Ухвала суду № 100535095, 22.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2021 року Київ № 320/13060/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку оскарження бездіяльності ГУ ПФУ у Київській області щодо непроведення йому перерахунку та невиплати з 05.03.2019 пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що вказані в довідці від 14.07.2021 №2/3/ НОМЕР_1 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 43, 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, ст.9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей №2011-ХІІ та з урахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на підставі наданої КОТЦКСП довідки про розмір грошового забезпечення від 12.07.2021 №2/3/ НОМЕР_1 для перерахунку пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а також проведення доплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченими сумами з 05.03.2019; визнати протиправною бездіяльність відповідача у непроведенні перерахунку пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; зобов`язати здійснити перерахунок пенсії запропонованими позивачем способом та розмірі; визнати протиправною бездіяльність відповідача у непроведенні перерахунку та виплаті недоплаченої частині пенсії з 01.01.2018, відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ у порядку і розмірах, встановлених постановю КМУ №103 від 21.02.2018 та зобовязання здійснити такий перерахунок і виплату, виходячи із 80% суми грошового забезпечення до наступного перерахунку пенсії на умовах та відповідно до законодавства.

Дослідивши позовну заяву в частині дотримання вимог процесуального законодавства щодо змісту, форми та порядку подачі позову- ст.ст.160,161, 172 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви без руху та надання позивачеві десятиденного строку для усунення недоліків, шляхом подання позовної заяви у новій редакції у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: правильної адреси відповідача.

Відповідно до статті 93 Ц ЦКУ, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно з положеннями частини четвертої статті 89 ЦКУ, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Частиною другою статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” закріплено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: - місцезнаходження юридичної особи (п.10). Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (ч.4 ст.10 Закону).

Отже, інформація про місцезнаходження юридичної особи підтверджується саме відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, саме за цією адресою, згідно з частиною восьмою статті 126 КАС України, направляються повістки про виклик та повістки-повідомлення, у зв`язку з чим відповідність адреси юридичної особи, зазначеної у позовній заяві, відомостям з Єдиного державного реєстру (за виключенням випадку, коли представник цієї юридичної особи зазначає іншу адресу) є необхідною передумовою дотримання судом процесуального законодавства.

В порушення п.5 ч.5 ст. 160 КАСУ, позивачем на викладені обставини, якими обгрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, якими підтверджені вказані ним обставини, зокрема, постановки ОСОБА_1 на облік в УПФУ як пенсіонера та представлення довідки про взяття на облік; надання розпорядження про призначення пенсії станом на день взяття на облік; подання Витягу з реєстру застрахованих осіб; викладення у позові обґрунтованого розрахунку суми на стягнення якої претендує заявник із визначенням всіх її складових та посиланням на докази, що підтверджують кожну складову зробленого розрахунку та методики розрахунку. Суд вказує, що обґрунтованим розрахунок вважається тоді, коли здійснюється із проведення математичних дій для встановлення характеру та параметрів величини для вирішення питання щодо обрунтованості вимог заявника матеріального характеру; загального розміру пенсійних виплат, які позивач одержував до моменту звернення до суду і з розбивкою помісячно та представленням суду документів про їх одержання (виписка по руху банківської картки заявника; довідка про розмір поштових переказів; копії відомостей тощо); загальної суми виплат, які були нараховані станом на 05.03.2018, але не виплачені заявникові з документильним підтвердженням невиплати відповідних сум; зазначення у позовній заяві додаткових видів грошового забезпечення, які повинні ураховуватись органом Пенсійного фонду при проведенні донарахування; зазначення різниці суми між максимально нарахованими та фактично виплаченими заявникові із посиланням та наданням доказів недоотримання такої різниці; конкретизацією спірного періоду, за який необхідно здійснити донарахування та виплату пенсійного забезпечення; зазначити загальний розмір виплат та їх детальний розрахунок щодо проведення перерахунку та виплати недоплаченої частині пенсії з 01.01.2018 відповідно до ст.62 Закону України ""Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ у порядку і розмірах, встановлених постановю КМУ №103 від 21.02.2018, виходячи із 80% суми грошового забезпечення до наступного перерахунку пенсії на умовах та відповідно до законодавства; конкретизувати спірний період вимог, викладених в п.п.7-8 позовної заяви; надати обгрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивача бездіяльністю пенсійного органу із розкриттям змісту порушених прав.

Щодо сплати судового збору:

відповідного до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 р. становить 2270, 00 грн. гривні. Ставки судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем в одній заяві об`єднано шість вимог немайнового характеру, натомість судовим збором оплачена лише одна вимога, тому ОСОБА_1 необхідно надати суду квитанцію про оплату п`яти вимог немайнового характеру у розмірі

(2 270,00*0,4= 908 грн.х5=4540 грн).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Щодо строку звернення до суду:

частиною 2 статті 122 КАСУ установлено строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи тривалістю у шість місяців, який, якщо не визначено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Правова конструкція статті, яка містить диференціацією поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись" передбачає конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 р. у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 р. №340/1019/19).

Разом з тим, суд зазначає, що пенсія є щомісячним регулярним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона утоврюється, як обрахована та, на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

31 березня 2021 року Верховний Суд в постанові по справі №240/12017/19 у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та звернув увагу, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Позивач одержує пенсію за віком на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб". Пенсія це одноразова або регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення певних категорій осіб за принципами пенсійного страхування, загальнолюдської солідарності та субсидування.

Закон Про Державний бюджет на 2021 рік був прийнятий 15 грудня 2020, відтак, ураховуючи, що позивач одержував пенсійні виплати щомісяця, а звільнився з військової служби у 2006, повинен та міг дізнатися про порушення свого права щодо недоотримання підвищення до пенсії в момент чергової виплати у 2018-та 2019 відповідно, натомість до суду звернувся 04.10.2021, тобто зі значним пропуском строку звернення до суду.

Суд зауважує, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі. Законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду.

Оскільки позивачем заявлені вимоги про зобовязання ГУ ПФУ у Київській області здійснити йому перерахування та виплату пенсії з 05.03.2019 та 01.03.2018 відповідно, суд констатує факт пропуску строку звернення до суду та пропонує надати клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин для його пропуску та доказовим підтвердженням кожної причини.

У разі ненадання таких документів, судом буде прийнято рішення на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.