Рішення № 10054888, 09.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р. Справа № 49/55-10

вх. № 4133/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Похваленко О.В., дор. б/н від 18.05.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ІРІТА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім 350", м. Харків

про стягнення 189920,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у 135463,85 грн. та неустойку у розмірі 54456,56 грн., які виникли внаслідок здійсненої передплати товару за договором поставки № 54 від 03.10.2009 року, укладеного між сторонами. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно умов договору перерахував 100% оплату вартості товару у розмірі 500000,00 грн., проте відповідач свої зобов'язання виконав частково на суму 30536,15 грн. та частково повернуто передплату в сумі 334000 грн. Невиконаними зобов'язаннями з поставки товарів залишились 135463,85 грн., які позивач просить стягнути.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав через канцелярію суду додаткові письмові пояснення, які були залучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В ухвалі суду від 26.05.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

03 жовтня 2009 року між ТОВ фірма «Іріта» (Покупець) та ТОВ «ДОМ 350» (Постачальник) було укладено договір поставки № 54 (далі - Договір). Згідно до пункту 1.1. Договору ТОВ «ДОМ 350» взяв на себе зобов'язання з поставки побутових обігрівачів на загальну суму 500000 грн., а ТОВ фірма «ІРІТА» зобов'язалось прийняти товар та сплатити його вартість. За умовами пункту 3.1 Договору розрахунки за договором здійснювались на умовах 100% попередньої оплати за товар шляхом перерахування на рахунок постачальника коштів в сумі 200000 грн. до 08.10.09р., 300 000 грн. до 16.10.09р.

Позивач виконав умови договору належним чином та в строк до 08.10.09р. та 16.10.09р., перерахував 200 000 та 300 000 грн. відповідно на банківський рахунок відповідача, що підтверджується банківськими виписками, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2.3. Договору строк поставки встановлено на протязі 15-ти робочих днів з дати здійснення першого платежу та зарахування коштів на рахунок постачальника.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив часткове повернення передплати у зв'язку з неможливістю виконати замовлення позивача в розмірі 334000 грн., про що свідчать додані до справи виписки з банківських рахунків та частково поставив товар на загальну суму 30536,15 грн., згідно до видаткових накладних №1-11 від 06.11.2009р., № 2-11 від 06.11.09р. Отже, відповідачем не виконано зобов"язання з поставки товарів на суму 135463,85 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 712 ЦК України до договорів поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 2 ст.693 ЦК України, продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про повернення передплати товару за договором поставки № 54 від 03.10.2009 року у розмірі 135463,85 грн. законною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до пункту 4.2 Договору постачальник, який порушив умови пункту 2.3 договору (строки поставки) сплачує пеню в розмірі 0,25% за кожній день прострочення від суми невиконаного зобов'язання та у разі не поставки товару - неустойку в розмірі 0,2% від суми перерахованої передплати.

Позивач надав суду обґрунтований розрахунок неустойки, відповідно якого сума пені становить 54185,60 грн. та сума неустойки(штрафу) становить 270,93 грн., тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 1899,20 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМ 350" (адреса: 61177, м. Харків, пров. 1й Золочівський, б. 1, кв. 22, р/р 26008060656509 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 32950310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ірта" (адреса: 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 30, п/р 26001121316051 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 20240775) - 135463,85 грн. заборгованості, 54456,53 грн. неустойки, 1899,20 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 14.06.2010 року.