Рішення № 100534025, 12.10.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.10.2021

Справа № 334/4457/21

Провадження № 2/334/3154/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Боднар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про визнання права на безоплатну приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом дорайонної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, в якому просить зобов`язати відповідача провести приватизацію квартири за відсутності ордеру на вселення.

В обґрунтування позову зазначила, що 09.07.1969 вона уклала шлюб з ОСОБА_2 та як член його сім`ї була прописана у квартиру АДРЕСА_1 . Наймачем вказаної квартири був батько чоловіка – ОСОБА_3 , який отримав її у користування разом з дружиною – ОСОБА_4 та сином – ОСОБА_2 . ОСОБА_3 помер у 1975 році, після його смерті наймачем став ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті чоловіка позивачка звернулася до відповідача з питанням приватизації спірної квартири, але отримала відмову, у зв`язку з тим, що у неї відсутній ордер на вселення до житла. Задля отримання вказаного ордеру вона звернулася до Департаменту ЖКГ ЗМР, але 02.06.2021 отримала відмову, оскільки у відділі обліку та розподілу житлової площі департаменту, корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року, у зв`язку з чим вона вимушена була звернутись до суду з відповідним позовом.

04.10.2021 позивачка змінила предмет позову.

30.09.2021 відповідачем наданий відзив на позов, в якому представник відповідача не оспорює право позивачки на приватизацію спірної квартири. Проте, відповідно до законодавства відповідач позбавлений права здійснити приватизацію без ордеру на вселення.

Ухвалою від 29.06.2021 відкрите провадження у справі, яка призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 09 липня 1969 року уклала шлюбу з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .

Після укладення шлюбу позивачка як член сім`ї ОСОБА_2 проживала у спірній квартирі, що підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 від 25.05.2021, ОСОБА_6 від 28.05.2021, та не заперечується відповідачем.

Зі зміною паспорта громадянина України в 2009 році, позивачці Ленінським РВ УМВС України в м. Запоріжжі було проставлений штамп про реєстрацію, відповідно до якого ОСОБА_1 з 04.08.2005 року зареєстрована з адресою: АДРЕСА_2 .

Факт реєстрації позивачки за вказаною адресою підтверджується також Довідкою Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про реєстрацію місця проживання особи № 04-28/4-1746 від 30.03.2021.

Після смерті ОСОБА_3 відповідальний квартиронаймачем спірної квартири став ОСОБА_2 , що підтверджується Довідкою ТОВ «ОК «ПОЗИТИВ» № 20/05 від 20.05.2021.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04.11.2019.

житловий будинок АДРЕСА_3 переданий у комунальну власність, що підтверджується технічним паспортом на Квартира АДРЕСА_1 на підставі рішенням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів № 45/1 від 30.01.1997 належить до комунальної власності Запорізької міської ради.

Маючи намір реалізувати своє право на приватизацію житла, позивачем були підготовлені необхідні документи для приватизації даної квартири, після чого вона звернулася до районної адміністрації ЗМР по Дніпровському району з питанням щодо можливості здійснення приватизації займаної нею квартири, однак Листом від 15.06.2021 № К-410 їй у здійсненні приватизації було відмовлено з причин того, що серед наданих нею документів, був відсутній оригінал ордеру на жиле приміщення.

ОСОБА_1 звернулася до Департаменту з управління ЖКГ Запорізької міської ради з заявою щодо видачі копії такого ордеру з архіву, проте їй було відмовлено Листом № К-2226 від 02.06.2021 з причин того, що у Департаменту корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року.

Відмова у здійсненні приватизації займаної позивачкою квартири АДРЕСА_1 чинить останній перешкоду у реалізації її права на приватизацію вказаного житлового приміщення.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), статей 4, 5 ЦПК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з частиною першою статті 345 ЦК фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності.

Приватизація житлових приміщень здійснюється відповідно до приписів Закону України від 19.06.1992 № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі – Закон № 2482) та Положення про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (далі – Положення № 396), яким передбачений вичерпаний обов`язковий перелік документів, які додаються до заяви на приватизацію квартири, в тому числі і копія ордеру про надання житлової площі.

Відповідно до статті 1 Закону № 2482 приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2482 до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до статті 3 Закону № 2482 приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Пунктом 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2482 передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно частиною десятою статті 8 Закону № 2482 органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків- пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірну квартиру позивача не розповсюджується.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 15 Житлового кодексу Української РСР (далі – ЖК), до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

За змістом статті 58 ЖК ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Відповідно до пунктів 69, 70, 72 розділу IV Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 № 470, ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.

Відповідно до статті 10 Закону № 2482 органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 17 Положення № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відтак, відмова у здійсненні приватизації займаної позивачкою квартири АДРЕСА_1 обґрунтовується тим, що пунктом 18 Положення № 396, задля здійснення приватизації житла громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію, довідка про склад сім`ї, копія ордеру, документ, що підтверджує про невикористання такого права.

Враховуючи те, що у позивачки оригінал ордеру на квартиру не зберігся, на сьогоднішній день у неї виникла перешкода у реалізації свого права на приватизацію житла.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 345 ЦК закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом № 2482.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 2482 передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку).

Відповідно до статті 10 Закону № 2482 органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 до квартир, які не є об`єктами приватизації на підставі статті 2 Закону № 2482 не відноситься.

Враховуючи, що позивачка на законних підставах зареєстрована та постійно проживає у вказаній квартирі, відмова в приватизації займаного нею житла з причин відсутності оригіналу ордеру на заселення у квартиру є такою, що порушує її право на приватизацію, а тому ОСОБА_1 була змушена звернутися до суду з відповідним позовом до суду.

Крім того, відповідно до статті 65-1 ЖК наймачі жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду можуть придбати займані ними приміщення у власність.

Згідно зі статтею 5 Закону № 2482 право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно до пункту 11 статті 8 Закону № 2482 спори, що виникають при приватизації квартир державного житлового фонду, вирішуються судом.

Суд встановив, що позивачка вселена у квартиру на законних підставах, незаконність її проживання ніким не спростована та не заперечувалась, а відсутність ордеру позбавляє її можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири та враховуючи, що у неї є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, крім ордеру, який надати не має можливості по незалежним від неї обставинам.

Відповідно до статті 59 ЖК ордер на спірну квартиру не був визнаний в судовому порядку недійсним, відповідач не спростував факту, що ордер дійсно видавався, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов`язання здійснити приватизацію спірної квартири є доведеними законними, обґрунтованими, а відтак підлягає задоволенню.

Суд дійшов висновку, що позивачка має право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в якій вона зареєстрований та мешкає, а відмова відповідача в реалізації її права на приватизацію порушує права позивачки на житло Таким чином, позов необхідно задовольнити та зобов`язати районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 без копії ордеру при наявності всіх інших документів, передбачених Положенням № 396.

Керуючись статтями 10 – 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 268, 272, 279 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру про надання житлової площі за умови надання всіх інших документів, передбачених Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального і господарства України від 16 грудня 2009 року № 396.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач – районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, місцезнаходження: вул. Бородінська, буд. 1А, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 37573513.

Суддя: