Ухвала суду № 100548703, 20.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13206/21

Провадження № 1-в/638/626/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

прокурора Масловського Є.А.,

засудженого ОСОБА_1 ,

представника колонії Корепанова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в режимі відеоконференції з ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» заяву ОСОБА_1 про скорочення строку покарання та умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із заявою, в якій просить суд скоротити йому строк покарання або звільнити умовно-достроково від відбування покарання.

В обґрунтування заяви зазначає, що він утримувався під вартою у слідчому ізоляторі м.Старобільськ Луганської області у період з 02.01.2018 року по 29.08.2018 року. У зв`язку з неналежними умовами тримання просить скоротити йому строк покарання або звільнити умовно-достроково від відбування покарання.

Засуджений підтримав заяву, просив задовольнити.

Захисник підтримала клопотання заявника, однак зазначила, що останній не відбув необхідного строку.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував у зв`язку з його безпідставністю.

Представник органу установи виконання покарання заперечував проти задоволення заяви.

Суд, розглянувши заяву, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та оглянувши особову справу засудженого, дійшов наступних висновків.

Згідно із п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 13.02.2018 року вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області за ч.2 ст.307, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Строк відбування покарання рахувати з 13.02.2018 року. Зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення за період з 29.12.2017 року по день ухвалення вироку із розрахунку один день позбавлення волі дорівнює одному дню попереднього ув`язнення. Ухвалою суду від 03.09.2018 року виправлено описку, допущену у вироку суду від 13.02.2018 року, зокрема зазначено «зарахувати у строк призначеного за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення дорівнює 1 дню позбавлення волі».

Станом на 20.10.2021 року засуджений перебуває в умовах ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» та відбув більше трьох чвертей строку призначеного покарання, а отже до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Разом із тим, згідно роз`яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Згідно ч.2 ст.130 КВК України, засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Свідчення того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка, яка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень в процесі виконання покарання, сумлінною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечним виконанням законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватись інші особи, які відбувають покарання.

Окрім цього, процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним на протязі всього перебування засудженого в установі виконання покарання. Умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Інших підстав законом не передбачено.

Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Згідно характеристики застудженого від 05.05.2021 року під час тримання в ДУ «Старобільський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 вимоги режиму тримання порушував, за що був покараний у дисциплінарному порядку, адміністрацією установи не заохочувався, до праці не залучався. З 30.08.2018 року відбуває покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)». За період відбування покарання неодноразово порушував вимоги режиму відбування покарання, за що отримував дисциплінарні стягнення, з метою здійснення виховного впливу два рази був заохочений адміністрацією установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Норм санітарії та особистої гігієни дотримується, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується. Додержується правил техніки безпеки та пожежної безпеки на виробництві та відділенні соціально-психологічної служби. Підтримує соціально-корисні зв"язки, прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня. Приймає участь у роботі самодіяльних організацій та проявляє соціально-корисну активність в організації їх роботи, входить до складу ради колективу засуджених відділення, на профілактичному обліку не перебуває. Виконавчі листи на виконання вироку суду до установи не надходили, має позов на суму 247,40 грн. процесуальних витрат. Засуджений до відшкодування збитків ставиться байдуже. За весь період відбування покарання характеризується посередньо.

Відповідно до довідки про стягнення та заохочення засудженого ОСОБА_1 , виданою начальником відділення соціально-психологічної служби державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25), до засудженого було застосовано дев`ять стягнень: 24.02.2018 року та 14.03.2018 року у вигляді догани за зберігання заборонених предметів, 04.02.2020 року - у вигляді попередження за паління у невідведеному для цього місці, 11.03.2020 року - у вигляді попередження за невиконання своїх трудових обов`язків, 03.04.2020 року - у вигляді догани за порушення розпорядку дня, 17.04.2020 року - у вигляді суворої догани за неввічливу поведінку до іншого засудженого, 17.04.2020 року - у вигляді догани за порушення розпорядку дня, 15.05.2020 року - у вигляді суворої догани за порушення розпорядку дня, 21.10.2020 року - у вигляді суворої догани за порушення правил пожежної безпеки та неввічливу поведінку до представника адміністрації, а також застосовано два заохочення: від 14.08.2019 року у виді подяки за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, від 08.02.2021 року - у виді дострокового зняття раніше накладеного стягнення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.

Відомостей про працевлаштування засудженого на оплатні роботи матеріали особової справи не містять.

Крім того, з витягу з протоколу №114 від 04.08.2021 року засідання дисциплінарної комісії ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» з розгляду матеріалів про правопорушення у відношенні засудженого ОСОБА_1 , останній палив у невідведеному місці, однак прийнято рішення не застосовувати до нього захід стягнення, обмежившись профілактичною бесідою.

Розглядаючи заяву засудженого, суд зазначає, що умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Не зважаючи на те, що засуджений має заохочення, засуджений допускав порушення режиму відбування покарання, за що на нього були накладені стягнення і хоча здебільшого зазначені стягнення на день розгляду подання про умовно-дострокове звільнення погашені у встановленому законом порядку, їх накладення не може свідчити про те, що засуджений протягом всього періоду відбування покарання за вироком суду бажав стати на шлях виправлення та перевиховатися.

Зазначені вище дані про особу засудженого та його поведінку за весь час відбування покарання не свідчать про те, що на час звернення із заявою про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання, засуджений почав ставати на шлях виправлення. Матеріали справи не містять достатнього підтвердження, що засуджений не є суспільно-небезпечним та готовий до сприяння і дотримання встановлених у суспільстві норм та правил поведінки.

Отже, матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, зміст вищезазначених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.02.2018 року.

З огляду на наведене, у суду виникають сумніви щодо виправлення засудженого, що є необхідною умовою під час застосування умовно-дострокового звільнення, матеріали справи на засудженого не містять об`єктивних даних, які б давали безсумнівні підстави суду вважати, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці на даний час довів своє виправлення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.02.2018 року та вважає заяву такою, що задоволенню не підлягає.

Клопотання засудженого про скорочення йому строку покарання у зв`язку з неналежними умовами тримання під час попереднього ув`язнення також не підлягає задоволенню, оскільки такі вимоги не грунтуються на нормах діючого КПК України та КК України.

При цьому, згідно ч. 1, 5, 6 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Норми діючого КПК України та норми діючого КК України не передбачаєть підстав для зменшення строку покарання у зв`язку з неналежними умовами тримання в слідчому ізоляторі.

На підставі вищевикладеного, ст. 81 КК України, ст.ст.6, 130 КВК України та керуючись 537-539 КПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скорочення строку покарання та умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 22.10.2021 року о 16:00 годині.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк