Рішення № 100539735, 25.10.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/270/21

2-а/221/19/2021

Р І Ш Е Н Н Я

25 жовтня 2021 року місто Волноваха

Волноваський районнийсуд Донецької області в складі головуючого судді Мохова Є.І., за участю секретаря судового засідання Лавріненко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Волноваха адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби " Дергачі" (в/ч9951) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, та закриття провадження по справі,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою СхРУ № 073641 від 17 січня 2021 року, складеною начальником відділу з персоналу військової прикордонної служби «Дергачі» капітаном Няньчур Олександром Сергійовичем, її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. Із постанови вбачається, що 17.01.2021 року о 01 год. 10 хв. в пункті пропуску «Гоптівка», на в`їзд в Україну, було виявлено, що позивачка виїхала до тимчасово окупованої території 10.03.2020 о 10.40 год.через КПВВ «Новотроїцьке», а 16.01.2021 перетнула державний кордон з тимчасово окупованої території України до РФ через тимчасово непрацюючий пункт пропуск «Маринівка», чим порушила вимоги ст. 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», порушила порядок виїзду з тимчасово окупованої території України, та своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. З постановою не згодна та вважає її незаконною з наступних підстав. Зазначає, що особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду, а не за перетинання державного кордону, як в її випадку через непрацюючий пункт пропуску «Маринівка. Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону. Окрім того сама по собі постанова про притягнення особи до відповідальності не може без підтвердження іншими доказами свідчити про встановлення факту порушення нею порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, відповідач повинен був надати докази вчинення нею відповідного адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з`ясування усіх обставин вчинений адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності не достатньо лише визнання особою своєї провини. Вважає, що що її провина не доведена належними та допустимими доказами. Перед складанням постанови їй не було роз`яснено права, не надано час для підготовки та звернення за правовою допомогою, зміст постанови не проголошувався, що порушує її права на захист, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, на що вказує сам текст постанови який не містить відомостей щодо роз`яснення прав до складання постанови та накладання адміністративного стягнення. Вищевикладене свідчить про недоведеність кваліфікації дій позивача за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Просила суд скасувати постанову серії СхРУ № 073641 від 17 січня 2021 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 1700 грн., провадження по справі закрити.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 26.02.2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка, будучи повідомленою про дату та час судового засідання, в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача до суду також не з`явися про причини неявки суд не повідомив.

Суд, перевіривши доводи позивача та заперечення представника відповідача, наявні матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії СхРУ № 073641 складеною начальником відділу з персоналу військової прикордонної служби «Дергачі» капітаном Няньчур Олександром Сергійовичем від 17 січня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-2КупАП із застосуванням до неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

З постанови вбачається, що 17.01.2021 року о 01 год. 10 хв. в пункті пропуску «Гоптівка», прикордонним нарядом «Перевірка документів» була виявлена громадянка України ОСОБА_1 ,яка в порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України, 17.01.2021 року здійснила виїзд з тимчасово окупованої території України на територію Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску «Маринівка», а не через контрольні пункти в`їзду/виїзду, перелік яких затверджено наказом Командувача об`єднаних сил від 31.10.2020 № 861 «Про визначення контрольних пунктів в`їзду/ виїзду та режиму їх функціювання».

Тобто, своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги статті 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року, пункту 3,4 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 17липня 2019року №815 (з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ від 20.11.2019 №953), та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, ч.1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, до Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Відповідно до частин 1 та 3статті 12 цього Закону, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

28.11.2019р. набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою КабінетуМіністрів Українивід 17.07.2019р.№815 (далі Порядок № 815).

Відповідно до п. 1 Порядку № 815, він визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.

Дія цього Порядку № 815 поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в`їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в`їзду-виїзду, контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізниці.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 815 (в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку № 815 вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку №815 визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст.204-2КУпАП за перетинання державного кордону через пункт пропуску «Маринівка» на територію Російської Федерації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з частинами 1 та 3статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України « Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема,стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку № 815 забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП.

Також суд вважає що посадовою особою відповідача, не дотримано адміністративної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності щодо доведеності до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності її прав та обов`язків, оскільки в матеріалах справи відсутні пам`ятки про ознайомлення ОСОБА_1 зі своїми правами та обов`язками.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови СхРУ № 073641 від 17 січня 2021 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст.139КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки відділ прикордонної служби " Дергачі" не є юридичною особою, а діє від імені Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (в/ч 9951), витрати на сплату судового збору у відповідності ст. 139 КАС України підлягають стягненню зарахунок бюджетних асигувань Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (в/ч 9951).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то з Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (в/ч 9951) на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст.73-77, 90, 246, 255, 271-272, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби " Дергачі" (в/ч9951) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, та закриття провадження по справі, - задовольнити.

Постанову начальника відділу з персоналу військової прикордонної служби «Дергачі» капітана Няньчур Олександра Сергійовича серії СхРУ № 073641 від 17 січня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини 9951 Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321742, 61045, м. Харків, пр. Клочківська, 228-П) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Волноваський районий суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Є.І.Мохов