Рішення № 10054002, 27.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2010 р. Справа № 47/123-10

вх. № 3282/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кірпи М.В. довіреність №14/10 від 01.03.10 р.;

відповідача - Козлової О.В. довіреність №150 від 07.05.10 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра", м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс", м. Харків

про стягнення 44854,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача – Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" основної заборгованості у розмірі 44 854,82 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору № 34 від 12.03.2009 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 448,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував, суму боргу перед позивачем у розмірі 44 854,82 грн. визнає у повному обсязі, про що надав відзив на позов (вх.№10202), який долучено судом до матеріалів справи. Також, зазначив, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі та просить дати йому розстрочку до кінця 2010 року.

Представник позивача проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення заперечував та пояснив, що відповідачем у довгий термін заборгованість у розмірі 44 854,82 грн. не сплачується, тому просить позов задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 34 від 12.03.09 р. строком дії до 31.12.09 р. Відповідно до умов договору позивач зобов"язався поставити відповідачу товар в асортименті та кількості вказаній в спеціфікаціях, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі: згідно накладних: №2110-02 від 17.03.09 р. на суму 29 263,99 грн., №3409 від 17.03.09 р. на суму 1 814,96 грн., №3451 від 19.03.09 р. на суму 1 720,18 грн., №3410 від 24.03.10 р. на суму 5 755,14 грн., №3452 від 24.03.09 р. на суму 135,60 грн., №3761-04 від 28.04.09 р., №3762-04 від 28.04.09 р. на суму 6 140,14 грн., №3986-05 від 21.05.09 р. на суму 10 362,17 грн., №3987 від 21.05.09 р. на суму 10 695,64 грн.,№2165-05 від 29.05.09 р. на суму 4 364,00 грн., №2166-05 від 29.05.09 р. на суму 5 659,01 грн., №2167-05 від 29.05.09 р. на суму 7 553,99 грн., №4100-05 від 04.06.09 р. на суму 1 590,97 грн., №4101-05 від 04.06.09 р. на суму 3 180,58 грн., №2095-06 від 17.06.09 р. на суму 12 099,98 грн., №2096-06 від 17.06.09 р. на суму 2 490,00 грн., №3038-06 від 24.06.09 р., №3039-06 від 24.06.09 р. на суму 1 460,33 грн., №4263-07 від 30.07.09 р. на суму 1 519,84 грн., №4264-07 від 30.07.09 р. на суму 2 129,53 грн., №4374-08 від 17.09.09 р. на суму 1 402,21 грн., №4375-08 від 17.09.09 р. на суму 2 230,54 грн., №4471-08 від 17.09.09 р. на суму 979,09 грн., №4472-08 від 17.09.09 р. на суму 979,09 грн., №6073-12 від 01.12.09 р. на суму 1 979,00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 121742,72 грн.

Відповідач отримав товар, що підтверджується підписами на вищевказаних накладних та підписами повноважних представників відповідача за довіреностями: №243 від 27.02.09 р., №351 від 19.03.09 р., №734 від 21.05.09 р., № 846 від 05.06.09 р., №1494 від 17.09.09 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про відступлення права вимоги № 29 від 12.03.2010 р. укладеного за участі Відповідача, Позивач набув право вимоги щодо сплати суми боргу ЗАТ «ТЕХНОІМПЕКС» перед ТОВ «Гранд Інструмент Груп» в розмірі 65508,15 грн. Зазначений борг був сплачений ЗАТ «ТЕХНОІМПЕКС» разом із частиною боргу що виник в порядку договору № 34 від 12.03.2009 р.

Відповідачем сплачений товар у розмірі 83000,00 грн., повернув товар на суму 59 396,05 грн., сума відступленого боргу складає 65 508,15 грн., тобто на час подання позовної заяви сума боргу Відповідача за поставлений Позивачем товар складає 44 854,82 грн.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 7.7. Договору встановлено, що Покупець сплачує Постачальнику вартість товару після його реалізації, перераховуючи грошові кошти за реалізований товар два рази на місяць.

Пунктом 11.13. Договору встановлено, що у випадку ненадання звіту про залишки товару в термін 10 днів з моменту отримання такої вимоги, Покупець зобов'язаний на першу вимогу Продавця повернути останньому весь поставлений йому, але не оплачений товар.

При цьому, у випадку неповернення Покупцем товару, останній зобов'язаний оплатити неповернений товар.

13.03.2010 р. з метою отримання звіту про залишки товару, Позивач звернувся до Відповідача з листом про Надання письмового звіту про залишки товару. Пізніше, після ігнорування Відповідачем вимог листа, Позивач 22.03.2010 р. був змушений повторно звернутися до Відповідача з аналогічним проханням, але відповідач на листи позивача не відреагував.

29.03.2010 р. Позивачем була видана вимога про повернення товару на загальну суму 44854,82 грн., зазначену вимогу Відповідач отримав 06.04.2010 р., однак ця вимога також була проігнорована, вимогу положень п. 11-13 Договору стосовно направлення письмового повідомлення про дату вивозу (повернення) товару відповідач не виконав.

Отже, згідно положень п.11.13 Договору у Відповідача виникло зобов'язання стосовно сплати суми боргу в розмірі 44854,82 грн. (вартості неповернутого товару).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, та те що відповідач суму боргу визнає, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі основної заборгованості 44 854,82 грн.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду строком на один рік, та приймаючи заперечення позивача проти задоволення даного клопотання, дійшов до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки викладені відповідачем у клопотанні обставини не підтверджуються матеріалами справи, крім того, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому, господарський суд вважає, що не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення скрутне фінансове становище. До того ж, відповідач не довів суду наявність виняткових випадків та обставин щодо неможливості своєчасно розрахуватися, у зв`язку з чим підстави для надання відстрочки виконання рішення суду відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 448,55 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 693 712 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "ТЕХНОІМПЕКС" (Юридична адреса (адреса керівного органу): 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21 кв. 914, Код ЄДРПОУ: 31799372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ТЕРРА" ( Місцезнаходження: 51250 Дніпропетровська область, Новомосковський район, селище Губиниха, вул. Леніна, 234; Поштова адреса: 49130 м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, ідентифікаційний код (ЄДРПОУ): 36094659) заборгованість у розмірі 44 854,82 грн., держмито у розмірі 448,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення - відмовити.

Суддя

Справа №47/123-10

Повний текст рішення підписано 28 травня 2010 року.