Рішення № 10054461, 02.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2010 р. Справа № 37/114-09

вх. № 3496/4-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача -Гарагулі В.А. за довіреністю № 1-40/27-11 від 02.01.2009р.;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" м. Харків

про розірвання договорів

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 69268,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом", в якій просить суд розірвати договір оренди № 5/08, укладений 01 квітня 2008 року ФОП ОСОБА_3 із ВАТ «Турбоатом», з 01 грудня 2008 року без здійснення орендної плати по зазначеному договору з дати розірвання; розірвати договір № 5/8 про компенсацію затрат комунальних послуг орендодавця, наданих орендатору, укладений 01 квітня 2008 року ФОП ОСОБА_3 із ВАТ "Турбоатом", з 01 грудня 2008 року без здійснення оплати комунальних послуг по зазначеному договору з дати розірвання.

Ухвалою суду від 04 червня 2009 року задоволено узгоджене клопотання сторін про продовження строку вирішення спору по справі поза межами двомісячного терміну вирішення спорів, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

09 червня 2009 року ВАТ "Турбоатом" (відповідач) звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ФОП ОСОБА_3, в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 на свою користь заборгованість з орендної плати у сумі 42925,27 грн. та пеню у сумі 13488,49 грн. за договором оренди № 5/08 від 01.04.2008 р.; заборгованість з оплати наданих комунальних послуг у сумі 8131,93 грн. та пеню у сумі 4723,04 грн. за договором № 5/8 від 01.04.2008 р. про компенсацію затрат комунальних послуг орендодавця, наданих орендатору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2009 року зустрічний позов та додані до нього матеріали прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом.

02 червня 2010 року ВАТ "Турбоатом" надано суду новий розрахунок пені, відповідно до якого нарахована Позивачем за зустрічним позовом сума пені складає 1780,36 грн. за договором оренди та 623,78 грн. за договором компенсації комунальних витрат.

Представник Відповідача за первісним позовом в наданому до суду відзиві на позов та своїх письмових і усних поясненнях в судових засіданнях проти позову заперечує, вважає його необгрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник Позивача за первісним позовом в наданих до суду письмових поясненнях заперечує проти задоволення зустрічного позову.

Позивач за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_3 та його представник в судове засідання 02 червня 2010 року не зявилися, заборгованість за зустрічним позовом не спростували, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 02 червня 2010 року, представник ВАТ "Турбоатом" проти задоволення первісних позовних вимог заперечував частково, просив суд розірвати договори, що є предметом спору, з 01 червня 2009 року. Зустрічні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити їх з урахуванням уточненої суми нарахованої пені.

Позивач за первісним позовом правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, причин незявлення до суду не повідомив.

Присутній в судовому засідання 02 червня 2010 року відповідач за первісним позовом вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі ФОП ОСОБА_3 або його представника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2010 р. сторони було попереджено, що у разі неявки їх представників в судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, зокрема, з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені всі належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових і в той же час необхідних для розгляду справи належних доказів, у звязку з чим вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами та без участі ФОП ОСОБА_3 і його представника відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Суд, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги первісного та зустрічного позовів, а також заперечення проти позовів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 і Відкритим акціонерним товариством "Турбоатом" 01 квітня 2008 року було укладено договір оренди № 5/08, предметом якого була оренда нежитлового приміщення загальною площею 258 кв.м., розташованого за адресою: Україна, м. Харків, вул. Енергетична, 1. Приміщення знаходиться на третьому поверсі нежитлового трьохповерхового будинку фабрики-кухні (інв. № 23-4089), належного ВАТ "Турбоатом".

Вказане приміщення передане Позивачу за первісним позовом в строкове платне користування 01 квітня 2008 року згідно акту прийому передачі.

Окрім того, між ВАТ "Турбоатом" і ФОП ОСОБА_3 01 квітня 2008 року укладено договір № 5/8 про компенсацію затрат комунальних послуг орендодавця, наданих орендатору. Строк дії вказаних договорів складає два роки, тобто до 01 квітня 2010 року.

Однак, Позивач за первісним позовом звертається до суду з вимогою про дострокове розірвання вказаних договорів з 01 грудня 2008 року без здійснення орендної плати і оплати комунальних послуг за зазначеними договорами з дати їх розірвання.

Підписаний акт приймання-передачі про повернення майна орендатору Відкритому акціонерному товариству "Турбоатом" позивач за первісним позовом не надав.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ФОП ОСОБА_3 посилається на той факт, що з 01 грудня 2008 року підприємницьку (господарську) діяльність у вказаних орендованих приміщеннях він не здійснював, повністю вивіз з цих приміщень належне йому виробниче обладнання і майно, тому фактично між ним та ВАТ "Турбоатом" вже не існувало орендних правовідносин за вказаними договорами, тобто, тим самим він повернув майно орендодавцю ВАТ "Турбоатом".

З огляду на позицію первісного Позивача та наявні докази в матеріалах справи суд доходить висновку про безпідставність і необгрунтованність вказаних вимог, у звязку із їх невідповідністю умовам укладених договорів і діючому законодавству України.

Так, пунктами 2.6., 2.7. договору оренди № 5/08 від 01.04.2008 р. передбачено, що у разі припинення цього договору майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання передачі, при цьому обовязок по складанню акта приймання передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Відповідно до п. 6.9. зазначеного договору у разі припинення або розірвання договору орендатор повинен повернути орендодавцю майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормативного фізичного зносу.

Згідно п. 12.4. договору зміни, доповнення та розірвання договору можливі лише тільки за погодженням сторін.

Пунктом 7.6. договору № 5/8 від 01.04.2008 р. про компенсацію затрат комунальних послуг орендодавця, наданих орендатору, передбачено, що дія даного договору припиняється виключно за взаємною згодою сторін.

Отже, відповідно до умов укладених між сторонами договорів їх розірвання можливе лише за взаємною згодою сторін і розірваними вони будуть вважатися тільки з моменту підписання акту приймання-передачі орендованого майна.

Одностороння відмова орендатора від орендних і комунальних зобов'язань, а також ухилення від передачі орендованого майна шляхом відмови від складання та підписання акту приймання-передачі майна не передбачені ані умовами договорів, ані діючим законодавством України.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу яких один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено матеріалами справи, ФОП ОСОБА_3 надсилав на адресу ВАТ "Турбоатом" листи з пропозицією розірвати укладені між сторонами договори.

ВАТ "Турбоатом" не заперечувало проти їх розірвання, у звязку з чим просило Позивача за первісним позовом передати орендоване майно згідно акту приймання-передачі майна, обовязок щодо складання якого в цьому випадку відповідно до п. 2.6., 2.7. договору оренди № 5/08 від 01.04.2008 р. покладався виключно на ФОП ОСОБА_3

Однак, позивач за первісним позовом ухилився від підписання вказаного акту з ВАТ "Турбоатом", не передав підприємству майно відповідно до умов укладених договорів.

У звязку з цим між сторонами продовжували діяти договірні відносини за договором оренди № 5/08 від 01.04.2008 р. та договором № 5/8 від 01.04.2008 р. про компенсацію затрат комунальних послуг орендодавця, наданих орендатору.

З огляду на це, суд відмовляє Позивачу за первісним позовом в задоволенні клопотань про проведення будівельної експертизи орендованих приміщень, про витребування журналів вїзду-виїзду автотранспорту ФОП ОСОБА_3 на територію ВАТ "Турбоатом" після 01 грудня 2008 року, а також не бере до уваги приєднані первісним Позивачем нотаріально завірені копії пояснень підлеглих осіб та ділових партнерів ОСОБА_3, в яких вони вказують, що ФОП ОСОБА_3 з 01 грудня 2008 року підприємницьку (господарську) діяльність в орендованих у ВАТ «Турбоатом» приміщеннях не здійснював, повністю вивіз з цих приміщень належне йому виробниче обладнання і майно, оскільки вказані факти згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не підпадають під правову природу оренди і не мають жодного причинно-наслідкового звязку з орендними зобовязаннями (не можуть підтверджувати наявність або відсутність орендних відносин між сторонами).

Зокрема, відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобовязання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 3, 4 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний тільки з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України, якою передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Сторони згоди щодо розірвання договору оренди № 5/08 від 01.04.2008 р. та договору № 5/8 від 01.04.2008 р. про компенсацію затрат комунальних послуг орендодавця, наданих орендатору, не дійшли, але, оскільки термін дії спірних договорів станом на 07 червня 2010 року завершився, а отже у будь-якому випадку, обов"язок виконання спірних договорів у відповідача відсутній, суд вважає позовні вимоги первісного позову необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

01 квітня 2008 року між ВАТ "Турбоатом" та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди № 5/08 та договір № 5/8 про компенсацію затрат комунальних послуг, відповідно до умов яких позивач за зустрічним позовом передав, а відповідач за зустрічним позовом прийняв в строкове платне користування з обовязком сплати всіх комунальних платежів нежитлове приміщення площею 258 кв. м, розміщене за адресою: м. Харків, вул. Енергетична 1.

Розділом 3 договору оренди передбачено, що орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць (квітень 2008 року) 5100, 00 грн., нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за травень 2008 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2008 року; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць та перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця (позивача за зустрічним позовом) у наступному порядку: перший платіж в розмірі місячної орендної плати вноситься протягом 10 денного терміну, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі майна; наступні платежі вносяться один раз на місяць не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Розділом 1 та 3 договору про компенсацію затрат наданих комунальних послуг передбачено, що ВАТ "Турбоатом" надає ФОП ОСОБА_3 комунальні послуги, повязані з орендою приміщення за договором оренди № 5/08 від 01.04.2008 р., а ФОП ОСОБА_3 в повному обємі сплачує вартість цих послуг, при цьому плата за комунальні послуги вноситься орендатором на розрахунковий рахунок орендодавця (позивача за зустрічним позовом) не пізніше 15 числа розрахункового місяця.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом прийому-передачі, підписаного сторонами 01 квітня 2008 року.

