Вирок № 100548483, 25.10.2021, Близнюківський районний суд Харківської області

612/514/21, 1-кп/612/56/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Кучеренка С.М., з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Близнюки Харківської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 25.05.2015 Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 3, ч. 4 ст. 407, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки; 18.11.2016 Близнюківським районним судом Харківської області за ч.ч. 1, 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 17.04.2020 звільнений з місць позбавлення волі; 14.06.2021 Близнюківським районним судом Харківської області за ч 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки; 16.09.2021 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

09.08.2021 приблизно о 01.00 годині, ОСОБА_1 прийшов до території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 , де маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття вхідної металевої хвіртки, яка розташована на передній частині вищевказаного домоволодіння, зайшов на огороджену територію цього домоволодіння, звідки з приміщення сараю таємно викрав велосипед марки «Салют», який належить ОСОБА_2 , після чого утримуючи при собі викрадене майно з місця події зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1365 грн.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування у вчинені ним діянні, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред`явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд даної справи без його участі, в якій він вказує, що йому було роз`яснено порядок ч. 3 ст. 349 КПК України, його позиція добровільна, а також роз`яснено йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, при вирішенні покарання покладається на розсуд суду.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує рецидив кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 67 КК України є обставиною, що обтяжує покарання. Щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення відповідно до ст. 66 КК України є обставинами, які пом`якшують його покарання.

Згідно класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , відноситься до тяжкого злочину.

Вивченням особи ОСОБА_1 судом встановлено, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за інший умисний злочин, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, не працює.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що ним скоєно тяжкий злочини, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 засуджений вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 16.09.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Вказаний вирок не набрав законної сили, так як він оскаржується.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 засуджений 16.09.2021 року за вищенаведеним вироком до 4 років 3 місяців позбавлення волі, а кримінальне правопорушення, що є предметом даного судового розгляду скоїв до ухвалення зазначеного вище вироку, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, керуючись ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком від 16.09.2021, та зарахувавши частково відбуте покарання за попереднім вироком.

При цьому, призначаючи покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України до набрання попереднім вироком від 16.09.2021, законної сили, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01.06.2020 по справі № 766/39/17 провадження №51-8867кмо18.

Суд вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової-товарознавчої експертизи за цим кримінальним провадженням.

Долю речових доказів суд вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування не обирався.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що останній засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально за тяжкий злочин. Тому, враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватись від суду, суд застосовує до останнього до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За правилами ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень шляхом поглинення покарання, визначеного цим вироком, покаранням призначеним вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 16.09.2021, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 16.09.2021 р., зарахувавши у строк відбування остаточно визначеного покарання строк покарання частково відбутого за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 16.09.2021 р. з 16.09.2021 р. по 24.10.2021 р. включно.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 25.10.2021 до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь судового експерта Зелєніної Євгенії Володимирівни процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3360/21 від 20.09.2021 в сумі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. (р/р КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 ).

Речові докази по кримінальному провадженню: велосипед марки «Салют», який знаходиться на зберіганні у потерпілого - повернути власнику ОСОБА_2 .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло