Ухвала суду № 100538865, 25.10.2021, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/825/21

Провадження № 2/499/418/21

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2021 року смт.Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Р.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову поданого ним до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу – Кобельницький Сергій Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано заяву про забезпечення позову поданого ним до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу – Кобельницький Сергій Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свою заяву позивач обґрунтуває тим, що 22 жовтня 2021 року він, ОСОБА_1 , звернувся до Іванівського районного суду Одеської області з позовом до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем на підставі виконавчого напису № 2667 від 01.09.2021 року було винесено постанову ВП № 66961615 від 28.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження, а також постанову про арешт коштів боржника.

У разі проведення примусової реалізації майна, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження. А у разі задоволення позову, буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Суддя розглянувши дану заяву, дослідивши документи долучені до позовної заяви приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом ч. 2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що суддя має пересвідчитися чи між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову відповідність виду забезпечення позову.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З поданих документів вбачається, що між сторонами виник спір цівільно-правового характеру. Предметом спору є грошові кошти.

Захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності – зупинити стягнення, суд вважає, що такий захід забезпечення позову, як зупинення стягнення є логічним і справедливим до вирішення даного спору по суті та є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову, є співмірними заявленим позовним вимогам .

Керуючись ст. ст. 149-155, 157, 353, 354 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову поданого ним до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу – Кобельницький Сергій Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 2667, вчиненого 01 вересня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем про стягнення з мене, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Дніпрофінансгруп» заборгованості в розмірі 654 504,60 гривень, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, ВП № 66961615 від 28.09.2021 року, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, або отримання її копії.

СуддяР. М. Тимчук