Рішення № 100534559, 23.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2021 року м. Київ №640/534/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2215 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019рр.;

2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019рр., виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 13.12.2019;

3) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за 2015-2019 станом на день звільнення з військової служби - 13.12.2019рр.

Підстави позову: - під час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати за період з 2015 по 2019рр. грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки; - невиплата відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення є безпідставною.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з наступних підстав. Грошова компенсація як соціальна гарантія може бути виплачена у разі наявності відповідного права на відпустки. Позивач не набув відповідного права на отримання грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку, оскільки ч. 19 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" припинено надання військовослужбовцям додаткової відпустки. Індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення в розумінні ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", так вона не є постійною та сталою величиною. Підстави для визнання бездіяльності в цій частині протиправними відсутні, так як відповідач діяв на виконання роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, згідно з якими з огляду на внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. Також зазначено, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення попередні періоди немає.

Позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким 05.04.2021 Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за заявою ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження №12021100090000890 за ч. 2 ст. 194 КК України щодо завдання матеріальної шкоди позивачу, а також копію протоколу допиту потерпілого від 08.04.2021. Цими доказами позивач обґрунтовує свій скрутний матеріальний стан, натомість предмету позовних вимог у справі такі докази не стосуються.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується доданою до позовної заяви копією посвідчення від 12.05.2015 Серія НОМЕР_1 .

З наявної у справі копії витягу з наказу командира Військової частини А2215 (по стройовій частині) від 13.12.2019 №274 судом встановлено, що: - наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 04.12.2019 №641 позивача звільнено з військової служби у запас за п.п. б (за станом здоров`я) відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"; - з 13.12.2019 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Під час звільнення позивача йому не було нараховано і виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, а також індексацію грошового забезпечення за 2015-2019рр.

Спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку військовослужбовцю - учаснику бойових дій у період мобілізації після звільнення з військової служби, а також виплати індексації у зв`язку зі звільненням такого військовослужбовця з військової служби.

Згідно з висновком Верховного Суду у рішенні від 16.05.2019 у справі №620/4218/18, яке набрало законної сили 21.08.2019, норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України висновок Верховного Суду, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати позивачу грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 по 2019рр. під час звільнення з військової служби, тому вимога про визнання протиправною такої бездіяльності є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

З метою поновлення права позивача на отримання грошової компенсації підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019рр., виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Щодо строку звернення до суду в цій частині, то суд зважає на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі №620/4218/18, в якій зроблено висновки про те, що право на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки не обмежується жодним строком (п. 40); стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю (п. 41).

Отже, позовні вимоги щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку військовослужбовцю - учаснику бойових дій у період мобілізації після звільнення з військової служби підлягають задоволенню.

Статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 6 Закону №1282 у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, а зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно з п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; <...>.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує висновок Верховного Суду у подібних правовід-носинах, викладений у постанові від 05.02.2020 у справі №825/565/17, в якій зазначено таке:

"30. Так, положеннями Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку із відсутністю відповідних видатків на проведення індексації грошового забезпечення вказані кошти ОСОБА_1 починаючи з липня 2015 року по серпень 2016 року не виплачувались.

32. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості доводів відповідача про відсутність коштів для виплати індексації грошового забезпечення, як належного доказу неможливості здійснення вказаних виплат.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено також те, що відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Чернігівський прикордонний загін, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

34. Обґрунтованим, на переконання колегії суддів є посилання суду апеляційної інстанції на положення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільс-тва і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

35. У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

36. Пунктом 23 рішення у вказаній справі Європейського суду з прав людини вказано, що Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

37. Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

38. У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

39. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо необхідності зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по серпень 2016 року є правильними.".

Такий же висновок висловлено у Верховним Судом у постанові від 07.08.2019 у справі №825/694/17.

Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України наведений висновок Верховного Суду, беручи до уваги відсутність у справі доказів нарахування позивачу індексації, суд відхиляє заперечення відповідача і вважає, що у межах спірних правовідносин відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 13.12.2019.

Оскільки відповідачем не вчинено дій щодо нарахування та виплати позивачу вказаної індексації, то наявні підстави, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, для визнання такої бездіяльності протиправною і зобов`язання відповідача вчинити такі дії,

Отже, позовні вимоги щодо виплати індексації у зв`язку зі звільненням позивача з військової служби також підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-246, 257-263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2215 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 по 2019рр., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 13.12.2019.

3. Зобов`язати Військову частину А2215 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019рр., виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 13.12.2019.

4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2215 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 13.12.2019.

5. Зобов`язати Військову частину А2215 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 13.12.2019.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Військова частина А2215;

08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, 1; код ЄДРПОУ 08081802.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко