Ухвала суду № 100530149, 21.10.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1296/21

№ провадження 1-м/453/2/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Брони А.Л.,

при секретарі судових засідань Бендеш А.І.,

з участю прокурора Максимів О.Г.,

захисника засудженого – адвоката Крушельницької У.О.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сколе Львівської області, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лавочне Сколівського району Львівської області, проживаючого в Російській Федерації за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, засудженого вироком Люберецького міського суду Московської області від 21 лютого 2020 року за вчинення злочинів, передбаченого п. «б» ч.3 ст. 132 Кримінального кодексу Російської Федерації (дії сексуального характеру, з використанням безпорадного стану потерпілої, якщо вони спричинили з необережності завдання тяжкої шкоди здоров`ю потерпілої) у виді 8 років позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму,-

ВСТАНОВИВ:

14.09.2021 року особа, яка діє від імені Міністерства юстиції України А. Корчак звернулась з клопотанням до суду про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи тим, що 23 серпня 2021 року наказом Міністерства юстиції України № 2969/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 19 травня 2021 року за № 06-55580/21.

ОСОБА_1 засуджений вироком Люберецького міського суду Московської області від 21 лютого 2020 року до покарання у вигляді 8 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого пунктом «б» частини третьої статті 132 (дії сексуального характеру, з використанням безпорадного стану потерпілою, якщо вони спричинили з необережності завдання тяжкої шкоди здоров`ю потерпілої) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Окрім цього, зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ ВК -5 УФСВП Росії по Тамбовській області. Закінчення строку відбування покарання – 14.09.2027 року. Останнє відоме місце проживання такого в Україні: Львівська область, Сколівський район, с. Лавочне.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 609 КПК України, Міністерство юстиції України, в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України, звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 610 КПК України та пункту 18 Інструкції, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

В разі визначення строку покарання, який підлягатиме відбуванню передачі ОСОБА_1 в Україну, просить врахувати вимоги ч.1 ст. 10 та ч.1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року щодо максимального врахування покарання, визначеного вироком російського суду, з метою створення належних підстав для реалізації засудженим права бути переданим в Україну, як державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.

У судове засідання представник Міністерства юстиції України, будучи завчасно та належним чином повідомленим про час, дату, місце розгляду клопотання, не з`явився. За змістом клопотання просив судовий розгляд проводити без участі представника, на підставі ч. 1 ст. 610 КПК України.

Засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у "ФКУ ИК-5 УФСИН Росии по Тамбовськой области". За змістом долученої до клопотання заяви від 19 січня 2021 року просить перевести на територію України для подальшого відбування покарання, юридичні наслідки роз`яснені та зрозумілі.

У судовому засіданні прокурор Максимів О.Г. клопотання підтримала та пояснила, що наявні всі підстави для задоволення клопотання Міністерства юстиції України, вказавши на необхідність приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно засудженого ОСОБА_1 .

Захисник засудженого ОСОБА_1 – адвокат Крушельницька У.О. в судовому засіданні не заперечувала, щодо задоволення клопотання Міністерства юстиції України.

Суд, розглянувши клопотання з додатками, заслухавши думку прокурора, захисника засудженого, враховуючи положення вимог ст. 610 КПК України, вважає, що клопотання Міністерства юстиції України підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 Конвенції, особу, засуджену на території однієї Сторони, може бути передано на територію іншої Сторони, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання. З цією метою засуджена особа може висловити державі винесення вироку або державі виконання вироку своє побажання бути переданою згідно з цією Конвенцією та ч. 1 ст. 9 цієї Конвенції, компетентні органи держави виконання вироку продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно з положеннями ст. 10 Конвенції, яка передбачає у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироку для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку. Відповідно до ст. 11 Конвенції, при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно ст. 606 КПК України, засудженого іноземним судом громадянина України може бути прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; 4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

У судовому засіданні встановлено, що особа, яка діє від імені Міністерства юстиції України ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави стосовно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, з дотриманням вимог ч.3 ст. 609 КПК України, яке суд розглядає відповідно до положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовані визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.83 (в подальшому Конвенція), що набрала для України чинності, та норм Кримінального кодексу України.

Згідно вироку Люберецького міського суду Московської області від 21 лютого 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за вчинення злочину, передбаченого пунктом «б» частини третьої статті 132 (дії сексуального характеру, з використанням безпорадного стану потерпілою, якщо вони спричинили з необережності завдання тяжкої шкоди здоров`ю потерпілої) Кримінального кодексу Російської Федерації, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Вище зазначений вирок набрав законної сили 26 травня 2020 року.

Як вбачається із змісту заяви від 19 січня 2021 року, засуджений ОСОБА_1 просить перевести його для подальшого відбуття покарання в Україну. Заява засудженого стала підставою щодо звернення Міністерства юстиції України з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Згідно інформації Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 27 липня 2021 року № 6.5-7733/6-21, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України».

Згідно довідки «начальника ФКУ ИК-5 УФСИН России по Тамбовской области В.В. Егорова, начальника отдела специального учета ФКУ ИК-5 УФСИН России по Тамбовськой области О.Н. Тявина» від 19.01.2021 року, засуджений ОСОБА_1 станом на 19 січня 2021 року відбув: 01 рік 04 місяців 5 днів, не відбута частина покарання складає: 06 років 7 місяців 25 днів.

Зараховано в строк відбування покарання термін тримання під вартою з 23.09.2019 року до 26.05.2020 року із розрахунку, проведеного у відповідності до п. «а» ч.3.1 ст. 72 Кримінального кодексу Російської Федерації (в ред. ФЗ від 03.07.2018 №186-ФЗ) один день за один день, а також знаходження під адміністративним арештом з 15.09.2019 року по 22.09.2019 року, із розрахунку один день за один день.

Початок строку 26 травня 2020 року, кінець строку 14 вересня 2027 року, може бути звільнений умовно-достроково по відбуттю 2/3 строку покарання - 23 січня 2025 року.

Згідно характеристики від 19 січня 2021 року, засуджений ОСОБА_1 характеризується негативно.

Вирішуючи питання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України суд враховує наступні положення законодавства України.

Відповідно до ч.3 ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.

Так, дії ОСОБА_1 за вироком Люберецького міського суду Московської області від 21 лютого 2020 року кваліфіковані за п. «б» ч. 3 ст. 132 КК РФ (дії сексуального характеру, з використанням безпорадного стану потерпілою, якщо вони спричинили з необережності завдання тяжкої шкоди здоров`ю потерпілої). Санкцією зазначеної статті передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ятнадцяти до двадцяти років із призначенням додаткових покарань чи без них.

За зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч.5 ст. 152 КК України.

При вирішенні питання приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд враховує приписи ч.3 та ч.4 ст. 610 КПК України, згідно яких, під час розгляду клопотання суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, що повністю узгоджується з положеннями, наведеними ч. 1 ст. 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, згідно яких, при заміні вироку не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

З вище наведеного вбачається, що ОСОБА_1 слід вважати засудженим за ч.5 ст. 152 КК України до покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 , відповідно до вироку Люберецького міського суду Московської області від 21 лютого 2020 року, при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 26 травня 2020 року, зарахувавши в строк відбування призначеного покарання термін тримання під вартою з 23 вересня 2019 року по 26 травня 2020 року, а також знаходження під адміністративним арештом з 15 вересня 2019 року по 22 вересня 2019 року із розрахунку один день за один день.

Суд, враховуючи наведене, вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1 за вироком Люберецького міського суду Московської області від 21 лютого 2020 року покарання за своїм видом і тривалістю є сумісним із законодавством України та співвідноситься із заходами примусу, передбаченими Кримінального Кодексу України за вчинення аналогічних винних діянь, засуджений згідний на його передачу до України для подальшого відбуття покарання, приходить до висновку, що є достатні та законні підстави для приведення вироку Російської Федерації у відповідність з кримінальним законодавством України.

Керуючись ст. ст. 602, 603, 606, 609, 610 КПК України, ст. ст. 2, 9, 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Привести вирок Люберецького міського суду Московської області від 21 лютого 2020 року стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лавочне Сколівського району Львівської області, проживаючого в Російській Федерації за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, засудженого вироком Люберецького міського суду Московської області від 21 лютого 2020 року за вчинення злочинів, передбаченого п. «б» ч.3 ст. 132 Кримінального кодексу Російської Федерації (дії сексуального характеру, з використанням безпорадного стану потерпілої, якщо вони спричинили з необережності завдання тяжкої шкоди здоров`ю потерпілої) у виді 8 років позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого - у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за ч.5 ст. 152 КК України до покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 , відповідно до вироку Люберецького міського суду Московської області від 21 лютого 2020 року при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 26 травня 2020 року, зарахувавши в строк відбування призначеного покарання термін тримання під вартою з 23 вересня 2019 року по 26 травня 2020 року, а також знаходження під адміністративним арештом з 15 вересня 2019 року по 22 вересня 2019 року із розрахунку один день за один день.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали направити Міністерству юстиції України та цетральному органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні, для відома.

Повний текст ухвали складений та оголошений 21.10.2021 року.

Суддя