
Справа № 138/1904/17
Провадження № 1-в/127/616/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Панчук І.О.,
за участю прокурора Чайки О.Г.,
засудженого ОСОБА_1 ,
захисника засудженого – адвоката Бондарчука В.В.,
розглянувши в порядку дистанційного судового провадження, в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву адвоката Бондарчука Вадима Володимировича, подану в інтересах засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)», про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області 15.09.2021 року надійшла вищевказана заява, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 засуджений 22.08.2017 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України з врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. 30.08.2021 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 зараховано в строк покарання період попереднього ув`язнення з 01.07.2017 року по 22.11.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. На даний час ОСОБА_1 відбув вже 2/3 частини строку покарання та у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення. ОСОБА_1 переконаний, що своєю сумлінною поведінкою та чесним ставленням до праці довів своє виправлення, тому підлягає умовно-достроковому звільненню. Також у ОСОБА_1 є пристаріла матір, з якою він хоче проводити весь свій вільний від роботи час. На підставі вищевикладених обставин адвокат Бондарчук В.В. просить суд звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання умовно-достроково.
В судовому засіданні адвокат Бондарчук В.В. підтримав свою заяву про звільнення його підзахисного ОСОБА_1 від відбування покарання умовно-достроково та просив її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_1 також просив суд звільнити його умовно-достроково.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення заяви, вважаючи її в даному випадку передчасною.
Суд, заслухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали заяви та особової справи засудженого, приходить до наступного висновку.
Так, згідно з ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов`язком суду.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.08.2017 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до якого, з врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, йому було призначено покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2021 року ОСОБА_1 в строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 01.07.2017 року по 22.11.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Відповідно до характеристики від 11.08.2021 року та матеріалів особової справи засудженого, вбачається, що ОСОБА_1 має сім судимостей, за які в більшості випадків відбував покарання у виді позбавлення волі на певний строк, раніше вже звільнявся умовно-достроково. За даним вироком відбуває покарання з 01.07.2017 року. В Державну установу «Вінницька виправна колонія (№ 86)» засуджений прибув 21.09.2020 року, де по прибуттю був працевлаштований різноробочим в майстерню деревообробного цеху та йому нараховується заробітна плата. Протягом всього періоду відбування покарання ОСОБА_1 має 7 заохочень, дисциплінарних стягнень не має. В установі характеризується посередньо, стає, однак не довів свого виправлення. Дотримується правомірних відносин з персоналом установи, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Також ОСОБА_1 приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», однак активної участі не приймає. Підтримує соціально-корисні зв`язки зі знайомими та матір`ю.
Під дію ст. 81 КК України ОСОБА_1 підпадав по відбуттю 2/3 частини строку покарання, а саме з 01.03.2021 року, однак рішенням комісії установи (протокол № 6 від 16.03.2021 року) останньому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні як особі, яка не довела свого виправлення.
Вирішальне значення при умовно-достроковому звільненні має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Разом із тим матеріали справи не мають достатніх даних про те, що засуджений ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки, будучи неодноразово судимим та відбуваючи покарання, в тому числі й у виді позбавлення волі, знову вчинив умисні злочини. Також раніше ОСОБА_1 вже звільнявся умовно-достроково, однак після цього все одно продовжував вчиняти кримінальні правопорушення. Крім того, протягом всього періоду відбування покарання ОСОБА_1 має лише 7 заохочень. Такі обставини не вказують на сталість виправлення та сумлінну поведінку засудженого під час всього строку відбуття покарання. До того ж, засудженому ОСОБА_1 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2021 року і так було скорочено значну частину призначеного покарання у виді, шляхом зарахування у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України періоду попереднього ув`язнення. Тому, в даному випадку відсутня доцільність та необхідність умовно-дострокового звільнення, оскільки мета призначеного ОСОБА_1 покарання ще не досягнута.
В зв`язку з наведеним, дослідивши усі дані в їх сукупності, суд приходить до висновку, що станом на дату розгляду заяви, підстави для умовно-дострокового звільнення є недостатніми для прийняття позитивного рішення. На думку суду, ОСОБА_1 не довів своє виправлення, а тому слід відмовити в задоволенні заяви адвоката Бондарчука В.В. про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви адвоката Бондарчука Вадима Володимировича, поданої в інтересах засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)», про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який утримується під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Суддя:
Судове рішення № 100545577, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 22.10.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 138/1904/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: