Рішення № 100548199, 25.10.2021, Попаснянський районний суд Луганської області

25.10.2021

єдиний унікальний номер справи 423/2822/21

номер провадження 2-о/423/228/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку окремого провадження цивільну справу № 423/2822/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рубіжанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту родинних відносин та про встановлення факту смерті особи,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , громадянка України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кадіївка Алчевського району Луганської області, є матір`ю заявника; встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Кадіївка Алчевського району Луганської області,внаслідок хвороби "Набряк головного мозку. Двостороння полісегментарна пневмонія ".

В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Кадіївка Алчевського району Луганської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , що віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому заявник отримав лікарське свідоцтво про смерть з довідкою про причини смерті у лікарні «Стаханівська центральна міська багатопрофільна лікарня» у Луганської області, розташованому на тимчасово окупованій території України. Заявник звернувся до органу державної реєстрації актів цивільного стану з метою отримання свідоцтва про смерть, але йому усно було відмовлено, оскільки подані для реєстрації документи не відповідають вимогам законодавства України, оскільки вони видані на тимчасово окупованій території України. Оскільки заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України, для звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті потрібно підтвердження факту родинних відносин між заявником та померлою особою. Померла ОСОБА_2 є матір`ю заявника, що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника, в якому зазначені всі прізвища « ОСОБА_2 » ідентично.

Встановлення цих юридичних фактів заявнику необхідне для реєстрації факту смерті матері, а також для реалізації права на спадкування.

У судове засідання заявник не з`явився, у письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, про причини нез`явлення не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.

Судом установлено, що заявник ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Кадіївка Алчевського району Луганської області, є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується дослідженими судом письмовими доказами: копією свідоцтва про народження заявника, у якому прізвище дитини та батька зазначено українською мовою " ОСОБА_1 ", матір`ю записана " ОСОБА_2 ".

Згідно копії свідоцтва про народження заявника прізвище заявника " ОСОБА_1 ", його батьками записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Отже, суд приходить до висновку, що при зміні документів, що посвідчують особу, та перекладі прізвищ українською мовою було допущено різнонаписання прізвищ заявника у паспорті та свідоцтві про народження та його матері " ОСОБА_2 " та " ОСОБА_2 " відповідно.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Кадіївка Алчевського району Луганської області.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником надано суду лікарське свідоцтво про смерть №501 від 27.08.2021, видане медичною установою, що діє на тимчасово окупованій території. Причиною смерті ОСОБА_2 є "Набряк головного мозку. Двостороння полісегментарна пневмонія ".

При цьому, суд зазначає, що дане лікарське свідоцтво про смерть не є документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті особи з наведених вище підстав.

Разом з тим, суд вважає можливим врахувати лікарське свідоцтво про смерть, як доказ факту смерті матері заявника у сукупності з іншими дослідженими судом доказами, враховуючи вимоги міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

З огляду на викладене, аналізуючи та оцінюючи наведені вище докази, суд доходить висновку про підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Кадіївка Алчевського району Луганської області.

Встановлення факту родинних відносин та факту смерті спадкодавці заявнику необхідно для реалізації спадкових прав.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , мешкає за адресою, як внутрішньо переміщена особа АДРЕСА_3 ), заінтересована особа: Рубіжанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: 93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Руденко, буд.7, код ЄДРПОУ 42927436), про встановлення факту родинних відносин та про встановлення факту смерті особи,задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , громадянка України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кадіївка Алчевського району Луганської області, була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Кадіївка Алчевського району Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Кадіївка Алчевського району Луганської області, Україна, ОСОБА_2 , громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кадіївка Алчевського району Луганської області, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок хвороби " Набряк головного мозку. Двостороння полісегментарна пневмонія ".

Рішення в частині встановлення факту смерті ОСОБА_2 підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Суддя І.В. Лизенко