Рішення № 10053052, 11.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р. Справа № 07/73-10

вх. № 2470/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Богомол Я.І., дов. № 5 від 07.04.10 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Веста Україна", с. Крюківщина

до ТОВ "Караван будівельний Харків", м. Харків

про стягнення 89964,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Україна" звернулось до суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" про стягнення з відповідача 85319,10 грн. заборгованості, 1440,83 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 409,12 грн., 2795,74 грн. пені та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 206/02-09ВХ від 06.02.09 р.

У судовому засіданні 11.05.10 р. позивач надав уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 85319,10 грн. заборгованості, 1440,83 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 430,43 грн., 2941,36 грн. пені та судові витрати по справі.

Суд приймає вказані уточнення як такі, що подані відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини спору та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 206/02-09ВХ від 06.02.09 р. (а.с.12-20), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 29.09.09 р. по 18.12.09 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 85556,36 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, доданими до матеріалів справи (а.с. 44-55).

Відповідно до п. 7.1 вказаного договору, строк оплати товару визначається в п. 3 Угоди про Умови (а.с.26-27), відповідно до якого строк платежу встановлено у 60 календарних днів з дня поставки.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем склала 85319,10 грн., що також підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 31.12.09 р. (а.с. 69).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 85319,10 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 206/02-09ВХ від 06.02.09 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 85319,10 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 15.4 вищевказаного договору, за порушення строків оплати товару згідно договору покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення оплати.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 2941,36 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 1440,83 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 430,43 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 624, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (вул. Героїв Праці, 7, м. Харків, 61168, код ЄДРПОУ 34859030, п/р 26006065159900 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, відділення № 815, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Україна" (вул. Парникова, 3, с. Крюківщина, Київська область, 08136, код ЄДРПОУ 35520365, п/р 26002010041764 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) 85319,10 грн. заборгованості, 1440,83 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 430,43 грн., 2941,36 грн. пені, 901,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 14 травня 2010 року.

Суддя