Рішення № 10054842, 08.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2010 р. Справа № 65/147-10

вх. № 3877/3-65

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

прокурора - Крайник К.О. (посв. № 1 від 10.01.2009 р.)

за участю представників сторін:

позивача 1. - не з'явився

позивача 2. - Гроссу Г.В. (дов. № 38-46 від 09.01.2008 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави. в особі 1. Харківської міської ради, м. Харків;

2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "21-й ВІК", м. Харків

про стягнення 9 194,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "21-й ВІК" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", згідно договору про постачання теплової енергії № 2718, укладеного між сторонами 01 лютого 2002 року ( далі – Договір) суму боргу у розмірі 9 194,45 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем рахунки за спожиту теплову енергію сплачуються, але не в повному обсязі, чим завдано збитків підприємству.

Прокурор у судовому засіданні та у наданій заяві про уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "21-й ВІК" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", згідно Договору суму боргу у розмірі 11702,57 грн. за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року.

Відповідно до статті 29 ГПК України прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача 2. у судовому засіданні підтримує заявлені уточнення позовних вимог і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Позивач 1. у судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги попередньої ухвали суду не виконав, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Присутні в судовому засіданні 07.06.2010 року представники прокуратури та позивача 2. вважають за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі позивача 1. та відповідача.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників позивача 1. та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача 2., повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01.02.2002 р. між КП "Харківські теплові мережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "21-й ВІК" було укладено договір № 2718 про постачання теплової енергії у приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 5, площею 192,00 кв.м., відповідно до умов якого позивач 2. зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячої воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Розділом 6 договору визначено порядок розрахунків, а саме розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності – виконаних рахунків відповідно до теплових навантажень. Відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує позивачу вартість кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Як встановлено судом в процесі розгляду даної справи, позивач виконував свої зобов’язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи Актами на включення та відключення опалення № 177/3980-В від 15.10.09 р. та № 177/4270 від 15.04.10 р. Зазначені акти підписані та скріплені печатками представників Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача.

Однак, відповідач свої зобов'язання за вищевказаним договором про постачання теплової енергії виконував несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, станом на момент розгляду справи сума заборгованості за невиконання договірних зобов’язань складає 11702,57 грн., яка виникла у період з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 11702,57 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

За загальними правилами судового процесу, а саме ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язань за Договором.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 11702,57 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629, Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «21-й ВІК» (61000, м. Харків, вул. Дмитрівська, 5, кв. 77, р/р 26008445 в Жовтневе УАК «ПромінвестБанк» в м. Харкові, МФО 350589, код 30865302) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р 26003301968 у першій філії АКБ "Базис", код ЄДРПОУ 31557119, МФО 351599) – 11702,57 грн. суму заборгованості за невиконання договірних зобов’язань.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «21-й ВІК» (61000, м. Харків, вул. Дмитрівська, 5, кв. 77, р/р 26008445 в Жовтневе УАК «ПромінвестБанк» в м. Харкові, МФО 350589, код 30865302) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) – 117,03 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "21-й ВІК" (61000, м. Харків, вул. Дмитрівська, 5, кв. 77, р/р 26008445 в Жовтневе УАК "ПромінвестБанк" в м. Харкові, МФО 350589, код 30865302) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 11 червня 2010 року.