Ухвала суду № 100535244, 22.10.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/4261/21

Провадження №1-кс/175/956/21

Ухвала

Іменем України

22 жовтня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.

при секретареві Кучеренко О.Ю.

за участю: прокурора - Несінова Ю.О.

слідчого - Гиркало М.А.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Гиркало М.А. погоджене з прокурором Слобожанської окружної прокуратури №3 Несіновим Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого АДРЕСА_1 ) фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України -

встановив:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021041440000328 від 19 серпня 2021 року за ч.2 ст.186 КК України відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є підпис підозрюваного про вручення йому зазначених документів.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 29.06.2021 року приблизно о 21:35 ОСОБА_1 будучи раніше знайомим із ОСОБА_2 проводячи спільно час прибули на зупинку громадського транспорту на пр. Слобожанському у м. Дніпро, де в подальшому зайшли у громадський транспорт, а саме тролейбус №3. В цей час ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 знаходячись у громадському транспорті побачили раніше не знайому їм ОСОБА_3 , яка при собі на шиї мала ланцюжок з металу жовтого кольору. Визначивши вказаний предмет об`єктом свого злочинного посягання у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спільний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Доїхавши до перехрестя вул. В. Сухомлинського та вул. Магдалинівська у м. Дніпро потерпіла ОСОБА_3 , вийшла з громадського транспорту та пішла у бік вул. Теплична у смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, в цей час ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 стали спостерігати за потерпілою ОСОБА_3 слідуючи за нею.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), діючи узгоджено,за попередньою змовою групою осіб, розподіливши заздалегідь між собою ролі, того ж дня приблизно о 21 годині 55 хвилині знаходячись поблизу буд. №11 по вул. Теплична у смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 почав спостерігати за оточуючою обстановкою з метою попередити співучасника злочину про появу сторонніх осіб, в той час як ОСОБА_2 підійшов до потерпілої ОСОБА_3 з задута, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілої, шляхом ривка зірвав з її шиї ланцюжок із металу жовтого кольору.

Доводячи спільний злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, до кінця ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникли, після цього ОСОБА_2 передав викрадений ланцюжок ОСОБА_1 та у подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 10152,97 гривень.

У зв`язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , будучи особою яка підозрюється у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також він може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому обрання менш м`якого запобіжного заходу є недоцільним.

Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав викладених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив не застосовувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосувати відносно нього домашній арешт. Він має намір довести своє виправлення і не збирається переховуватись від суду. Пояснив, що має ряд невиліковних захворювань. Проте доказів на підтвердження наявності хвороб, ОСОБА_1 не надав суду.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 19 серпня 2021 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021041440000328 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

19 жовтня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та його провина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується доказами зібраними по кримінальному провадженню, зокрема: витяг з ЄРДР від 20.08.2021; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.06.2021; протоколом огляду місця події від 29.06.2021; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 30.06.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_4 від 02.07.2021 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_5 від 05.07.2021 року.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні та доданих до нього документах, а також прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Також слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою виключення в майбутньому існування ризиків, переховування від органів досудового розслідування та суду, а також з метою запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень.

Частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи те, що ч.4 ст.183 КПК України не забороняє, а лише дає право суду не визначати розмір застави у вказаних випадках, суд вважає за необхідне не визначити підозрюваному заставу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Гиркало М.А. погоджене з прокурором Слобожанської окружної прокуратури №3 Несіновим Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 грудня 2021 року включно.

Відповідно до ст. 296 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору і підозрюваному та направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Відділення поліції №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі у п`ятиденний термін з дня оголошення ухвали апеляційної скарги. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя О.М. Бойко