Рішення № 10054943, 08.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2010 р. Справа № 42/274-09

вх. № 8286/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Богданова М.О. (дов.)

відповідача - 1 - Наджафов Ф.О. (дов.)

відповідача 2 - Наджафов Ф.О. (дов.)

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Харківської філії, м. Харків

до 1.ТОВ "Мар-Кос", м. Харків

2.ТОВ "Ейвім", м. Харків

про стягнення 75845,58 грн. та звернення стягнення на майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Харківської області, після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № 32/ВКЛ-980/2-190508 від 19.05.2008 року в розмірі 78814,34 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 70 000,00 гривень, штрафні санкції за порушення умов Кредитного договору № 32/ВКЛ-980/2-190508 від 19.05.2008 року - 5 845,58 гривень, відсотки - 2968,76 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке належить ТОВ "Ейвім", згідно Договору застави № 32/ВКЛ-980/2-190508/2 від 19.05.2008 року на загальну суму 82310,00 грн.

Позивач також просить покласти на відповідачів судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача надала заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 46600,00 грн.

У заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що 1-відповідач частково оплатив заборгованість, а також погасив судові витрати, заборгованість у розмірі 46600,00 грн. - це заборгованість за тілом кредиту за Кредитним договором № 32/ВКЛ-980/2-190508 від 19.05.2008 року.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає уточнення позивача до розгляду.

Представник відповідачів вказує на те, що у 1-відповідача дійсно існує заборгованість перед позивачем, однак ним здійснюється погашення заборгованості.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

19 травня 2008 року між Акціонерним банком „Брокбізнесбанк" (далі - позивач) в особі Харківської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю „МАР-КОС", код ЄДРПОУ 33288887 (далі - відповідач 1) було укладено Кредитний договір № 32/ВКЛ-980/2-190508 від 19.05.2008 року (далі - Кредитний договір).

У відповідності до умов Кредитного договору Відповідачу 1 був наданий кредит у розмірі 280000,00 (двісті вісімдесят тисяч) гривень, зі сплатою 22 % річних, з терміном повернення кредиту в строк до 19 травня 2009 року. Кредит був наданий для поповнення обігових коштів та здійснення інших платежів, пов'язаних з поточною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю „МАР-КОС" (пункт 1 Договору).

В подальшому додатковою угодою № 1 від 09.10.2008р. була змінена процентна ставка, а саме збільшена до 26%, а додатковою угодою № 2 від 19.05.2009р. змінений термін користування кредитом до 30.06.2009р.

Надання кредитних коштів Відповідачу 1 у сумі 280000,00 грн. підтверджується Меморіальним ордером № 77827/авт. від 19.05.2008 року.

Отже Банк виконав свої зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю „МАР-КОС" за Кредитним договором.

Відповідно до умов Кредитного договору ( п.2.3.) моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві Позичальника. Погашення кредиту здійснюється Позичальником у строки, передбачені графіком зменшення ліміту кредитування, який наведено у Додатку № 1 до Кредитного договору. Додатком № 1 передбачено, що з 19 лютого 2009 року встановлюється новий ліміт кредитування в розмірі 210000,00 грн., тобто до 19.02.2009 року Позичальник (Відповідач 1) зобов'язаний був погасити частину кредиту у розмірі 70000,00 грн. Залишкову частину кредиту в сумі 210000,00 грн., Позичальник (Відповідач 1) повинен був сплатити до 19.05.2009 року.

Однак, частина кредиту у розмірі 70 000,00 грн. була сплачена Відповідачем 1 несвоєчасно, а саме погашення відбувалось наступним чином: 10000,00 грн. - 26.02.2009 року; 54270,00 грн. - 23.03.09р.; 5730,00 грн. - 31.03.09р.

Частина суми кредиту в розмірі 210000,00 грн., яку Відповідач 1 повинен був сплатити до 19.05.2009 року, була сплачена не в повному обсязі, Відповідачем 1 було погашено лише 70000,00 грн. - 08.05.2009 р.

Таким чином, залишок суми, яку Відповідач 1 повинен був сплатити до 19.05.09р., згідно графіка, але не сплатив складав суму в розмірі 140000,00 грн.

Додатковим договором № 2 від 19.05.09. до Кредитного договору Відповідачу 1 було подовжено термін повернення загальної залишкової частини кредиту у розмірі 140000,00 грн. до 30 червня 2009 року. Частина зазначеної суми, у розмірі 70000,00 грн. була Відповідачем 1 сплачена 26.06.2009 року, однак сума залишку - 70000,00 грн. на момент подачі позовної заяви відповідачем -1 не була погашена.

