Рішення № 10054338, 02.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2010 р. Справа № 47/149-10

вх. № 4605/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ситник О.Б. довіреність №7 від 22.05.10 р.;

відповідача - не з"явився;

3-ї особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП СІЛАН", с.Хролі

до Пономаренківської сільської ради, с. Хролі

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруна боці відповідача -Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП СІЛАН" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Харківський район, село Пономаренки, вул. Громадського, 43, літера "А-1" загальною площею 203,2 кв.м.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 травня 2010 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "02" червня 2010 р. о 11:40. Крім того, залучено до участі у справі у якості 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду відзив на позов (вх.№10508) в якому зазначив, що проти позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП СІЛАН" не заперечує та просить справу розглядати за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився. Надав через канцелярію господарського суду лист (вх.№10506), в якому просить розглянути справу за її відсутністю, відповідно до вимог закону та наданих документів.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП СІЛАН" (позивач), для розташування допоміжних приміщень самостійно було побудовано допоміжне нежитлове підсобне приміщення за адресою: село Пономаренки, вул. Громадського, 43, в Харківському районі.

Комунальним підприємством "Харківське районне бюро технічної інвентарізації" на замовлення позивача було виготовлено технічний паспорт нежитлового підсобного приміщення по вул. Громадського, 43 село Пономаренки в Харківському районі, в якому зазначено: нежитлові приміщення літера «А-1» загальною площею 203,20 кв.м збудовані позивачем самовільно.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлової будівлі було замовлено у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЕКО - СТИЛЬСТРОЙ" (ліцензія: серія АВ № 359141) технічний висновок про стан будівельних конструкцій самовільно збудованого нежитлового підсобного приміщення за адресою: село Пономаренки, вул. Громадського, 43 в Харківському районі.

Відповідно до розділу "Висновки та рекомендації" технічного висновку усі загальні будівельні конструкції не мають видимих деформацій, порушень та знаходяться в задовільному технічному стані, яке забезпечує несучу здатність, достатню для подальшої експлуатації нежитлового приміщення та зазначено, що роботи по будівництву приміщення виконані згідно з діючими екологічними, санітарно - гігієнічним, противопожежним нормам та іншими діючими нормами та правилами.

З огляду на те, що будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на будівельних робіт Позивач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від01.07.2004р. та п. 1.5. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, обов’язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові будівлі відносяться до об’єктів нерухомого майна, тобто до об’єктів, право власності на які підлягає обов’язковій державній реєстрації.

          Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном –це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

          Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду.

          Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

          Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Всупереч викладеним вище нормам, Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових будівель, а саме Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.

          Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Відповідно до п 3.4. «Порядку вирішення питань, пов’язаних із самочинним будівництвом» затвердженого Рішенням XL сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.06.2004р. № 90/04, встановлено, що питання визнання права власності на завершені будівництвом об’єкти, що знаходяться на земельних ділянках, які належать забудовнику на праві власності чи користуванні, вирішуються в судовому порядку.

          Відповідно до ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п.10. Додатку № 1 до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на нежитлове приміщення є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Приймаючи до уваги, що Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Позивача. Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 376, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП СІЛАН" (Україна Харківська область, село Хролі, вул Червоноармійська, буд. 15, код ЄДРПОУ 36122408) право власності на нежитлове приміщення за адресою: Харківський район, село Пономаренки, вул.Громадського, 43, літера "А-1" загальною площею 203,2 кв.м.

Суддя

Справа №47/149-10

Повний текст рішення підписано 02 червня 2010 року.