18 грн., провадження по справі в цій частині підлягає припиненню, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, та що підтверджено самим відповідачем, відповідач погашав заборгованість перед позивачем не своєчасно.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 261699,84 грн., нарахованих за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 38950,67 грн. річних, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

Оскільки, суму боргу відповідачем сплачено після звернення позивача до господарського суду з позовною заявою, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу в повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, суд, керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 34, 38, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Домовой» (Харківська область, Чугуївський район, с.м.т. Есхар, вул. Леніна, 17, код 31869931) на користь Державного підприємства Теплоелектроцентраль-2 «Есхар» (Харківська область, Чугуївський район, с.м.т. Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16, код 30034023) - 261699,84 грн. інфляційних, 38950,67 грн. річних, 7063,87 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми основної заборгованості в розмірі 405736,18 грн. провадження по справі припинити.

Суддя Тихий П.В.

Повний текст рішення підписано 14.06.10

ВИРІШИВ:

Суддя