Ухвала суду № 100536143, 19.10.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2/754/2255/21

Справа № 754/16440/20

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2021 року м.Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю представника позивача Зозулі В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної Податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районного суду м.Києва перебуває вищевказана цивільна справа про зняття арешту з нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою слідчого СУ ГУ МВС в м.Києві від 19.05.2008 року було накладено арешт на майно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_1 . Вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 21.08.2009 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Також, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла співвласник вищевказаної квартири ОСОБА_4 . Позивач є спадкоємцем померлих, однак не може оформити свої спадкові права через наявність арешту.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 10.12.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 23.06.2021 року витребувано з П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №1503/2015 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , завірену копію спадкової справи №538/2019 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , завірену копію спадкової справи №537/2019 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючих за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 23.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

14.07.2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. Також, представником відповідача подано клопотання про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 06.08.2021 року замінено неналежного відповідача з ГУ ДПС у м.Києва на ГУ ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ.

25.08.2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_5 , в якому він посилається на те, що арешт на спірну квартиру було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за ст.ст.187 ч.4, 353 КК України і вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 21.08.2009 року їм призначено покарання у вигляді позбавлення волі та конфіскації майна. Відтак, належні їм частки квартири не можуть бути успадковані, оскільки вони мають бути безоплатно вилучені. Представник відповідача зазначив про неможливість застосування в даному випадку ст.80 КК України щодо строків давності звільнення від відбування покарання, а також послався на норми Кримінально-виконавчого кодексу України. З урахуванням наведеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

31.08.2021 року до суду надійшла відповідь представника позивача ОСОБА_6 на відзив. У даній відповіді представник позивача не погоджується з доводами та запереченнями представника відповідача, посилаючись на норми КК України, КПК України, КВК України.

З урахуванням доводів сторін, викладених у відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив, судом на обговорення поставлено питання про можливість закриття провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Судом встановлено, що постановою слідчого СУ ГУМВС України від 19.05.2008 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних долях.

Вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 21.08.2009 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнано винними за ч.4 ст.187, 353 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є їх особистою власністю.

Наведене свідчить, що арешт на спірну квартиру було накладено у кримінальній справі на підставі статті 126 КПК України 1960 року в редакції, яка була чинною на час вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ст.126 КПК України (в редакції 1960 року), забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Згідно з пунктом 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому, згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. В даному випадку арешт було накладено слідчим на стадії досудового слідства в межах кримінальної справи відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка в подальшому була розглянута з постановленням вироку. Відтак, питання щодо скасування арешту з майна має вирішуватись в порядку, встановленому КПК України. Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач просить звільнити з-під арешту майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яке підлягало конфіскації за вироком суду, посилаючись на положення ч.ч.1, 2 ст.80 КК України, проте питання щодо спливу строків відбування покарання не може бути вирішено в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися за правилами КПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на наведені положення, провадження по даній справі підлягає закриттю.

Керуючись п.1 ч.1 ст.255, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної Податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про зняття арешту з нерухомого майна - закрити.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом..

Суддя: