Ухвала суду № 100536941, 25.10.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16789/21

Провадження № 1-кс/344/6574/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., з участю секретаря судового засідання Кузнєцової С.В., прокурора Романів Г.В., слідчого Гладун О.З., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Булін-Соколової Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції Гладун Олесі Зорянівни про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202191010001142 від 21.10.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженці та жительки: АДРЕСА_1 , незаміжньої, з середньою освітою, непрацюючої, раніше не судимої, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий Гладун О.З., звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено прокурором Романів Г.В., в якому просить обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що ОСОБА_1 при невстановлених слідством місці та обставинах, з метою незаконного збагачення, вступила у злочинну змову із ОСОБА_2 .

З цією метою, в жовтні 2021 року, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 прибули із м. Нікополь, Дніпропетровської області до м. Івано-Франківська.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 21.10.2021, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2 направились до будинку АДРЕСА_2 , де неподалік першого під`їзду побачили потерпілу ОСОБА_4 , яка сиділа на лавці.

Після цього, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , будучи об`єднаними єдиним неправомірним умислом, підійшли до ОСОБА_4 та, з метою незаконного проникнення до житла, повідомили завідомо неправдиву інформацію про необхідність здійснення перевірки лічильника гарячого водопостачання, таким чином видавши себе за працівників соціальної служби.

Будучи введеною в оману, ОСОБА_4 з метою пред`явити показників лічильника гарячого водопостачання, провела ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до своєї квартири, за адресою: АДРЕСА_3 .

Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 залишилась із ОСОБА_4 у приміщенні кухні, нібито оформляти необхідні документи по перевірці лічильника, таким чином, відволікаючи потерпілу. В цей час, ОСОБА_2 , діючи згідно розподілених ролей, попросилася пройти до санвузла та направилась до кімнати, де скориставшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , таємно викрала золоті ланцюжок із підвіскою-хрестиком, що знаходилися на полиці шафи.

Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 покинули приміщення квартири, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду.

Того ж дня, 21.10.2021, приблизно о 15 год. 20 хв., продовжуючи свою протиправну діяльність, спрямовану на незаконне збагачення, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , направились до будинку АДРЕСА_4 .

Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , будучи об`єднаними єдиним неправомірним умислом, подзвонили у дзвінок вхідних дверей квартири АДРЕСА_5 , де проживає потерпіла ОСОБА_5 , та видаючи себе за працівників соціальної служби, повідомили останній, неправдиву інформацію, що здійснюють перевірку лічильників гарячого водопостачання.

Будучи введеною в оману, ОСОБА_4 , з метою пред`явлення показників лічильника гарячого водопостачання, впустила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приміщення своєї квартири.

В подальшому, з метою ніби то оформлення необхідних документів по перевірці лічильника, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно з потерпілою ОСОБА_5 пройшли до приміщення кухні.

Реалізуючи свій протиправний умисел, в ході спілкування з потерпілою, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою незаконного збагачення, шляхом обману, повідомили ОСОБА_5 , що необхідно здійснити обмін грошових коштів, а саме, купюр старого зразка на нові, оскільки їх буде виведено з обігу.

Будучи введеною в оману, з метою оформлення заяви на проведення обміну грошових коштів, ОСОБА_5 надала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 20 000 грн., купюрами номіналом по 500 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , скориставшись тим, що потерпіла є особою похилого віку, та вийшла із приміщення кухні до іншої кімнати, здійснили заміну грошових коштів, наданих ОСОБА_5 на купюри, які не є платіжним засобом та упакували їх у паперовий конверт.

Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 покинули приміщення квартири, а викраденими грошовими коштами розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та 22.10.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.

Вказано, що у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 .

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме, відомостями, що містяться у протоколах: оглядів місця події, затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, пред`явленням особи для впізнання, показаннями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила клопотання задоволити. Зауважила, що підозрювана в ході досудового розслідування повідомляла інші дані, зокрема нею не зазначалось про наявність двох малолітніх дітей, про наявність захворювань серця, підтвердження останньому не надано. Та при встановленні особистих даних підозрюваної нею було зазначено адресу проживання: АДРЕСА_6 , ці відомості були внесені до протоколу її допиту з її слів, заперечень щодо якого у ОСОБА_1 не було, та у судовому засіданні підозрювана вказує адресу проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України. При цьому підозрювані використовували перуки, засоби маскування зовнішності. Вважає, за необхідне повідомити, що є ще одинадцятть епізодів, за якими перевіряється причетність саме ОСОБА_1 до таких.

