Рішення № 100535642, 25.10.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/90/21

Провадження № 2/536/423/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Даніліної Ж.О., за участю секретаря Поколоти О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчук за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі ? АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 19 квітня 2006 року станом на 03 грудня 2020 року у сумі 13 346,26 грн та судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що підписавши 19 квітня 2006 року заяву б/н між сторонами у цій справі, у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України, укладено договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. При цьому банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 8 000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.

Відповідач підписавши анкету-заяву підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послу та Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Також позивач вказав, що у редакції Умов та Правил, які почали діяти з 01 березня 2019 року згідно пункту 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди про те, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого у строк кредиту, які відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі: 86,4% ? для картки «Універсальна», 84,0% ? для картки «Універсальна голд».

АТ КБ «ПриватБанк»посилається на те, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, що відображено у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 лютого 2021 року відкрито провадження у справі №536/90/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти прийняття судом заочного рішення у цій справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Разом з тим, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до частини 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України вважається таким, що отримав судову повістку.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись статтею 281 Цивільного процесуального кодексу України суд постановив провести заочний розгляд справи.

Ураховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом установлено, що 19 квітня 2006 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 підписано заяву б/н згідно якої останній погодився, що ця заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

До заяви банк додав роздруківку Умов та Правил надання банківських послуг, яка не підписана сторонами. Також додано розрахунок заборгованості за договором б/н від 19 квітня 2006 року, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку про видачу кредитних карток та виписку за договором б/н станом на 04 грудня 2020 року.

На виконання кредитного договору, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , останньому відкриті кредитні картки: № НОМЕР_1 від 28 березня 2006 року зі строком дії до 09/15; № НОМЕР_2 від 29 січня 2016 року зі строком дії до 05/18.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 установлено 19 квітня 2006 року кредитний ліміт у сумі 2 500,00 грн, який в подальшому збільшений до 8 000,00 грн та від 16 жовтня 2018 року розмір кредитного ліміту зменшено до розміру 00,00 грн.

Як убачається із наданого банком розрахунку заборгованості, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 03 грудня 2020 року виникла заборгованість у сумі 17 061,61 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 13 346,26 грн (у тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 13 346,26 грн) та заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 Цивільного кодексу України у сумі 3 715,35 грн.

Однак, у позовній заяві АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 13 346,26 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона ? підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як установлено судом, ОСОБА_1 19 квітня 2006 року підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк». При цьому, у заяві також зазначено, що позичальник отримав кредитну карту Універсальна у національній валюті з кредитним лімітом у розмірі 2 500,00 грн і базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору становить 3,00% на місяць з розрахунку 360 днів у році.

Разом з тим, у заяві зазначено, що заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають в цілому договір надання послуг.

Так, до позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» додано роздруківку Умов та правил надання банківських послуг, яка не підписана відповідачем, а тому відсутні підстави вважати, що саме такі тарифи діяли на час укладення договору, тобто погоджені сторонами.

Проте, ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд ? шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підтвердження розрахунку заборгованості за кредитним договором, АТ КБ «ПриватБанк» надано банківську виписку по особовому рахунку позичальника.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2008 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписка по особовому рахунку позичальника, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №752/9423/15-ц, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18.

Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» умови кредитного договору щодо надання позичальнику кредиту в обмовленій сумі виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 .Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, здійснював погашення кредиту періодично та не в повному обсязі, що підтверджується зазначеною випискою та розрахунком заборгованості по кредиту.

На підставі викладеного, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності заперечень зі сторони відповідача, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором про надання банківських послуг б/нвід 19 квітня 2006 року, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 13 346,26 грн є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 83, 89, 141, 258, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н 19 квітня 2006 року станом на 03 грудня 2020 року у сумі 13 346,26 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач ? Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО №305299), місцезнаходження: 01001, м. Київ вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

СуддяЖ. О. Даніліна