Рішення № 100537955, 19.10.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/4774/19

2/221/22/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 р. м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого: судді Мохова Є.І.,

за участю: секретаря судового засідання: Лавріненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, суми збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що відповідач користувалася його послугами щодо централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 в період з 01.12.2016 року до 09.04.2019 року. У зв`язку з неналежним виконанням обов`язку по сплаті спожитих послуг з теплопостачання, за зазначений період заборгованість відповідача складає 25918,03 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім того, позивач просить стягнути судовий збір у сумі 1921 грн., 3 % річних за період з 20.01.2017 року по 31.05.2019 року у розмірі 920,19 грн., суму боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.22.2016 року по 30.04.2019 року в розмірі 3061,97 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти винесення судом по справі заочного рішення не заперечує

Відповідач у судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомила, надала суду відзив на позовну заяву у якому вказувала, що не користується послугами позивача щодо централізованого опалення її квартири оскільки її квартира відключена від системи центрального опалення, та вона користується індивідуальним опаленням житла. Просила у позові відмовити.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та відповідача з урахуванням вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України, оскільки неявка вказаних осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає розгляду даної справи.

При цьому суд на підставі ст..280 ЦПК України, вважає за можливе винести по справі заочне рішення, оскільки позивач проти його прийняття не заперечує.

З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов відповідних висновків про необхідність у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.263 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , та на її ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 у підприємства, яке надає послуги з теплопостачання до багатоквартирного житлового будинку відповідача яким є Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Волновахаміжрайтепломережа".

За особовим рахунком відповідача № НОМЕР_1 за період з 01.12.2016 року до 09.04.2019 року оплата за послуги теплопостачання не здійснювалася, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 25918,03 грн.

Відповідачка у відзиву на позов вказувала, що її квартира обладнана індивідуальним опаленням, тому вона не користується послугами центрального теплопостачання квартири яке надає позивач.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Процедура відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води визначена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758.

Таким чином, діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалося відключення окремих квартир в будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

З доданих представником позивача до справи матеріалів, а саме рішення Волноваського районного суду від 21.12.2016 року по справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, вбачається, що 19 грудня 2012 року постановою Донецького апеляційного суду скасовано постанову Волноваського районного суду Донецької області від 14 вересня 2012 року якою зобов`язано постійно діючу Комісію по розгляду питань пов`язаних з відключенням споживачів від мереж ЦО і ГВП надати дозвіл на встановлення індивідуального опалення у квартирі АДРЕСА_1 та від`єднуватись від цієї системи (а.с.58-60)

Тобто відповідачці не було дозволено демонтувати прилади опалення у квартирі, які є складовою частиною системи централізованого опалення будинку.

Вказані обставини встановлені рішенням Волноваського районного суду від 26 листопада 2019 року та постановою Донецького апеляційного суду від 05 березня 2020 року по справі №221/3317/19 за позовом Кудінова О.Г. в інтересах ОСОБА_1 до ОКП "Донецьктеплокомуненерго" про захист прав споживача.

Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі,що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідачки по сплаті послуг з теплопостачання за період з 01.12.2016 року по 09.04.2019 року складає 25918,03 грн.

Стаття 11 ЦК України передбачає, що цивільні права та зобов`язання виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач (власник) зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

На підставі ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (в тому числі , за теплову енергію) стягується по затвердженим у встановленому порядку тарифам і наймач та члени його сім`ї зобов`язані вчасно вносити плату за комунальні послуги.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно до п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення ст.625 ЦК України, визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір заборгованості відповідачкою не оспорювався, а тому враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення вартості наданих послуг з теплопостачання, оскільки доказів про невиконання позивачем своїх обов`язків з надання послуг суду не надано, тому підстав для припинення нарахувань не було.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-59цс13 закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням обов`язку по сплаті спожитих послуг з теплопостачання, з відповідача необхідно стягнути 25918,03 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.12.2016 року по 09.04.2019 року, 3 % річних за період 20.01.2017 року по 31.05.2019 року у сумі 920,19 грн., а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції за період 01.02.2017 року по 30.04.2019 року у розмірі 3061,97 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп. оскільки заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 67 Житлового Кодексу України, ст.ст. 11, 319, 322, 526 ЦК України, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, ст.19 Закону України Про теплопостачання , ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги, керуючись ст.ст.19, 81, 89, 141, 263-265, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, суми збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість з оплати послуг за період з 01.12.2016 року по 09.04.2019 року в сумі 25918 грн. 03 коп. на розрахунковий рахунок у Єдиному розрахунковому центрі ОКП «Донецьктеплокомуненерго» № НОМЕР_3 у ПАТ «Приватбанк» МФО 335548, код ОКПО 26221744 (отримувач - ВО «Волновахаміжрайтепломережа») за теплопостачання квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» 3 % річних за період 20.01.2017 року по 31.05.2019 року у сумі 920,19 грн., індекс інфляції на суму боргу за період 01.02.2017 року по 30.04.2019 року у розмірі 3061,97 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн., на розрахунковий рахунок ВО Волновахаміжрайтепломережа № НОМЕР_4 у ТВБВ №100004/0312 філії ДЩУ АТ «Ощадбанк» МФО 335166, код ЄДРПОУ 03562477.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.І. Мохов