Рішення № 100536956, 13.10.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1943/21

Провадження № 2/346/1104/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

за участю секретаря Васильчук Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія " Аланд" Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позицій сторін.

29.04.2021 2021 року ОСОБА_1 , звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 67021 про стягнення з нього на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 19226,75грн. за кредитним договором №002-08027-280912 від 28.09.012 року, укладеним між мною та ПАТ «Дельта банк». Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною постановою відкрито виконавче провадження ВП № 64368128 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №67021 від 05.10.2020р. Постановою приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 01.03.2021 року звернуто стягнення на заробітну плату по місцю його роботи Військова частина А4267, ЄДРПОУ/ ІПН: 26615035, адреса місця знаходження: Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Моцарта, 33. Про те, що існує виконавчий напис нотаріуса він дізнався уже після того, як його повідомили з бухгалтерії військової частини. Тоді він звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. із завою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та просив надіслати їх копії, що підтверджується копією заяви та фіскального чеку Укрпошти про відправлення. Відповіді він не отримав, тому до позовної заяви додає заяву про витребування доказів. Але у телефонному режимі йому повідомили, що виконавчий напис вчинений на підставі звернення ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд», яке викупило право вимоги щодо стягнення боргу по кредитному договору, укладеному між ним та ПАТ «Дельта банк». Жодних листів йому не надходило. Виконавчий напис про стягнення з нього на заборгованості за кредитним договором №002-08027-280912 від 28.09.2012 року вчинено на суму 19226,45 грн. У 2013 році він оплачував 9500,00грн. що підтверджується квитанцією №16155.328.1 від 08.10.2013 року та 1600,00грн., що підтверджується квитанцією №16200.175.1 від 04.07.2013 року. Очевидно, що кредитор нараховував відсотки уже після річного строку кредитування, передбаченого кредитним договором. В реєстрі судових рішень по своєму прізвищу він знайшов заочне рішення суду по справі №346/5174/14-ц за позовом ПАТ «Дельта банк» до нього про стягнення з нього 17061 грн. 75 коп. заборгованості за кредитною лінією № 002-08027-280912. Тобто, щодо невиконання умов кредитного договору існує заочне рішення Коломийського міськрайонного суду " про стягнення з нього на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості по спірному кредитному договору № 002-08027-280912 року в сумі 17061,75грн., а саме: за кредитом - 5969,25грн. грн., за прострочене тіло 3600,00грн., по комісії - 7492,50грн., А ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд» (Відповідач по справі) як правонаступник ПАТ «Дельта банк», звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, приховуючи наявність рішення суду, яким уже присуджено стягнути з нього заборгованість по кредиту, відсоткам та штрафним санкціям. Виходячи вищенаведене існує два виконавчі документи про стягнення з нього заборгованості згідно одного і того ж кредитного договору, що є не припустимим. У зв`язку з наведеним вважає, що заборгованість по кредиту має спірний характер, з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, існує рішення суду про стягнення боргу по спірному кредитному договору. Тому виконавчий напис № 67021, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з нього на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором №002-08027-280912 від 28.09.012 року, укладеним між мною та ПАТ «Дельта банк» слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 05 травня 2021 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 01.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на підставі виконавчого напису №67021, виданого 05.10.2020, документ видав: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Товариство з Обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ланд» заборгованості в розмір 19226,75 гривень. Постановлено: 1.Звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що отримує дохід від особи, якою є : Військова частина А4267, ЄДРПОУ/ІПН: 26615035, адреса місця реєстрації: 78200, Івано-Франківська області, Коломия, вул..Моцарта, 33. 2. Здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, вираховується із суми,що залишається після утримання зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відсотків до ст.. 59 Закону України «Про виконавче провадження» на користь стягувача , у першу чергу витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00гривень ; суму боргу перерахувати на користь стягувача у розмірі 19 226,75 грн. Основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1 922,68 грн.(а.с. 7-9)

Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 23.03.2021 року до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. про надання копій документів з виконавчого провадження № 64368128.Крім того просить повідомити причину відкриття виконавчого провадження не за місцем реєстрації, проживання чи перебування боржника в супереч ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Копії зазначених документів просить надіслати на адресу: АДРЕСА_2 (а.с.10) та копією підтвердження відправлення даної заяви (а.с. 11-12).

Відповідно до копії заяви № 002-08027-280912 від 28 вересня 2012 р. ОСОБА_1 уклав договір з ПАТ «Дельта Банк» кредитний ліміт: 15000,00 грн., строк ліміту кредитної лінії: 364 (календарних) дні. (а.с. 13).

Згідно копії квитанції № 16155.320.1 від 09.10.13 ОСОБА_1 здійснив оплату на користь АТ «Дельта Банк» в сумі: 9500, 00 грн. (а.с. 14).

Згідно копії квитанції № 16200.175.1 від 05.07.13 ОСОБА_1 здійснив оплату на користь АТ «Дельта Банк» в сумі: 1600, 00 грн. (а.с. 15).

Відповідно до копії заочного рішення Коломийського міськрайонного суду по справі 346/5174/14- ц від 03.10.2014 року позов задоволено повістю. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. номер: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства «Дельта Банк», (р/р № НОМЕР_3 , МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) - 17061 (сімнадцять тисяч шістдесят одна) грн. 75 коп. заборгованості за кредитною лінією. Стягнути з ОСОБА_1, на користь Акціонерного Товариства «Дельта Банк», (р/р № НОМЕР_4 , МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) - 243, 60 грн. судового збору. (а.с. 16-17).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

V.Оцінка суду

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус керувалася ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі №757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Як встановлено судом, укладений з позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально. В той же час, приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій форм, визнані нечинними з дня їх прийняття.

Таким чином, в даному випадку в нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року в справі №201/15282/16-ц провадження № 61-40796св18, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Аланд» суду не надано документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у нього права вимоги. Не надано таких документів і приватним нотаріусом.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги недоведеність відповідачем факту подання нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості позивача, а також заперечення представника позивача щодо наявності безспірної заборгованості перед відповідачем, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки останній вчинений приватним нотаріусом без дотримання вимог чинного законодавства (ст. 87 Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст. 141, 259,263-265,280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 67021, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з мене на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором №002-08027-280912 від 28.09.012 року, укладеним між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ПАТ «Дельта банк».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Васильковський В. В.