Ухвала суду № 100546618, 11.10.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4943/13-ц

№ провадження 2-п/208/14/21

УХВАЛА

Іменем України

11 жовтня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ізотова В.М., за участю секретаря судового засідання Вілкової Ю.В., представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Фельського С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Фельського С.Л. про перегляд заочного рішення по справі 208/4943/13 за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансові перспективи» - про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу, -

встановив

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансові перспективи» - про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу.

Заочним рішенням від 08 серпня 2013 року позовну заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» задоволено повністю.

10.06.2021 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеного заочного рішення, посилаючись на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому був позбавлений права брати участь у розгляді справи та надати пояснення з цього приводу. Також він зазначає, що відповідач був позбавлений права заявити клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача. Також посилається на те, що при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддя не врахував , чи підсудна справа даному суду.

В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_1 підтримав вимоги, викладені у заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв клопотань суду не надавав.

Представник відповідача - ТОВ "Фінансові перспективи", в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв клопотань суду не надавав

Суд, вислухавши представника відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, вважає, що заява представника відповідача про перегляд заочного рішення не обґрунтована, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалах справи та встановленими в ході судового засідання доказами.

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 серпня 2013 року позовну заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» задоволено. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансові Перспективи” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” 2000,00 (дві тисячі) гривень - заборгованість за кредитним зобов`язанням по договору поруки № 0307/1206/87-658-П від 30.04.2013 року. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0307/1206/87-658 від 28.12.2006 року, яка станом на 11.06.2013 року становить 70031 гривню 61 копійку, звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки Рено Кенгу, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого, згідно договору застави, складала 108000 гривень, що належить ОСОБА_2 на праві власності, шляхом продажу вказаного автомобіля Товариством з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” з укладанням від її імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ТОВ “Вердикт Фінанс” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Передати у володіння Товариству з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” предмет застави: автомобіль марки Рено Кенгу, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 на праві власності та знаходиться у неї або інших осіб, а також комплект ключів від цього автомобіля. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансові Перспективи” на користь ТОВ “Вердикт Фінанс” судовий збір у сумі 700 грн. 32 коп. (сімсот гривень 32 копійки) ( а.с. 68-72).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За правилами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до п.п.1, 2 ч. 3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загальному чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування підстав для перегляду заочного рішення представник відповідача зазначив про те, що відповідач не була належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому була позбавлена права брати участь у розгляді справи та надати пояснення з цього приводу. Також він зазначає, що відповідач була позбавлений права заявити клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача. Також посилається на те, що при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддя не врахував , чи підсудна справа даному суду. Водночас, представником відповідача не було надано будь-яких аргументів та доказів, які б свідчили про виконання ОСОБА_2 кредитного договору від 28.12.2006 року.

З матеріалів справи встановлено, що копія ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками була відправлена адресу, зазначену в позовній заяві та підтверджено довідкою обласного адресного бюро, відповідно якій ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.59-60).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття розумний строк розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Смірнов проти України від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі (Ryabykh v. Russia , №52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Згідно роз`яснень наданих у інформаційному листі Верховного суду України Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах вбачається, що непоодинокими є випадки, коли суди скасовують заочні рішення та не оцінюють надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи і скасовують заочні рішення лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

Посилання заявника на те, що відповідач не була повідомлена про час та дату судового засідання, суд сприймає критично, оскільки згідно ч.5 ст.74 ЦПК України в редакції від 12.02.2015р., судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Як встановлено судом в ході розгляду даної заяви, оскільки відповідач не повідомив суду фактичної адреси свого мешкання, суд, на виконання вимог ч.5 ст.74 ЦПК України, здійснив повідомлення на адресу місця проживання відповідача, підтерджену довідкою обласного адресного бюро. Зазначені матеріали справи свідчать про те, що, про час і місце розгляду справи відповідач була повідомлена у встановленому ЦПК України порядку, разом з цим, в судове засідання не з`явилась та поважних причин неявки суду не повідомила.

Будь-яких інших доказів, які мають істотне значення для вирішення справи в розумінні ст.288 ЦПК України, представником відповідача не надано. А зазначені представником відповідача обставини не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності сукупності підстав, які зазначені в частині 1 ст. 288 ЦПК України.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною відповідача не доведена наявність істотних обставин, які поза розумним сумнівом спростовують обґрунтування позову, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, а тому заява відповідача про перегляд заочного рішення та його скасування є необґрунтованою, безпідставною та недоведеною, в зв`язку з чим, в її задоволенні слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. 287, 288, 354 ЦПК України, суд ,-

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Фельського С.Л. про перегляд заочного рішення по справі 208/4943/13 за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансові перспективи» - про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ізотов В. М.