Рішення № 10054019, 26.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р. Справа № 27/01-10

вх. № 001/1-27

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Хлистунова Н.А. - дов.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до СФГ "Слобідське", с. Мала Вовча

про стягнення 100341,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить суд:

- стягнути з відповідача, СФГ "Слобідське" суму основного боргу в розмірі 49778,14 грн., пеню в сумі 2211,09 грн., 3% річних в розмірі 298,88 грн., збитки, понесені у зв"язку із знеціненням грошових коштів в сумі 462,47 грн., штраф в розмірі 3249,00 грн., а всього 55999,58 грн.;

- вилучити та передати власнику - позивачу предмет лізингу, а саме: трактор МТЗ Беларус-920, 2007 р.в., державний номер 12342 КС, заводський номер 80902753 за залишковою вартістю 44342,19 грн.

Відповідач в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не відомі, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 11.02.2008 р. між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" та СФГ "Слобідське" був укладений договір фінансового лізингу № 080211-57/ФЛ-Ю-А, відповідно до якого позивач зобов"язався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації до договору, а відповідач зобов"язався прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі в порядку та строки, передбачені договором.

Позивач належним чином виконав умови договору, в т.ч. предмет лізингу - трактор МТЗ Беларус-920, 2007 р.в., державний номер 12342 КС, заводський номер 80902753 був переданий в користування відповідачу на підставі підписаного сторонами договору акту прийому-передачі майна. Відповідач зобов"язався виплачувати позивачу лізингові платежі згідно п. 3.1. договору та графіку сплати лізингових платежів до договору.

Але, відповідач своїх зобов"язань за договором щодо сплати лізингових платежів не виконував, внаслідок чого за період з травня 2009 р. по вересень 2009 р. виникла заборгованість в сумі 49778,14 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

П. 11.2.1. договору передбачено, що за порушення обовязку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1. договору та графіком сплати лізингових платежів, відповідач зобов"язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за коже день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим позивачеві, понад вказану пеню. Якщо в разі несвоєчасної сплати відповідачем лізингових платежів позивач буде змушений нести збитки, відповідач протягом 5 банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від позивача.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 8.2.1. договору передбачено, що відповідач зобов"язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі, встановленій договором. Але з І кварталу 2009 р. по ІІІ квартал 2009 р., відповідач звіт в установленій формі не надавав.

Відповідно до п. 11.2.3. договору, за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу, відповідач зобов"язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 1% загальної вартості предмету лізингу на момент укладання договору за кожен випадок такого порушення. Отже, загальна заборгованість складає 55999,58 грн.

В ході розгляду справи провадження по справі було зупинено у зв"язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи та матеріали справи були направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса. Для вирішення судовим експертом було поставлено питання щодо обгрунтованості та математичної вірності нарахування суми основного боргу; пені; 3% річних; збитків, понесених у зв"язку з знеціненням грошових коштів та штрафу.

Відповідно до наданого висновку по даному питанню, в обсязі наданих документів, за даними акту звірки взаєморозрахунків ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" та СФГ "Слобідське" розрахунки суми основного боргу по договору фінансового лізингу № 080211-57/ФЛ-Ю-А від 11.02.2008 р. в розмірі 49778,14 грн., пені в сумі 2211,09 грн., 3% річних в розмірі 298,88 грн., збитки, понесені у зв"язку із знеціненням грошових коштів в сумі 462,47 грн., штраф в розмірі 3249,00 грн., загальний розмір яких склав 55999,58 грн., математично є вірними та обгрунтованими.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України, особи, які вчинили дво або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього навіть у тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізинга від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Також п. 16.3. договору передбачено, що на вимогу лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний ним в односторонньому порядку у випадках, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів.

В п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що лізингоодержувач зобов"язаний в разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому договором.

П. 10.1. договору передбачено, що лізингодавець має право вилучити майно в тому випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж та прострочення сплати сановить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 10.2. договору, у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в п. 10.1.1., 10.1.5. договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання договору, є рекомендований або цінний лист лізингодавця. Лізингоодержувач зобов"язаний за свій рахунок протягом семи робочих днів з моменту направлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути майно лізингодавцю. Так, відповідачу 29.09.2009 р. було направлено письмове повідомлення про відмову ві договору та вилучення майна від 28.09.2009 р. № 4175, в якому було зобов"язано відповідача повернути позивачу майно в строк до 02.10.2009 р., але майно не було повернуто.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що в ході проведення судово-бухгалтерської експертизи, позивачу був направлений рахунок № 7973 від 03.03.2010 р. про сплату витрат на проведення експертизи. Платіжним дорученням № 1915 від 29.03.2010 р. позивач сплатив 4588,80 грн. Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Слобідське" (62516, Харківська область, Вовчанський район, с. Мала Вовча, р/р 260050000273 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код 30653010) на користь ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, р/р 26002262400276 в ВАТ "ВіЕйБі Банк" в м. Києві, МФО 380537, код 33880354) суму основного боргу в розмірі 49778,14 грн., пеню в сумі 2211,09 грн., 3% річних в розмірі 298,88 грн., збитки, понесені у зв"язку із знеціненням грошових коштів в сумі 462,47 грн., штраф в розмірі 3249,00 грн., державне мито в сумі 1003,41 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на проведення експертизи в сумі 4588,80 грн.

Вилучити у селянського (фермерського) господарства "Слобідське" (62516, Харківська область, Вовчанський район, с. Мала Вовча, код 30653010) та передати власнику - ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" предмет лізингу, а саме: трактор МТЗ Беларус-920, 2007 р.в., державний номер 12342 КС, заводський номер 80902753 за залишковою вартістю 44342,19 грн.

Рішення підписано 31.05.2010 р.

Суддя