Проте, Орендар (Відповідач за зустрічним позовом) порушив умови договорів щодо своєчасного внесення орендної плати та витрат за комунальні послуги на розрахунковий рахунок Орендодавця (Позивача за зустрічним позовом), внаслідок чого у ФОП ОСОБА_3 перед ВАТ "Турбоатом" виникла заборгованість в сумі 42925,27 грн. за договором оренди та 8131,93 грн. за договором про компенсацію комунальних послуг, якими забезпечувалося орендоване приміщення.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обовязок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом, станом на момент розгляду спору в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем за зустрічним позовом суми заборгованості перед Позивачем за зустрічним позовом, що виникла у нього внаслідок користування орендованим приміщенням. Жодних доказів, які б спростували суми заявленого боргу, Відповідач за зустрічним позовом не надав.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги вищевикладені обставини та враховуючи те, що ФОП ОСОБА_3 не надав суду жодного документу, який би спростував зустрічні позовні вимоги, суд визнає вимоги ВАТ "Турбоатом" щодо стягнення з Відповідача за зустрічним позовом 42925,27 грн. - заборгованості з орендної плати за період з грудня 2008 року по травень 2009 року та 8131,93 грн. заборгованості за надані комунальні послуги в період з грудня 2008 року по січень 2009 року, належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання.

Умовами укладених договорів сторонами встановлено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості.

Зокрема, пунктами 3.5. договору оренди № 5/08 від 01.04.2008 р. та пунктом 2.2.10. договору компенсації комунальних послуг № 5/8 від 01.04.2008 р. передбачено, що орендна плата та плата за комунальні послуги, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації та перерахунку Орендодавцю з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості та з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення внесення орендних та комунальних платежів Позивач за зустрічним позовом ВАТ "Турбоатом" нарахував Відповідачу за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_3 за договором оренди пеню у розмірі 13488,49 грн. та за договором компенсації комунальних послуг пеню у розмірі 4723,04 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, на який нараховується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, Позивачем за зустрічним позовом необґрунтовано нараховано ФОП ОСОБА_3 пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості в розмірі 13488 грн. 49 коп. за договором оренди та в сумі 4723 грн. 04 коп. за договором компенсації комунальних послуг (зайво нарахована).

Вказаний розмір пені згідно приєднаного до матеріалів справи розрахунку перерахований ВАТ "Турбоатом" відповідно до розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, при цьому розмір пені склав суму в розмірі 1780,36 грн. за договором оренди та суму в розмірі 623,78 грн. за договором компенсації комунальних послуг.

Наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, перевірено судом з урахуванням вимог чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані, зокрема, щодо вини в невиконанні взятих на себе зобовязань щодо сплати грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про обґрунтованість зустрічних позовних вимог ВАТ "Турбоатом" про стягнення пені у сумі 1780,36 грн. за договором оренди та у сумі 623,78 грн. за договором компенсації комунальних витрат.

В решті заявлених зустрічних вимог щодо стягнення пені за договором оренди № 5/08 від 01.04.2008 р. в сумі 11708,13 грн. та за договором компенсації комунальних послуг № 5/8 від 01.04.2008 р. в сумі 4099,26 грн. слід відмовити у задоволенні, як зайво нарахованої.

Стаття 55 Конституції України, ст. 15 Цивільного кодексу України передбачають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав та інтересів судом відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України може відбуватися різними способами, в тому числі способом примусового виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки вимоги ВАТ "Турбоатом" за зустрічним позовом обґрунтовані і підтверджені матеріалами справи суд вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 535,00 грн., передбаченому статтею з Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., слід покласти на позивача за первісним позовом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 548, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 762, Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 179, , 188, 193, 198, 202, 232, 283, 284, 285, 286, 291, 343 Господарського кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. ст. 1,12, 33, 43, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61184, Україна, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 в від. № 17 ХДРУ Приватбанку м. Харкова, МФО 351533) на користь Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» (61037, Україна, м. Харків, пр. Московський, 199, п/р № 260052371 у ВАТ «Мегабанк» м. Харкова, МФО 351629, ІПН 057622620394, код ЄДРПОУ 05762269) за договором оренди № 5/08 від 01.04.2008 р. заборгованість у розмірі 42925 грн. 27 коп., пеню у розмірі 1 780,36 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61184, Україна, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 в від. № 17 ХДРУ Приватбанку м. Харкова, МФО 351533) на користь Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, п/р № 260052371 у ВАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629, ІПН 057622620394, код ЄДРПОУ 05762269) за договором № 5/8 від 01.04.2008 р. про компенсацію затрат комунальних послуг орендодавця, наданих орендатору, заборгованість у розмірі 8 131,93 грн., пеню у розмірі 623,78 грн., держмито у розмірі 535,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Суддя

Справа №37/114-09

Повний текст рішення підписано 07 червня 2010 року.