Рішення № 10054521, 01.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 65/136-10

вх. № 3365/3-65

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Басарт Л.А. (дов. № 688 від 01.10.2009 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Зміїв, Харківська область

про стягнення 7 281,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 7 281,00 грн. по договору № 192 від 15.10.2008 р. про постачання теплової енергії. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобовязання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги попередньої ухвали суду не виконав, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Присутній в судовому засіданні 01.06.2010 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відповідно до договору № 192 від 15.10.2008 р. позивач поставив теплову енергію відповідачу у повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами про початок та закінчення опалювального сезону та про постачання теплової енергії, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно п. 6.3 договору споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду повинен своїм дорученням самостійно сплатити енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період. Згідно п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як встановлено судом в процесі розгляду даної справи, відповідач свої зобов'язання за вищевказаним договором про постачання теплової енергії не виконував, що підтверджується письмовою вимогою та претензією про необхідність оплати заборгованості та направленням рахунків.

Від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на ім'я директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" 24.12.2008 р. за вхідним № 106 було подано заяву про розірвання договору № 192 від 15.10.2008 р. про постачання теплової енергії до нежитлового приміщення (за адресою 63400, АДРЕСА_1).

Після припинення надання послуг між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 від 05.02.2009 р. про розстрочення суми боргу за надання послуг теплопостачання, що утворився з жовтня 2008 р. по грудень 2008 р. у розмірі 9708,11 грн. до січня 2010 року, тим самим визнавши наявність заборгованості за теплову енергію та факт надання послуг.

30.04.2009 р. відповідачем був підписаний акт звіряння розрахунків, що також підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 9708,11 грн. за період з жовтня 2008 р. по грудень 2008 р.

На рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 02.06.2009 р. була здійснена часткова оплата боргу у розмірі 2427,11 грн.

До моменту подання ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" позову до господарського суду від відповідача на рахунок позивача не було здійснено погашення залишку заборгованості у розмірі 7281,00 грн.

Так, станом на момент розгляду справи сума заборгованості за невиконання договірних зобов'язань складає 7281,00 грн., яка виникла у спірний період.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 7281,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязань за договором № 192 про постачання теплової енергії від 15.10.2008 р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 7281,00 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629, Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63404, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Зміївському відділені ХОД АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016, код ЄДРПОУ 1986701403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3, р/р 26009300837 в АКБ "Меркурій", МФО 351663, код ЄДРПОУ 31555944) 7281,00 грн. суму заборгованості за невиконання договірних зобов'язань, - 102,00 грн. державного мита, - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 07 червня 2010 року.