Згідно п.2.5. Кредитного договору, проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, за схемою факт/факт (360/365 днів у році та календарної кількості днів в місяці). При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту щомісячно в останній робочій день поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний Позичальником рахунок по останнє число місяця (включно) в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 01 (першого) числа місяця по останнє число поточного місяця (включно), при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно). Відповідно до п.2.7. Кредитного договору, проценти за поточний календарний місяць Позичальник сплачує щомісяця до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення ( у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі. Відповідно до п.4.2.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені кредитним договором.

В порушення умов Кредитного договору, Позичальником (Відповідачем -1) не дотримувались строки сплати процентів за користування кредитними коштами, а також не були сплачені проценти за вересень 2009р. у сумі 2968,76 грн.

Згідно п.7.1. Кредитного договору, в разі невиконання графіку зменшення ліміту кредитування сума кредиту, яка перевищує встановлений ліміт кредитування переноситься на рахунок прострочених позик. Відсоткова ставка за користування простроченими кредитними коштами збільшується на 10 % (десять відсотків) від ставки, зазначеної в п. 1.1.3 Кредитного договору з моменту винесення відповідної суми на рахунок прострочених позик.

Також, за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

За порушення строків погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, Банком була нарахована пеня в сумі 5478,93 грн. (за тілом кредиту) та 366,65 грн. за відсотками.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „МАР-КОС" (Відповідач 1) за кредитним договором № 32/ВКЛ-980/2-190508 від 19.05.2008 року, між Позивачем (Банком) та ТОВ „ЕЙВІМ" (Відповідач 2, Майновий поручитель) було укладено Договір застави № 32/ВКЛ-980/2-190508/2 від 19.05.2008 року (далі - Договір застави). Згідно умов Договору застави ( п.1.4.) „В забезпечення виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором Заставодавець (Відповідач 2) надає Заставодержателю (Позивач) в заставу належні йому на праві власності (на підтвердження чого Заставодавець надає витяг з балансу за станом на "19" травня 2008 р.) основні засоби, а саме: обладнання, згідно з Переліком, що наведений у Додатку № 1 до цього договору та є невід'ємною частиною Договору застави.

На час дії Договору застави предмет застави (обладнання) знаходиться за адресами: м. Харків, вул. Довгалевська, 25."

При цьому, Відповідачу 2 (Майновий поручитель) були відомі всі умови Кредитного договору, щодо суми кредиту, розміру процентної ставки, строків та умов повернення кредиту.

Відповідно до умов Договору застави, (п.2.4.3, 2.4.4.) Заставодержатель (Позивач) має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог з вартості Предмета застави, у випадку порушення Позичальником (Відповідач 1) Основного Зобов'язання за Кредитним договором чи Заставодавцем зобов'язань за цим Договором, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також звернути стягнення на Предмет застави у випадку, якщо при настанні строку виконання Основного Зобов'язання або його частини, воно не буде виконане.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 583 ЦК України Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 541 ЦПК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

          Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідачі визнаються судом такими, що прострочили виконання зобов’язання по договору кредиту.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У судовому засіданні встановлено, що 1-відповідач під час розгляду справи сплатив на користь позивача частину заборгованості в розмірі 32214,34 грн., з яких позивачем зараховано 5845,58 грн. в рахунок погашення пені, 2968,76 грн. в рахунок погашення відсотків, 23400,00 грн. в рахунок погашення основного боргу (тіло кредиту).

Також позивач вказує, що відповідачем 1 погашені судові витрати в розмірі 1024,15 грн.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача - 1 за основним боргом (тіло кредиту) складає суму 46600,00 грн., яку і просить стягнути позивач.

Отже, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань щодо повного та своєчасного повернення суми кредиту у 1-відповідача виникла заборгованість по кредиту у сумі 46600,00 грн., у 2-го відповідача виник солідарний обов'язок щодо погашення вказаної заборгованості.

Суд зазначає, що відповідачами не спростована наявність заборгованість у сумі 46600,00 грн. та не надано доказів погашення такої заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „МАР-КОС" (юридична адреса: 61085. м. Харків, вул. Продольна, буд. 4, фактична адреса: 61010 м. Харків, вул. Основ'янська, буд. 55, код 33288887, п/р № 260040119401 (гривня), № 260030119411 (дол. США, євро, рос. рубль) в Харківській філії АТ "Брокбізнесбанк" МФО 350910) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВІМ" (юридична адреса: 61085, м. Харків, вул. Поздовжня, будинок 4, фактична адреса: 61010 м. Харків, вул. Основ'янська, буд. 55, код 35244899, р/рахунок 26004845843901 в ХФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" (252057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, МФО 300249, код 19357489, кор.рах.№ 32007173501 в управлінні НБУ по м. Києву) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" (61125 м. Харків, Червоношкільна набережна, 16, МФО 350910, код 33776818, кор.рах.№ 390050000001 в АТ „Брокбізнесбанк" м. Київ, МФО 300249) заборгованість за кредитом у сумі 46600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 14.06.2010р.