Слідчий підтримала клопотання з наведених у ньому підстав та доводи прокурора.

Підозрювана у судовому засіданні зазначила, що не мала умислу вчиняти крадіжку, їй не було відомо, що ОСОБА_2 викрала золоті речі. Разом із ОСОБА_2 , вона вчиняла шахрайські дії, які полягали у обміні грошових коштів на "сувенірні", під приводом обміну застарілих грошових коштів на нові. Про вчинення ОСОБА_2 крадіжки дізналась під час їх затримання.

Просить застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки у місті Нікополь у неї є двоє малолітніх дітей: донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на даний час перебувають з нянею. Крім цього, просить врахувати у неї ( підозрюваної ) хворе серце.

У місто Івано-Франківськ вонаприбула у понеділок ввечері, тобто 18 жовтня 2021 року, залишивши дітей на няню. Зазначає, що немає рідних, батько проживає у Америці, а матір у м. Запоріжжя. Батько дітей їх утриманням та вихованням не цікавиться. Підозрювана зазначає, що хоч офіційно не працевлаштована, однак має дохід, оскільки працює в салоні краси - нарощує вії.

Проживає вона по АДРЕСА_1 вже близько року, після смерті бабусі. По АДРЕСА_6 , вона проживала та була зареєстрована раніше. Не змогла пояснити по якій причині зазначила таку адресу слідчому.

Захисник у судовому засіданні заперечила проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що такий є надмірно суворим. Підозра необґрунтована, зокрема за ч. 3 ст. 185 КК України. Більше того, вважає, що дії невірно кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака як проникнення, що відповідно дає можливість для звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просить обрати ОСОБА_1 підзахисній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки саме такий буде достатнім та забезпечить належну поведінку підозрюваної. Також зазначає, що ризики наведені стороною обвинувачення нічим не підтверджені. Разом з тим, просить врахувати, що підозрювана має двох малолітніх дітей.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку:

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 затримано 21.10.2021 в 17 год. 57 хв. у порядку ст. 208 КПК України, та відомості про вчинення кримінальних правопорушень які передбачені ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України внесено 21.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091010001142.

22.10.2021 ОСОБА_10 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя, враховує також вагомість наявних доказів, які містяться в клопотанні, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 21.10.2020 у потерпілої ОСОБА_4 , протокол огляду місця події від 21.10.2021, протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 21.10.2021, протокол огляду місця події від 21.10.2021, протокол затримання ОСОБА_2 від 21.10.2021, протокол затримання ОСОБА_1 від 21.10.2021, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 21.10.2021 у ОСОБА_5 , протокол огляду місця події від 21.10.2021, протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 від 21.10.2021, протоколи допиту свідків ОСОБА_6 від 21.10.2021, ОСОБА_7 від 21.10.2021, повідомлення про підозру ОСОБА_10 від 22.10.2021, повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 22.10.2021, протокол допиту підозрюваної ОСОБА_1 від 22.10.2021, та протоколи пред`явлення особи для впізнання.

Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об`єктивний характер встановлених фактів і висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Тому всі докази перевірялися лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваної ОСОБА_1 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів. Відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України санкція статті передбачає покарання від трьох до шести років позбавлення волі, у зв`язку із чим наведені в клопотанні обставини свідчать про існування значних ризиків того, що підозрювана, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, усвідомлюючи неминучість покарання.

Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваної ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_1 .

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

На думку слідчого судді у судовому засіданні доведено ризик незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки підозрюваній відоме місце їх проживання.

Як і існують об`єктивні обставини, які зумовлені початком досудового розслідування, кримінального провадження та вчинення у ньому як слідчих, так і процесуальних дій.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Таким чином, такий ризик як вплив на потерпілих, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана ОСОБА_1 , не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, при вчиненні яких використовувала засоби маскування, зокрема перуки.

Слідчим суддею враховано також, що ОСОБА_1 не судима, офіційно не працевлаштована, зі слів працює у салоні краси (нарощує вії) та має дохід, має на утриманні двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження. Стороною захисту надано слідчому судді характеристику, зі слів захисника видану ОСББ. Така є не зовсім читабельністю та відсутні реквізити. Разом з тим, вбачається, що ОСОБА_13 проживає по АДРЕСА_1 , підписана така головою кв. ком. 32. При цьому, у такій зазначено, що «проживала на нашому кварталі дуже мало».

Відтак суд критично ставиться до наданої характеристики, як належного доказу, що б підтвердив постійне місце проживання ОСОБА_1 .

Щодо поганого стану здоров`я ( хвороба серця), то жодних медичних документів на час розгляду клопотання, слідчому судді не надано.

Також суд критично ставиться до тверджень підозрюваної про те, що діти перебувають з нянею, такий факт нічим не підтверджено. Разом з тим як пояснила підозрювана, прибула вона в м. Івано-Франківськ 18.10.2021, і як вбачається з матеріалів клопотання, затримано її 21.10.2021, тобто протягом трьох днів діти фактично були забезпечені наглядом.

Крім цього, як встановлено вище, у дітей є батько ОСОБА_14 . Доказів, що такий позбавлений батьківських прав відносно них, чи ухиляється від їх утримання та виховання, суду не надано.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя також бере до уваги те, що підозрювана з метою вчинення шахрайських дій приїхала з м. Нікополь, Дніпропетровської області у м. Івано-Франківськ з умислом на вчинення шахрайських дій, щодо осіб похилого віку. Метою вчинення таких дій було заволодіння грошовими коштами потерпілих.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики, обставини, та саму особу підозрюваної, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу як домашній арешт на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, та не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку останньої. Зокрема, у зв`язку з тим, що в ході затримання підозрювана ОСОБА_1 зазначила місце свого проживання: АДРЕСА_6 , при цьому у ході розгляду даного клопотання підозрювана вказує, що її фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , жодних доказів такого слідчому судді не надано, що виключає можливість застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт.

При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя має переконатися, що особа заслуговує довіри, та даний запобіжний захід буде ефективно сприяти меті досудового розслідування: швидкому повному та об`єктивному встановленню обставин вчинення даних кримінальних правопорушень. У зв`язку з чим, слідчий суддя дійшла висновку, що перебування підозрюваної у м. Нікополі, Дніпропетровської області, ускладнить проведення ефективного досудового розслідування. А тому в якості запобіжного заходу ОСОБА_1 слід обрати саме тримання під вартою.

Частиною 4 ст. 183 КПК України констатовано право слідчого судді, за якого такий повинен вирішувати питання щодо наявності підстав для визначення розміру застави поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кожному конкретному випадку окремо, виходячи з обставин справи і даних про особу підозрюваного.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30 днів, з урахуванням строку досудового розслідування та того, що її було затримано в порядку 208 КПК України - 21.10.2021, з визначенням застави, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, враховуючи вищенаведені обставини вчинення кримінального правопорушення. А також беручи до уваги, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваної, при цьому розмір застави не є максимальним для особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому визначення застави саме в такому розмірі буде помірним для підозрюваної та може гарантувати належну процесуальну поведінку останньої та виконання нею покладених на неї обов`язків.

Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити необхідність виконання підозрюваній, у разі внесення застави та з моменту звільнення її з-під варти внаслідок внесення застави. Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу та ефективності здійснення кримінального провадження, дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за належною процесуальною поведінкою.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 19 листопада 2021 року включно.

Взяти підозрювану ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання її під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк тримання під вартою рахувати з 21 жовтня 2021 року, тобто з дати затримання в порядку 208 КПК України.

Строк дії ухвали до 19 листопада 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу – 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 19 листопада 2021 року включно, але не більше як в межах строку досудового розслідування:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення негайно повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 25.10.2021 року.

Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.