Рішення № 100545749, 06.10.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 473/3803/20

Провадження № 2/487/938/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва, у складі головуючого судді - Сухаревич З.М., за участю секретаря Драчинської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2020 року з Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, в якій просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за № 7249 від 03.07.2020 про стягнення з позивача заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» в розмірі 26 621,39 грн; стягнути з відповідача на користь позивача утримані з пенсії позивача згідно постанови приватного виконавця та підставі виконавчого напису, в розмірі 2128,40 грн.; стягнути всі судові витрати, в тому числі по оплаті правової допомоги; витребувати у приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича: копію виконавчого напису №7249 від 03.07.2020 про стягнення з позивача заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» в розмірі 26 621,39 грн; копії документів, що надавалися ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» для вчинення виконавчого напису №7249 від 03.07.2020.

Позовна заява мотивована тим, що виконавчий напис №7249 від 03.07.2020 є незаконним та таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із тим, що позивач не має боргових зобов`язань. На його звернення до приватного нотаріуса щодо надання копій документів, які надавались приватному виконавцю для вчинення виконавчого напису, відповіді позивач не отримав. Вважає, що приватним нотаріусом не дотримані вимоги щодо документу, на підставі якого вчинений виконавчий напис та належним чином не перевірено безспірність заявлених до стягнення вимог. Крім того, позивач проживає в м. Вознесенську Миколаївської області, де і зареєстрований, а в постанові про звернення стягнення на заробітну плату адреса зазначена м. Київ, де позивач ніколи не проживав.

Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 7249 від 03.07.2020.

16 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, витребувано докази у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року за клопотання представника позивача витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. копії матеріалів виконавчого провадження.

20 квітня 2021 року до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження на виконання ухвали суду.

02 червня 2021 року за клопотанням представника позивача витребувано докази з ТОВ «ФК» «Аланд».

08 липня 2021 року до суду надійшло повідомлення на виконання ухвали суду від 02 червня 2021 року про витребування доказів.

16 липня 2021 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача у справі, в яких позивач зазначає, що сума, зазначена у виконавчому написі не є безспірною оскільки договором обумовлено дві процентні ставки і не зрозуміла яка процентна ставка враховувалась при обчисленні заборгованості. Крім того в договорі вказано про сплату комісії та плати за розрахунково-касове обслуговування, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». При винесенні виконавчого напису приватний нотаріус посилається на Перелік документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 р. Однак, п. 2 Переліку, на який посилався приватний виконавець визнаний нечинним, а тому підлягає застосуванню Перелік в редакції від 29.11.20001 року. Таким чином, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

19 липня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

До суду надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання без їх участі. Також просила позов задовольнити.

Відповідач та треті особи в підготовче засідання не з`явились, причину не повідомили, відзиву не подали.

Враховуючи повторно неявку відповідача та третьої особи, відсутність він них клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалах.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем (Далі - приватний нотаріус) вчинено виконавчий напис № 7249, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором 379/8405DCLRGIPT від 18 травня 2015 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 83 від 28 лютого 2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 14/05/2020-ФА від 14 травня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», заборгованість за кредитним договором 379/8405DCLRGIPT від 18 травня 2015 року. Строк платежу за Кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 14 травня 2020 року по 25 травня 2020 року сума заборгованості складає 26 121,39 грн., в тому числі:прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 23 104,72 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3 016,67 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача в розмірі 500 грн., які підлягають стягненню з боржника. Загальна сума, що підлягає стягненню - 26 621,39 грн.

12.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження № 62787363 з виконання виконавчого напису № 7249 виданого 03.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

17.08.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. звернуто стягнення на дохід ОСОБА_1 , який він отримує в Головному управлінні пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач вважає, що спірний виконавчий напис не відповідає вимогам ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», а примусово стягнуті з його рахунку грошові кошти у розмірі 6 386,48 грн. мають бути стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд».

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позову суд враховує, що відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже, підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.

В постановах Верховного Суду (від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18)) з подібних правовідносин зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Однак, ані Банк, ані приватний нотаріус не надав суду жодних доказів як безспірності заборгованості так і доказів, які свідчать, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. При тому, що позивач заперечує наявність заборгованості.

Окрім цього, приватним нотаріусом не була виконана ухвала суду про витребування копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис і такі документи не були надані відповідачем, у зв`язку з чим на підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України, суд не визнає існування заборгованості за договором та відступлення цієї заборгованості відповідачу -ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», дотримання строку позовної давності.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною і з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Окрім цього, з тексту оспорюваного виконавчого напису встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Пунктом 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), передбачено, що для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі N 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі N 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24 листопада 2017 року N 92.

Тобто на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису п. 2 Переліку, яким керувався приватний нотаріус, був визнаний незаконним та не підлягав застосуванню.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже, вчиняючи виконавчий напис №7249 від 03.07.2020 року приватний нотаріус Горай О.С. не врахував, що станом на 03.07.2020 року не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що виконавчий напис нотаріуса здійснено з порушеннями чинного законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення з відповідача утримані з його пенсії грошові кошти, суд вказує на таке.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

Згідно з довідкою про відрахування з пенсії ОСОБА_1 , згідно виконавчого провадження від 17.08.2020 № 62787363, виданої відділом з питань відрахувань з пенсій управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.03.2021, з пенсії ОСОБА_1 відраховано за виконавчим провадженням у період з вересня 2020 по лютий 2021 року загальну суму 6 386,48 грн.

В даному випадку, правовою підставою набуття ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» 6 386,48 грн., став спірний виконавчий напис нотаріуса №7249 від 03.07.2020 року, який визнається судом таким, що не підлягає виконанню. Відтак, вищевказана сума вважається такою, що підлягає поверненню, оскільки правова підстава її набуття відповідачем згодом відпала.

Тому, заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» 6 386,48 грн. безпідставно набутих коштів підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, даючи оцінку наданим доказам в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн., за заяву про забезпечення позову - 420,40 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн., за заяву про забезпечення позову - 420,40 грн., а всього 1 261,20 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., які підтверджені належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича за № 7249 від 03.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» в розмірі 26 621,39 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 утримані з пенсії ОСОБА_1 , згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни від 17.08.2020 року ВП № 62787363 на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича за № 7249 від 03.07.2020, в розмірі 6 386,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати: по сплаті судового збору у сумі 1261,20 грн, по оплаті правової допомоги - 3 000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», ЄДРПОУ 42642578, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301.

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження:10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, місцезнаходження:02002, м. Київ, вул. Окопкіної Раїси, 4, корп. А, офіс 35А.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2021 року.

Суддя З.М.Сухаревич