Рішення № 10053478, 19.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2010 р. Справа № 45/118-10

вх. № 3630/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Прокопенко Я.В., доручення від 09.03.2010 р.

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Торгівельний дім РДС", м. Єнакієво

до ТОВ "МД Рітейл", м. Харків

про стягнення 24100,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 20044,84 грн. основного боргу, 747,97 грн. річних, 3307,40 грн. інфляційних, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати мотивуючи тим, що відповідачем належним чином не виконано зобов’язання за договором поставки № 1.07/В/ДО-115/1 від 15 жовтня 2007 року.

В засіданні суду 19 травня 2010 року позивач позов підтримує, відповідач в засідання суду 19 травня 2010 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового засідання був попереджений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 21 квітня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:

Починаючи з серпня 2008 року по листопад 2008 року позивач за розхідними накладними поставляв відповідачеві товар. Згідно поданих позивачем накладних за вказаний період позивачем поставлено відповідачу товар як на підставі договору поставки № 1.07/В/ДО-115/1 від 15 жовтня 2007 року (строк оплати - 30 календарних днів з моменту отримання товару (п. 6.2 договору з врахуванням протоколу розбіжностей)), так й за іншими правочинами (усні правочини - за накладними, про що свідчать як самі накладні, так і податкові накладні позивача: умова поставки - накладна ...) на загальну суму 20044,84 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки за більшою кількістю накладних (за усними правочинами) не було визначено строків здійснення розрахунків, накладні не містять визначення таких строків оплати, позивач в порядку ст. 530 ЦК України направив на адресу відповідача вимогу від 08 лютого 2010 року за вих. № 329, що підтверджено поштовим описом від 08.02.2010 р. Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 20044,84 грн.

Позивачем також було пред’явлено до стягнення 747,97 грн. річних та 3307,40 грн. інфляційних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача в частині 64,25 грн. річних та 289,21 грн. інфляційних обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, в решті річних та інфляційних суд вважає за необхідне позивачу відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, відповідно ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 203,98 грн. та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. необхідно покласти на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл", 61036, м. Харків, вул. Войкова, б. 1-а, (код ЄДРПОУ 34482413, в тому числі з р/р 2600544452001 в АКБ "Киевская Русь", м. Київ, МФО 319092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім РДС", 86414, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Берегового, 38-а (код ЄДРПОУ 22037363, р/р 26001104520980 в відділенні банку "Фінанси та Кредит" м. Єнакієве, МФО 335816) 20044,84 грн. основного боргу, 64,25 грн. річних, 289,21 грн. інфляційних, 203,98 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Рішення по справі № 45/118-10 підписано 20 травня 2010 року.