Ухвала суду № 100534641, 22.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

22 жовтня 2021 року м. Київ № 640/28755/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши заяву про забезпечення позову

за позовом ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо неповідомлення суб`єкта декларування - ОСОБА_1 про включення поданої нею декларації до черги декларацій, відібраних для проведення повної їх перевірки.

Ухвалою суду від 13.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Арсірієм Р.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

20.10.2021 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Національному агентству з питань запобігання корупції вчиняти дії, передбачені пунктом 5 розділу II Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.01.2021 № 26/21, які стосуються проведення повної перевірки декларації ОСОБА_1 за 2020 рік, зокрема:

- аналіз відомостей про об`єкти декларування; створення, збирання, одержання, використання та інша обробка документів чи інформації, у т.ч. з обмеженим доступом, у т.ч. за допомогою автоматизованих засобів;

- звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань, для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування;

- звернення в разі необхідності до суб`єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування;

- складення та підписання довідки про результати проведення повної перевірки декларації,

до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Заява обґрунтована тим, що очевидними є ознаки протиправної бездіяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, а відповідно і порушення прав та інтересів позивача. Зазначене підтверджується доказами доданими до позову, оскільки, навіть на звернення позивача відповідач не надав інформацію про те, чому його не поінформувати про включення поданої декларації за 2020 рік до черги декларацій, відібраних для проведення їх повної перевірки. При цьому, відсутність повідомлення про включення декларації позивача за 2020 рік до черги декларацій, відібраних для проведення повної їх перевірки, яке має передувати початку проведення перевірки, є очевидним порушенням його прав та інтересів.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

Отже, за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених вище підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Насамперед, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивачем наразі не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, шляхом подання позовної заяви.

Також на думку суду, з наданих позивачем документальних доказів неможливо зробити висновок про очевидну протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а відповідно, і порушення прав та інтересів позивача. В той же час, наявність очевидних ознак протиправної бездіяльності відповідача може бути встановлена судом лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених заявником на його обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість. Відтак, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій