Ухвала суду № 100546468, 14.06.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/8909/20

Номер провадження 1-кп/201/564/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

суддів - Батуєва О.В., Ткаченко Н.В.,

при секретарі судового засідання – Горностаєвої О.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Щербина О.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатів Плотниченка Д.Г., Клименко О.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Слєпухи С.М.,

розглянувши клопотання прокурора Щербина О.В. про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , подані під час підготовчого судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 березня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000611 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27, п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Донецької області, м. Єнакієво, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3, 5 ст. 27, п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 14 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000611 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3, 5 ст. 27 п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Під час підготовчого провадження прокурором Щербиною О.В. подані клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках вказаного кримінального провадження, строком на 60 діб.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала подані нею клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор Щербина О.В. посилалася на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 5, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому продовжують існувати враховані при обранні та подальшому продовженні останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_1 може переховуватись від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованого злочину, незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані в суді та які в ході досудового розслідування безпосередньо вказують на обвинуваченого.

При цьому, прокурор посилалася на те, що наведені нею у клопотанні ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_1 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просила клопотання задовольнити і продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор Щербина О.В. посилалася на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 5, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому продовжують існувати враховані при обранні та подальшому продовженні останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_2 може переховуватись від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованого злочину, незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані в суді та які в ході досудового розслідування безпосередньо вказують на обвинуваченого.

При цьому, прокурор посилалася на те, що наведені нею у клопотанні ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_2 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.

Також прокурор Щербина О.В. в судовому засіданні повідомила, що посилання в клопотанні на намагання ОСОБА_2 перетнути державний кордон є технічною помилкою з її боку, а тому просила суд не враховувати зазначене при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Слєпуха С.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених прокурором ризиків. Зазначив, що прокурором до клопотання не додано жодного доказу в обґрунтування ризиків, зазначених у клопотанні, як і відсутні докази на підтвердження винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованих злочинів, а також звернув увагу колегії суддів на те, що клопотання містить відомості, які не відповідають дійсності, зокрема, те, що ОСОБА_2 начебто намагався перетнути кордон. За наведених ним обставин просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника – адвоката Слєпухи С.М., просив врахувати стан його здоров`я та відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокати Плотниченко Д.Г. та Клименко О.І. у судовому засіданні, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження їх підзахисному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених прокурором ризиків. Зазначили, що прокурором до клопотання не додано жодного доказу в обґрунтування ризиків, зазначених у клопотанні.

Кожен окремо, просили колегію суддів врахувати те, що ОСОБА_1 є не молодою людиною, хворіє на хронічний туберкульоз, має серйозні проблеми з нирками та потребує обслідування та госпіталізації, що підтверджується медичними довідками, які наявні у матеріалах справи. Також вказали, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки.

За наведених ними обставин вважали, що підстави для задоволення клопотання відсутні, просили у його задоволенні відмовити, а, у разі, якщо колегія суддів дійде до висновку про необхідність застосування до їх підзахисного ОСОБА_1 запобіжного заходу в рамках цього кримінального провадження, просили застосувати такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 вказано, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження на підставі ухвал слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк якого в подальшому був неодноразово продовжений ухвалами Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2021 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосований під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений строком на 60 днів, до 06 березня 2021 року включно.

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2021 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосований під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений строком на 60 днів, до 25 квітня 2021 року включно.

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосований під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений строком на 60 днів, до 19 червня 2021 року включно.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при обранні та подальшому продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Поряд із цим, колегією суддів приймається до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення з корисливих мотивів, направленого проти життя осіб та вчиненого способом небезпечним для життя багатьох осіб, судовий розгляд по якому не призначений і докази не досліджені, а, отже, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Водночас, колегією суддів враховуються і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

А отже, наведені обставини та дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_1 переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків, ступень яких є досить високою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при обранні та подальшому продовженні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки обвинувачений обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3, 5 ст. 27, п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Поряд із цим, колегією суддів приймається до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення з корисливих мотивів, направленого проти життя осіб та вчиненого способом небезпечним для життя багатьох осіб, судовий розгляд по якому не призначений і докази не досліджені, а, отже, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Водночас, колегією суддів враховуються і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

А отже, наведені обставини та дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_2 переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків, ступень яких є досить високою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Водночас, посилання прокурора у своєму клопотанні на намагання ОСОБА_2 перетнути державний кордон колегією суддів при вирішенні поданих клопотань про продовження запобіжного заходу, не приймаються до уваги, оскільки, як повідомила прокурор Щербина О.В. в судовому засіданні, зазначене є технічною помилкою.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочину, тяжкості покарання, що загрожує останнім, у разі визнання їх винуватими, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальнодоступних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме такий запобіжний захід є співмірним у вказаному кримінальному провадженні.

Поряд із цим, доводи сторони захисту щодо наявності постійного місця проживання у обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також посилання на незадовільний стан здоров`я, хоча і мають місце, але, на переконання колегії суддів, наведені обставини не зменшують ступень існуючих ризиків і не можуть слугувати підставою для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі судового провадження.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 19 червня 2021 року вважає за доцільне продовжити тримання останніх під вартою строком на 60 днів до 12 серпня 2021 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 314-315, 369-372 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Щербина О.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 12 серпня 2021 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, є 12 серпня 2021 року.

Клопотання прокурора Щербина О.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 12 серпня 2021 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою, є 12 серпня 2021 року.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 17 годині 30 хвилин 15 червня 2021 року.

Головуючий суддя: І.Г. Ополинська

Суддя: О.В. Батуєв

Суддя: Н.В. Ткаченко