Рішення № 100547368, 25.10.2021, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/501/21

№ провадження 2/196/530/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

секретаря судового засідання: Кузнецової Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказує, що 09.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис №4592 про звернення стягнення за кредитним договором №1218/7233DCLRKPT від 29.08.2014 року, нібито укладеним між нею та ПАТ «Платинум Банк».

Відповідно до вказаного виконавчого напису, стягувачем є ТОВ «ФК «АЛАНД», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке в свою чергу є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Платинум Банк». Загальна сума, що підлягає стягненню складає 11 523,08 грн.

26.03.2021р. ТОВ «ФК «АЛАНД» подав до приватного виконавця округу м.Києва Мельник Ю.А. заяву про примусове виконання рішення від 26.03.2021р. №20020592.

01.04.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Мельником Ю.А. було винесено постанову від 01.04.2021р. про відкриття виконавчого провадження №65006155 щодо стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості в розмірі 11 523,08 грн. та 1 152,31 грн. основної винагороди приватного виконавця.

22.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Мельник Ю.А. було винесено постанову від 22.04.2021р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №65006155 щодо звернення стягнення на її доходи, які вона отримує від ФГ «АГРО МАКС». Де на даний час працює.

Про звернення стягнення на заробітну плату дізналась лише від роботодавця, а з копіями виконавчого напису №4592, заяви стягувача про примусове виконання рішення від 26.03.2021 року №20020592 та копіями постанов приватного виконавця від 01.04.2021 року про відкриття виконавчого провадження №65006155 та від 22.04.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №65006155 ознайомилась лише з листа приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельника Юрія Анатолійовича від 20.05.2021 року за №39679, який було направлено ним у відповідь на адвокатський запит від 19.05.2021 року №221 АБ/вих.

Вважає виконавчий напис №4592 від 09.03.2021р. таким, що вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.

Вказала, що кредитний договір №1218/7233DCLRKRT від 29.08.2014 року не укладався. Її підпис на кредитному договорі є підробленим.

Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ.

Як зазначено у оскаржуваному виконавчому написі, цей напис вчинено відповідно пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються:

А) оригінал кредитного договору;

Б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до ст.88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При вчиненні виконавчого напису, нотаріус не отримувала та не могла отримати від неї та ТОВ «ФК «АЛАНД» первинні документи щодо видачі кредиту, оскільки ніякого кредитного договору від 29.08.2014 року не існує.

Вважає, що у приватного нотаріуса Головкіної Я.В. були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «ФК «АЛАНД» є безспірним. Розрахунок боргу не може вважатися документом, який підтверджує безспірність заборгованості.

Вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру суми заборгованості за кредитним договором у виконавчому написі зроблено ТОВ «ФК «АЛАНД» одноособово та не відповідає не тільки дійсній сумі заборгованості, а й взагалі існуванню такої заборгованості.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх Документом, що підтверджує такий факт, є надання нотаріусу від стягувача вимоги стягувача до боржника з підписом боржника про її отримання.

Прохає визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4592, вчинений 09.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1218/7233DCLRKPT від 29.08.2014 року, витрати по справі стягнути з відповідачів.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кучерук А.В. в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. в судове засідання не з`явилась, в раніше надісланому до суду клопотанні, пояснила, що нотаріус не може бути відповідачем у даній категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право; крім того, прохала розглядати справу без її участі, проти позову заперечує в повному обсязі.

Представник ТОВ «ФК «АЛАНД» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, згідно вимог ст. 130 ЦПК України, про причини неявки не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що 29 серпня 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Платинум Банк» та позивачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з можливістю перенесення платежу (рахунок) №1218/7233DCLRKPT (а.с.11, 12, 56). за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 11152,12 грн.

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1218/7233DCLRKPT, ОСОБА_1 станом на 05.02.2021 року має заборгованість у розмірі 11 023,08 грн. (а.с.57).

09.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис №4592 щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» в розмірі 11 523, 08 грн. (а.с.13, 54).

За заявою ТОВ «ФК «АЛАНД», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке в свою чергу є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Платинум Банк» вищевказаний виконавчий напис було пред`явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу м.Києва Мельник Ю.А., постановою якого від 01.04.2021 року було відкрито виконавче провадження ВП №65006155 (а.с.15-17).

22.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Мельник Ю.А. була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.18, 19).

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 11 72, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).

Статтями 87-88 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на момент вчинення спірного виконавчого напису від 05.01.2018, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (п. 3 ч. 1 ст. З Закону України «Про виконавче провадження»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 по справі №320/8269/15-ц (провадження №14-83цс18) вказала, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №6-887цс17). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, а також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року №6-887цс17.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц та відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених постановах від 27.03.2019 по справі №137/1666/16-ц та від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 з подібних правовідносин.

Як вбачається з матеріалах справи, виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4592 містить посилання на правовстановлюючі документи, що підтверджують заміну кредитора з ПАТ «Платинум Банк» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», правонаступником якого є ТОВ «ФК «АЛАНД» в зобов`язанні за кредитним договором № 1218/7233DCLRKPT від 29 серпня 2014 року.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № 1218/7233DCLRKPT від 29 серпня 2014 року, укладеним з ПАТ «Платинум Банк». Додатки № 1 до вищевказаних договорів відступлення прав вимоги №83 від 28.02.2018 року та №02/10/2019-ФА від 02.10.2020 року з реєстрами боржників, в матеріалах, наданих приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною відсутні, а тому суд позбавлений можливості перевірити наявність права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» до ОСОБА_1 , а тому посилання позивача знайшли своє законне обґрунтування та є такими, що підлягають задоволенню в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, суд не вважає приватного нотаріуса належним відповідачем у даному спорі через наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат".

Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього боргових зобов`язань перед кредитором, про які вказано у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України "Про нотаріат", у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за розгляд судом заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн., а також за розгляд позовної заяви 908,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, зазначені витрати зі сплати судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 8 9, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною 09 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №4592 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» за кредитним договором у розмірі 11 523, 08 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.14. оф.301, код ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1362, 00 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.10.2021 року.

Суддя: А.І. Руснак