Рішення № 100549088, 21.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 жовтня 2021 р. Справа № 120/3120/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до державного підприємства "Електричні системи" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області з адміністративним позовом до державного підприємства "Електричні системи" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в квітні 2020 року здійснено позапланову перевірку державного підприємства "Електричні системи", за наслідками якої виявлено порушення Правил пожежної безпеки в Україні та складено акт № 485 від 28.04.2020 року. З огляду на те, що порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому останній з позовними вимогами не погоджується та вважає, що у їх задоволенні слід відмовити. Вказує, що із визначених 12 порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки у виробничому корпусі літери "А", спірними залишилися 2 порушення, які позивач вважає необгрунтованими та такими, що винесенні з неповним дослідженням позивачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позивачем надано відповідь на відзив, яким заперечує щодо викладеної позиції відповідача в частинні усунення недоліків визначених в акті. Зазначає, що при застосуванні заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта оцінюється ризик загрози життю та здоров`ю людей. У зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити.

Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив, які за змістом відповідають запереченням викладеним у відзиві на адміністративний позов.

Відповідно до ухвали від 13.07.2020 року про відкриття провадження, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалами від 10.09.2020 року, від 11.03.2021 та 05.07.2021 року провадження у справі зупинялося за клопотаннями учасників справи для досягнення примирення.

Відповідно до ухвали від 18.02.2021 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

За відсутності вмотивованих клопотань, поновлено провадження у справі, та призначено справу до розгляду на 21.10.2021 року.

В судове засідання сторони не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином. Натомість представниками сторін надано клопотання про розгляд справи без їх участі.

Крім того, представником відповідача надано додаткові пояснення щодо виконання вимог акту перевірки від 28.04.2020 року № 485.

Зі змісту яких слідує, що з 12 порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки у виробничому корпусі літери "А" відповідачу залишилось усунути всього 2 порушення, робота по усуненню яких безперервно ведеться, однак усунення зауважень потребує часу.

Враховуючи норми ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 28.04.2020 року головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області здійснено позапланову перевірку Державного підприємства "Електричні системи", за адресою: м. Вінниця, вул. Стрілецька, 57-Б.

За результатами перевірки складено акт № 485 від 28.04.2020 року в якому зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме: - не змонтована автоматична система пожежегасіння у виробничому приміщенні та складському (логістичний блок), де допускається складування матеріалів в горючій упаковці на площі понад 1500 м2 (Розділ V гл. 1 п. 1. 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі — ППБУ)), ч. 5 ст. 55 та ч. 1 ст. 57 Кодексу ЦЗУ, п. 9.6 табл. А.2 ДБН В.2.5-56:2014) [п. 1 Акт №485];

- не відокремлено адміністративний блок від виробничої частини необхідною протипожежною стіною (перегородкою) та перекриттям з заповненням прорізів у перешкодах відповідними протипожежними дверима, вікнами тощо (ч. 5 ст. 55 та ч. 1 ст. 57 Кодексу ЦЗУ; п. 6.6, п. 6.7, п. 6.8, п. 6.18, табл. З ДБН В.1.1-7:2016; п. 2.9 СНиП 2.09.02-85*) [п. 2 Акт №485];

- не відокремлено вбудовані адміністративні приміщення від складського приміщення (логістичного блоку) протипожежними перешкодами із заповненням в їх прорізах дверей та вікон відповідного типу (Розділ III п. 2 пп. 2.23 ППБУ, п. 2.16 СНиП 2.11.01-85*, табл. 2 п. 6.17 ДБН В. 1.1.7-2016) [п. З Акт №485];

- харчовий блок (їдальня) не відокремлений від виробничої частини відповідною протипожежною стіною (перегородкою) з заповненням прорізів в останніх відповідними протипожежними дверима, вікнами тощо (ч. 5 ст. 55 та ч. 1 ст. 57 Кодексу ЦЗУ; п. 6.6, п. 6.7, п. 6.8, п. 6.18, табл. З ДБН В. 1.1-7:2016; п. 2.9 СНиП 2.09.02-85*) [п. 4 Акт №485];

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах у приміщеннях відділу якості, електрощитової, серверної, теплового вузла (двері не протипожежні) (Розділ III гл. 2 п. 2.3, Розділ IV гл. 1 п. 1.24 ППБУ, табл. З п. 6.31 ДБН В. 1.1.7-2016) [п. 9 Акт №485];

- у приміщенні котельного залу газової котельні площа зовнішніх легкоскидних конструкцій (віконних прорізів) менша на 1,6 м від необхідної розрахункової (Розділ II п. 22 ППБУ, п. 6.8 ДБН В.2.5-77:2014) [п. 10 Акт №485];

- відсутні результати випробувань по визначенню пожежної небезпеки для усієї сировинної бази (стрічки самоклеювальні з полімерів стиролу та полівінілхлориду, трубки захисні, захисні елементи з пластмаси для провідників напругою до 1000В, провідники коаксіальні електричні напругою до 80В, арматура ізольована пластмасова) виробничого, логістичного блоків, що у свою чергу призвело до невірного визначення категорії виробничо-складських та лабораторних приміщень ДП «Електричні системи» за вибухопожежною та пожежною небезпекою і класу пожежонебезпечних зон (Розділ III гл. 2 п. 2.9 ППБУ, п. 5.2 та п. 5.3 ДСТУ Б В.1.1-36:2016) [п. 15 Акт №485];

- не представлено підтвердження по визначенню категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою для приміщень компресорної, ресиверів, дизельного генератора, камер трансформатора, теплового пункту (Розділ III гл. 2 п. 2.9 ППБУ, п. 5.2 та п. 5.3 ДСТУ Б В.1.1-36:2016) [п. 16 Акт №485];

- не позначено на вхідних дверях до виробничих та складських приміщень, а також у межах зон усередині приміщень категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зон (Розділ III гл. 2 п. 2.9 ППБУ) [п. 17 Акт №485];

- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта (далі — ПНО) (п. 1 Додаток 6 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затверджені наказом МНС України 23.02.2006 №98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.03.2006 №286/12160; п. 6, п. 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затверджене наказом МНС України 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.09.2005 №970/11250) [п. 19 Акт №485];

- не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки (далі — ОПН) (ст. 9 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки від 18.01.2001 №2245-111) [п. 20 Акт №485];

- не пройшли функціональне навчання з питань цивільного захисту відповідальна особа та керівник підприємства (ст. 20 п. 1 ч. 8 Кодексу ЦЗУ; п. 10 Постанова КМУ від 23.10.2013 №819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту) [п. 22 Акт №485].

Акт від 28.04.2020 року № 485 відправлено поштою на адресу підприємства рекомендованим листом з повідомленням.

У зв`язку з експлуатацією з порушенням норм вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ДП "Електричні системи", що зазначенні в акті від 28.04.2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України та Законом України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі – Закон №877-V).

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 4 Закону № 887-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, даний правовий акт регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі – ГУ ДСНС України у Вінницькій області, яке реалізує повноваження відповідного центрального органу виконавчої влади.

Згідно зі пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей

Частиною 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Так, судом встановлено, що у ході перевірки адміністративної будівлі ДП "Електричні системи" на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сфері пожежної безпеки виявлені порушення, у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва орган державного нагляду звертається з позовом до адміністративного суду, а у разі необхідності вжиття інших заходів реагування (тобто не зупинення роботи) орган державного нагляду складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Позивач, як на підставу для звернення до суду посилається на ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України. Також, позивачем зазначено, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки 28.04.2020 року № 485.

Отже, під час розгляду справи відповідно акту перевірки відповідачем усунуто з 12 зазначених порушень 10 та не усунутими залишились 2 порушення, а саме: - не змонтована автоматична система пожежогасіння у виробничому приміщенні та складському приміщенні (логістичний блок), де допускається складування матеріалів в горючій упаковці на площі понад 1500 м2; - у приміщенні котельного залу газової котельні площа зовнішніх легкоскидних конструкцій (віконні прорізи) менша на 1,6 м2, від необхідної розрахункової.

При цьому, з наданих відповідачем численних додаткових пояснень прослідковується постійна робота з усунення недоліків визначених в акті перевірки від 28.04.2020 року № 485.

Стосовно монтажу автоматичної системи пожежогасіння відповідачем взято на себе зобов`язання щодо повного усунення недоліків зазначених в акті, а також надано лист ГУ ДСНС України у Вінницькій області № 47-12-4831/47-12-3 від 01.09.2021 року, з якого слідує, що за результатами матеріалів, а також при безпосередньому обстеженні змонтованої системи автоматичного водяного пожежогасіння на об`єкті "Складське приміщеня", ГУДСНС встановлено, що монтаж виконано відповідно до робочого проекту, що розроблений ТОВ "Пожежний захист" та пройшов експертизу ТОВ "Українська будівельно-технічна експертиза" від 01.02.2021 року. Таким чином система автоматичного водяного пожежогасіння знаходиться у працездатному стані та в подальшому може виконувати свої функції за умови дотримання вимог із підтримання експуатаційної придатності.

Отже, відповідачем затверджено акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів, а саме системи водяного пожежогасіння складського приміщення.

Щодо питання невідповідності площі зовнішніх легкоскидних конструкцій, слід зазначити, що відповідно до п. 6.8 ДБН В.2.5-77:2014 у приміщеннях котельного залу вбудованих і дахових котелень при використанні газоподібного чи рідкого палива належить передбачати зовнішні легкоскидні огорожувальні конструкції, площа яких має становити не менше ніж 0,05 м2 на 1 м3 об`єму приміщення, що стосується вбудованих та дахових котелень.

При цьому котельня підприємства є модульною без внесення будь-яких конструктивних змін та розташована окремо від виробничого цеху.

Із зазначеного можна дійти висновку, що відповідачем вживаються можливі заходи для усунення порушень, визначених в акті перевірки.

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 19.06.2018 в справі №820/5143/17 у відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Складського приміщення до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В свою чергу, у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі №140/2323/19 суд зазначив, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі (відповідно іншого аналогічного об`єкту), позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування такого запобіжного заходу як повне зупинення роботи певного суб`єкта господарювання є настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. При цьому, також важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Отже при застосуванні заходів до суб`єкта господарювання повинен враховуватися принцип пропорційності.

Також необхідно зазначити, якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, що оцінюється судом при вирішення спору, поряд з іншими доказами.

Під час прийняття судом рішення у справі враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб`єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існували на час ухвалення судового рішення. Застосування заходу реагування після з`ясування того факту, що зазначені в акті перевірки порушення усунуті, втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

З цього питання Верховний Суд неодноразово формував правовий висновок про наявність реальної загрози саме на момент ухвалення рішення судом, адже зупинення роботи підприємства - це крайня необхідність під час існування загрози а не постфактум, адже такий захід не є покаранням, а є превентивним заходом. (Постанова Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі №819/1850/17).

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, аналізуючи вищенаведене, суд також приходить до висновку, що вказаними правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Отже, загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 КЦЗ України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Зважаючи на вищевикладене, суд бере до уваги те, що відповідачем здійснені необхідні заходи для усунення порушень викладених в акті перевірки. Відтак вважає, що обраний позивачем захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації виробничого будинку відповідача, шляхом повного зупинення екплуатації будівлі, суперечить принципу пропорційності (співмірності), якому повинні відповідати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до державного підприємства "Електричні системи" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович