Рішення № 100546722, 07.10.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3267/21

2/0203/1234/2021

РІШЕННЯ

IMEHEM УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 24.03.2021 року він випадково дізнався, що 16.02.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельник Ю.А. було відкрито виконавче провадження №64524112 щодо виконання виконавчого напису, вчиненого 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за реєстровим №21057, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в сумі 177029 грн. 33 коп. У виконавчому написі було зазначено, що стягується заборгованість за кредитним договором №600176414 від 22.10.2012 року, укладеним між позивачем та АТ «Альфа-Банк». Проте кредитний договір не укладався та єдиним договором, що може свідчити про взаємовідносини між позивачем та АТ «Альфа-Банк» є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 22.10.2012 року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримувала кредитного договору, первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення. Тому, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що заборгованість боржника є безспірною. Виписка по рахунку не може вважатись документом, що підтверджує безспірність заборгованості, оскільки остання складена відповідачем одноособово. Також позивач посилався на те, що нотаріус не мав право вчиняти виконавчий напис, оскільки кредитний договір нотаріально не посвідчувався. З урахуванням наведеного, позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 03.02.2021 року приватним нотаріусом Горай О.С. за реєстровим №21057.

Ухвалою суду від 13.08.2021 було відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 13.08.2021 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса.

В наданій заяві представник позивача просив розглянути справу без участі позивача та його представника, зазначивши про підтримання позову.

Відповідач явку свого представника за судовими повістками повторно не забезпечив, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Третя особа в призначені судові засідання також не з`явилась, не повідомивши про причини неявки, пояснень по суті справи не надала.

Враховуючу подану представником позивача заяву, повторну неявку представника відповідача та третьої особи, а також враховуючи, що розгляд справи призначався в порядку спрощеного позовного провадження та явка сторін судом обов`язково не визнавалась, з урахуванням положень ст.ст.211,223,247 ЦПК України, судом було ухвалено про проведення подальшого розгляду справи за відсутності сторін та третіх осіб, на підставі наявних матеріалів справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за реєстровим №21057 було вчинено виконавчий напис, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», який є правонаступником АТ «Альфа-Банк», заборгованість за кредитним договором №600176414 від 22.10.2012 року в сумі 176379 грн. 33 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 73971 грн. 98 коп., строкова заборгованість по відсоткам - 66216 грн. 93 коп., строкова заборгованість за штрафами та пенею - 36190 грн. 42 коп. За вчинення виконавчого напису стягнуто 650 грн., а всього - 177029 грн. 33 коп.

Також у виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 року по 08.12.2020 року.

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» н отаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно пп.1.1.,1.2 п.1 глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок), встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.2.1 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно пп.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Підпунктом 3.1 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (пп.3.2 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (пп.3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений пп.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

З урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Під час розгляду справи не встановлено та відповідачем не представлено суду доказів, які б свідчили наявність у позивача заборгованості за кредитним договором, надання відповідних доказів нотаріусу з заявою про вчинення виконавчого напису, а також доказів направлення та отримання позивачем письмової вимоги щодо усунення порушень та погашення заборгованості за кредитним договором.

Виписка з особового рахунку складена представником відповідача за довіреністю та містить лише загальні суми наявної заборгованості, без визначення розміру виданих кредитних коштів; розміру сплачених позичальником коштів; порядку їх зарахування; відповідних дат, а тому не може вважатись документом, що підтверджує безспірність заборгованості за кредитним договором.

Вказане свідчить про вчинення виконавчого напису без дотримання вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат» пп.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.

Також суд враховує наступне.

Відповідно до п.1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (далі - Перелік), передбачено стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 2 вказаного Переліку було встановлено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Зазначений Перелік було доповнено пунктом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення Змін, що вносяться до Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Поряд з цим, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа №826/20084/14), яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, було визнано нечинною та незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 в частині, зокрема, п.2 змін, що вносяться до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Таким чином, оскільки на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, втратив законну силу внаслідок визнання судовим рішенням нечинною та незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662, нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.

Поряд з цим, укладений між сторонами договір нотаріально не посвідчувався, що свідчить про вчинення виконавчого напису за відсутності передбачених для цього законних підстав.

В зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог і визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за реєстровим №21057.

Враховуючи задоволення позову та відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останнім при подачі позову судовий збір в сумі 908 грн., судовий збір в сумі 454 грн. за подану та задоволену заяву про забезпечення позову, а всього стягнути судовий збір в сумі 1362 грн.

В своєму позові позивач також просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн., на підтвердження понесення яких надав копії договору №09/7 про надання правової допомоги від 19.07.2021 року, укладеним із адвокатом Пархоменком С.В., виданий на його підставі ордер, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та квитанцію про оплату послуг адвоката в сумі 6000 грн.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України віднесено і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Суд враховує, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу стороною позивача не надано акту прийому-передачі або інших документів з детальним описом виконаних робіт (наданих послуг), які б містили відомосте про те, які фактично послуги за договором було надано, витрачений адвокатом час, їх вартості.

Таким чином, оскільки витрати на правову допомогу належними та достатніми доказами не підтверджені, їх розрахунок не надано, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, а тому останні покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18,50,87,88 Закону України «Про нотаріат», «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, пп.1.1.,1.2 п.1, пп.2.3 п.2, пп.3.1 п.3 глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,133,137,141,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем за реєстровим №21057.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз,5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1362 грн.

В задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн. відмовити, поклавши вказані витрати на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2021 року.

Суддя С.Ю.Казак