Рішення № 100534313, 23.10.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/608/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, викладеної у листі від 23.01.2020 року №87/3-11 щодо відмови у донарахуванні суми пенсійних виплат та подальшого нарахування пенсії згідно норм чинного законодавства у вигляді 100% призначеного розміру пенсії, що складає 16858,63 грн. щомісячно та зобов`язання відповідача виконати постанову Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року у справі №520/6172/16-а, яка набрала чинності 04.10.2016 року, шляхом призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 16.05.2016 року у розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 26 лютого 2020 року прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, викладену у листі від 23.01.2020 року №87/3-11 щодо відмови у донарахуванні суми пенсійних виплат та подальшого нарахування пенсії згідно норм чинного законодавства у вигляді 100% призначеного розміру пенсії, що складає 16858,63 грн. щомісячно, зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі, визначеному постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року у справі №520/6172/16-а, починаючи з 16.05.2016 року та зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину пенсії, призначеної відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року у справі №520/6172/16-а у сумі 12178,94 за кожний місяць, починаючи з 16.05.2016 року.

Ухвалою від 2 квітня 2020 року судом зупинено провадження по цій справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів та протокольною ухвалою суду від 21.09.2021 року провадження по цій справі поновлено.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року у справі №520/6172/16-а визнано неправомірними дії Управління ПФУ в Київському районі м. Одеси щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 24.05.2016 року №2765 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 16.05.2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 01.01.2007) у розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи. У січні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій зазначив, що пенсія, призначена йому на підставі постанови Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року у справі №520/6172/16-а, виплачується не у тому обсязі, який передбачено цією постановою. Так, згідно довідки прокуратури Одеської області №527, наданої відповідачу, середньомісячний заробіток за останні 24 календарні місяці роботи позивача складав 18731,81 грн., таким чином 90% від нього складає 16858,63 грн. Станом на 01.01.2020 року позивачу нараховано лише 106346,07 грн., що свідчить про недоотримання ним пенсії на загальну суму 399412,12 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідачем наданий до суду та направлений позивачу відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугу років з 16.05.2016 року, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року по справі №520/6172/16-а та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року та її розмір становив 16858,63 грн., тобто 90 % від заробітку 18731,81 грн., згідно з довідкою, яка видана прокуратурою Одеської області від 13.05.2016 року №527. Відповідно до п. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Оскільки позивач продовжує працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру», виплата пенсії проводиться відповідно до Закону. Пенсію обчислено при страховому стажі 30 років 1 місяць, середньомісячного заробітку 15555,94 грн. та її розмір на 01.01.2020 року становить 4679,69 грн.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 з 21.07.2000 року по теперішній час працює в органах прокуратури Одеської області.

З 16.05.2016 року позивач отримує пенсію та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року у справі №520/6172/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси за №2765 від 24 травня 2016 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 01 січня 2007 року, починаючи з 16 травня 2016 року у розмірі 90% від середнього заробітку, без обмежень граничного розміру, на підставі довідки, виданої прокуратурою Одеської області за №527 від 13 травня 2016 року (аркуші справи 15-18).

Постанова набрала законної сили 04.10.2016 року.

На виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року у справі №520/61/16-а, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначило ОСОБА_1 пенсію за нормами Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 01.01.2007 року з 16.05.2016 року в розмірі 90% від середнього заробітку, без обмежень граничного розміру, на підставі довідки, виданої Прокуратурою Одеської області від 13 травня 2016 року №527 (аркуш справи 44).

У зв`язку із тим, що вищевказана постанова суду була виконана частково, тобто пенсія за вислугу років була лише нарахована, проте не виплачена, позивач звернувся до правління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси із заявою щодо повного виконання рішення.

30 листопада 2016 року пенсійним органом були надані позивачу роз`яснення вимог Законів України та внесених змін до Податкового кодексу України та повідомлено, що працюючим пенсіонерам виплата пенсій на даний час не провадиться.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 21.03.2017 року у справі №520/61048/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо відмови ОСОБА_1 відновити виплату пенсії за вислугу років призначеної на підставі постанови Київського районного суду міста Одеси від 11.07.2016 року по справі №520/6172/16-а. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси відновити ОСОБА_1 починаючи з 16 травня 2016 року виплату пенсії за вислугу років, раніше призначеної на підставі постанови Київського районного суду міста Одеси від 11.07.2016 року по справі №520/6172/16-а, щомісячно, без обмежень її розміру (суми пенсійної виплати).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №520/16048/16-а, апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задоволено, постанову Київського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №520/16048/16-а касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 15 червня 2017 року у справі №520/16048/16-а залишено без змін.

Так, в позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року передбачено виплату пенсії працюючим пенсіонерам в розмірі 85% суми пенсії.

При цьому, з жовтня 2017 року застосування особливого порядку виплати пенсій працюючим пенсіонерам припинено. В період роботи виплачується 100% призначеного розміру пенсії.

У зв`язку із тим, що станом на 01.01.2020 року ОСОБА_1 нараховано лише 106346,07 грн., що свідчить про недоотримання ним пенсії на загальну суму 399412,12 грн., 09.01.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо донарахування вказаної суми на його банківську картку та в подальшому нараховувати пенсію згідно норм чинного законодавства, а саме 100% призначеного розміру пенсії, що складає 16858,63 грн. щомісячно.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №87/3-11 від 23.01.2020 року повідомило позивачу, що він отримує пенсію за вислугу років з 16.05.2016 року, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року по справі №520/6172/16-а та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року та її розмір становив 16858,63 грн., тобто 90 % від заробітку 18731,81 грн., згідно з довідкою, яка видана прокуратурою Одеської області від 13.05.2016 року №527. Згідно зі ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у період роботи на посадах та на умовах передбачених Законом України «Про прокуратуру», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону. Оскільки позивач продовжує працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру», виплата пенсії проводиться відповідно до Закону. Пенсію обчислено при страховому стажі 30 років 1 місяць, середньомісячного заробітку 15555,94 грн. та її розмір на 01.01.2020 року становить 4679,69 грн.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24.12.2015 року, у зв`язку із тим що позивач продовжує працювати в органах прокуратури, що дає право на призначення пенсії чи довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2016 року, внесено зміни до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» зокрема, абзац перший частини п`ятнадцятої вказаної статті викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, який набув чинності з 01 січня 2017 року, в абзаці 1 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, законодавець з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року тимчасово обмежив виплату пенсії особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру».

Відповідно до п. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює в прокуратурі Одеської області.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства виплата пенсії поновлюється після звільнення з роботи.

Враховуючи те, що позивач продовжує працювати в органах прокуратури, призначена пенсія виплаті не підлягає.

Відповідно до змін, внесених до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», підставою для тимчасової невиплати пенсії є період роботи на посадах та на умовах, передбачених цим Законом.

Ці норми законодавства на час подачі позивачем заяви про виплату пенсії та розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

Таким чином, на позивача, як посадової особи органу прокуратури, який працює на посаді та умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», поширюються положення законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії у період служби в органах прокуратури.

Таким чином факт роботи на посадах та на умовах, які передбачені, зокрема, Законом України «Про прокуратуру», у вказаний період є підставою для припинення виплати пенсій, призначених у відповідності до цього Закону. (Така позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в рішенні від 12.04.2018 року у справі №520/16048/16-а).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви №29458/04 та №29465/04) вказав: «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (п.23 рішення).

Вищенаведені зміни у законодавстві щодо пенсійного забезпечення не обмежують право позивача на соціальний захист, оскільки у разі його звільнення з органів прокуратури виплата пенсії буде поновлена.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовляючи позивачу у виплаті пенсії, призначеної на пільгових умовах, здійснювало свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у суду не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльності відповідача, викладеної у листі від 23.01.2020 року №87/3-11 щодо відмови у донарахуванні суми пенсійних виплат та подальшого нарахування пенсії згідно норм чинного законодавства у вигляді 100% призначеного розміру пенсії, що складає 16858,63 грн. щомісячно, зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі, визначеному постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року у справі №520/6172/16-а, починаючи з 16.05.2016 року та зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину пенсії, призначеної відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року у справі №520/6172/16-а у сумі 12178,94 за кожний місяць, починаючи з 16.05.2016 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.