Рішення № 10053134, 12.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 21/44-10

вх. № 2036/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

3-ї особи

відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Разнобитпродукт", м. Київ

до ТОВ "Спец-Індустрія", м. Харків

про стягнення 14642,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 8596,50грн. основного боргу, штраф в сумі 5441,58грн., 3%річних в сумі 149,08грн., інфляційні витрати в сумі 455,59грн., та судові витрати, посилаючись на те, що позивач на підставі договору купівлі -продажу №24/07 від 24.07.2009р. поставив відповідачеві товар по видатковій накладній №РН-0001869 від 27.07.2009р. на суму 8596,50грн., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару, не здійснив .

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив .

Представник позивача в судове засідання не з8явився, за вх№2014 від 12.05.2009р. звернувся до суду з клопотанням щодо долучення до матеріалів справи пояснення щодо нарахування інфляційних, 3%річних та штрафу, крім того надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якого вбачається, що станом на 05.05.2010р. ТОВ "Спец-Індустрія" знаходить за адресою :Харківська обл., м.Харків, Комінтернівський р-н, вул.Каштанова, буд.29,літера Л-3.

Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи , судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі- продажу №24/07 від 24.07.2009р.

Згідно з умовами договору продавець(позивач) зобов'язався продати, а покупець(відповідач) зобов*язався купити товар в кількості і по цінам , викладених в рахунках -фактурах, і накладних, оформлених до даного договору .

В п.п.4.1.,4.2. договору сторонами передбачена загальна вартість товару в сумі 8 596,50грн., покупець(відповідач) здійснює повну оплату суми за товар в розмірі 8596,50грн. на протязі п'яти банківських днів після отримання товару, при умовах, що курс долара до гривні остався без змін .

Згідно з умовами договору позивач поставив відповідачеві товар по видатковій накладній №РН-0001869 від 27.07.2009р. на суму 8596,50грн., відповідач товар прийняв через свого представника, що діяв за довіреністю №Д000000013 від 24.07.2009р. , однак свої зобов8язання щодо оплати товару , в термін передбачений п. 4.2. договору , не здійснив , заборгованість складає 8596,50грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 8596,50грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п.5.1. договору сторонами передбачено, що у випадку не оплати покупцем за товар в строки визначені в договорі він зобов*язаний уплатити продавцю штраф в розмірі 0,3% від суми договора за кожний день прострочки платежу . Позивачем нараховано штраф в сумі 5441,58грн.

Згідно з вимогами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках , розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими грошовими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

На підставі викладеного нарахований позивачем штраф фактично є пенею, що нараховується у відсотках від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов8язання .

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання встановлені договором, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають перерахуванню та стягненню з відповідача в сумі 1028,75грн. за шість місяців, в іншій частині позовних вимог в сумі 4412,83грн.,слід відмовити .

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 455,59грн.та 3% річних в сумі 149,08грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню за 211 календарних днів , починаючи з 04.08.2009р.

Вимогами статей 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розгляду справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Індустрія" (Харківська обл., м.Харків, Комінтернівський р-н, вул.Каштанова, буд.29,літера Л-3, код 36371752, р/р 26005230562000 в АКІБ "Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005) на користь Закритого акціонерного товариства "Разнобытпродукт"(м.Київ, вул.Кловський узвіз, 12, код 23494973, р/р 26002301385 у філії АКБ "Меркурій" м.Київ, МФО 300755) - 8596,50грн. основного боргу, пеню в сумі 1028,75грн., інфляційні витрати в сумі 455,59грн.та 3% річних в сумі 149,08грн., витрати на державне мито в сумі 102, 29грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу .

Суддя

Рішення підписано 17.05.2010р.