Рішення № 10054811, 07.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2010 р. Справа № 56/210-09

вх. № 6881/4-56

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Представник позивача -Сосіна І.О., дов. №2102/01-17/03-02 від 13.05.10р.

Представник відповідача - Кусовник О.О. - юрисконсульт 2 категорії, дов. №43 від 13.04.2010р.

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекція в Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод", м. Харків

про стягнення 6960,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна екологічна інспекція в Харківській області звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (м.Харків) 6960,75 грн. збитків, заподіяних внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу у розмірі 6960,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що починаючи з 2008 року відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу стаціонарними джерелами, чим порушив ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Даними діями відповідач заподіяв державі збитки в розмірі ціни позову, які підлягають стягненню на підставі статей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Представник відповідача надав через канцелярію суду додаткові документи (вх. № 11975) клопотання про долучення до матеріалів справи двостороннього акту звірки розрахунків (вх. № 10893), доповнення та уточнення до відзиву, (вх. № 11892), які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечує проти стягнення з нього 6490,93 грн., відповідно до даних позивача за актом звірки розрахунків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Присутні у судовому засіданні 07 червня 2010 року представники сторін пояснили, що ними надані всі документи, необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи, за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В період "27-29.08, 01-05, 08-10.09.2008 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області було здійснено плановий захід - перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод", яке розташоване за адресою: м. Харків, вул.. Котлова,89.

За результатами даної перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області було складено акт здійснення державного нагляду дотримання вимог природоохоронного законодавства №00533 від ""27-29.08, 01-05, 08-10.09.2008 року, в якому зазначено, що на час перевірки ТОВ "Караванський завод кормових дріжджів" на підприємстві в наявності дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1109/6/00/02, терміном дії до 31.12.2002 року. Згідно листа –припису Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області дія даного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря продовжувалась до 31.12.2007 року. Новий дозвіл отримано не було тобто відповідач з 2008 року здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

15 вересня 2008 року з метою усунення виявлених недоліків, порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Харківській області було винесено припис № 06-21-77 від 15.09.2008 року, яким вимагалось:

- на протязі 10 днів з моменту отримання акту розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених недоліків, з встановленням термінів та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом, план та наказ представити до Державної екологічної інспекції в Харківській області;

- в термін до 15.11.2008 року внести корегування в дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 2008-2009 роки;

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства інспектором Державної екологічної інспекції в Харківські області, були складені протокол про адміністративне правопорушення № 001855 від 15 вересня 2008 року та постанова про накладення адміністративного стягнення № 06-23/105 від 15.09.2008 року, згідно яких за допущення роботи підприємства за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що в свою чергу призвело до порушення природоохоронного законодавства, інженера з охорони праці та екології ТОВ "Харківський вагонобудівний завод"- Левченко Альвіну Олександрівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.78 та ч.2 ст.79 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн., який було сплачено у добровільному порядку відповідно квитанції 25.09.2008 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з виявленими порушенням посадовими особами державної екологічної інспекції в Харківській області було з урахуванням норм передбачених “Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України № 38 від 18.05.95р., розраховано суму збитку та складено претензію № 344, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі в розмірі 6960,75 грн., від 12 червня 2009 року, яку було направлено на адресу ТОВ відповідача, проте, вимоги даної претензії добровільно відповідачем не виконані.

На дату прийняття рішення позивачем було перераховано раніше розраховану шкоду заподіяну державі внаслідок несанкціонованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем відповідно до Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зареєстровану в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 року за № 48/1604 , з якої вбачається розмір шкоди заподіяної відповідачем державі в сумі 6490,93 грн.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"). Зокрема, відповідно до частини п'ятої цієї статті Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що Відповідач здійснював викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено у статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", до них, зокрема, віднесено:

- перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

- викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;

- перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У преамбулі Закону України "Про охорону атмосферного повітря" зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається документів наданих до матеріалів справи, в період з 01.01.2008 року по 28.04.2008 року дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у відповідача був відсутній.

Таким чином суд встановив, що відповідачем не виконано обов'язків щодо отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України "Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини".

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів."

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості- є однією із основних засад судочинства.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок суми збитків, здійснений на підставі Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зареєстровану в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 року за № 48/1604 на суму 6490,93 грн., яка не заперечується відповідачем та узгоджується підписаним з обох сторін розрахунком.

Зважаючи на вищевикладене та враховучи доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, суд знаходить позов обгрунтованим і підлягаючим задоволенню частково в сумі 6490,93 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509,526,1166 Цивільного кодексу України ст.ст. 10, 11, 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, ст.ст. 20, 40, 51, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод» (61052, м. Харків, вул.. Котлова, 89) код 01056379, р/р 260070079401 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 350910 в ВАТ "Інпромбанк" м. Харків) на користь державного бюджету України р/р 31518921700002 УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ УДК 24134490, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, символ звітності 921, для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, в сумі 6490,93 грн.

В задовленні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод» (61052, м. Харків, вул.. Котлова, 89) код 01056379, р/р 260070079401 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 350910 в ВАТ "Інпромбанк" м. Харків) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів –ВДК в м. Харкові (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 4/10), код ЄДРПОУ УДК 24134490, р/р №31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) державне мито в сумі 64,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод» (61052, м. Харків, вул.. Котлова, 89) код 01056379, р/р 260070079401 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 350910 в ВАТ "Інпромбанк" м. Харків) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів –ВДК у м. Харкові (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 4/10), код ЄДРПОУ 24134490, р/р №31213259700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності 259) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,07 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення підписано 10.06.2010 року

справа № 56/210-09