Рішення № 100536126, 12.10.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2120/21 Справа №754/15981/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: Сенюти В.О.

при секретарі: Сінєльніковій С.М.

за участю:

представника позивача: Мамедов В.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтейнер» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Укрконтейнер» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Подану позовну заяву обґрунтовує тим, що 26.12.2019 року о 14 годині відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Укрконтейнер», у м. Вишневому, рухаючись по вул. Київській, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на автомобіль Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , який зупинився на забороняючий сигнал світлофора, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області відповідача визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності. 26.12.2019 року позивач, у зв`язку із сімейними обставинами (важка хвороба батька) вимушений виїхати за межи України, а саме до Азербайджанської Республіки, тому не зміг відремонтувати пошкоджений автомобіль у м. Києві. Ремонт було здійснено ТОВ «Агджабедінське автосервісне та торгівельне підприємство». Відповідно до довідки від 31.01.2020 року № 12, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_2 , в наслідок ДТП становить 872 маната, що станом на 31.01.2020 року становить 12795,00 грн. Крім того, позивач зазнав душевних страждань, а тому моральна шкоду становить 50 000 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути із відповідача матеріальну шкоду 12795 грн., моральну шкоду 50000 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.12.2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача подану позовну заяву підтримав, просив її задовольнити з викладених підстав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що сторона позивача не заперечувала щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, про що свідчить усна заява представника позивача, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що 26.12.2019 року о 14:00 год. по вул.. Київській, 2 у м. Вишневе, Києво - Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 керуючи автомобілем Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на автомобіль Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився на забороняючий сигнал світлофора, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16.03.2020 року ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В результаті вказаної дорожньо - транспортної пригоди, автомобіль Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 (а.с. 8), отримав механічні пошкодження (а.с.9-11).

Згідно даних МТСБУ, поліс на транспортний засіб № НОМЕР_1 не знайдено, письмові матеріали справи не містять доказів того, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/7666/19 наголосив, що стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

На підтвердження заподіяних позивачу матеріальних збитків в результаті ДТП, представником позивача надано квитанцію (а.с.16) та довідку ТОВ «Агджабедінське Автосервісне та Торговельне підприємство» № 12 від 31.01.2020 року згідно якої встановлено, що матеріальна шкода становить 872 маната (а.с.14-15).

Суд не приймає до уваги, надану позивачем довідку № 12 від 31.01.2020 року ТОВ «Агджабедінське Автосервісне та Торговельне підприємство», як доказ заподіяння позивачу матеріальної шкоди у розмірі 12795 грн., оскільки остання не є належним, достовірним, допустимим та достатнім доказом в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України.

З позовної заяви та вступного слова представника позивача вбачається, що позивачем понесені витрати на ремонт автомобіля у розмірі 12795 грн., про що надано квитанцію від 29.01.2020 року (а.с.16). Проте вказаний доказ до уваги судом не приймається, оскільки суд позбавлений можливості з наданої представником позивача квитанції встановити платника, одержувача коштів, призначення платежу, а також наявна невідповідність сум.

Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтування заподіяння позивачу моральної шкоди у розмірі 50000 грн., а тому суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову через його недоведеність та необґрунтованість.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, які складаються із судового збору покладаються на позивача та стягненню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 265, 280, 288 ЦПК України, 16, 22, 23, 1166 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтейнер» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення суду виготовлено: 23.10.2021 року.

Суддя: В.О.Сенюта