Рішення № 10053007, 12.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 60/73-10

вх. № 2147/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківської філії, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орієнт-Гума", м. Харків

про стягнення 374000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" в особі Харківської філії (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Орієнт-Гума" заборгованості у розмірі 374000,00 грн., що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за кредитним договором №132/12-2007 від 19 грудня 2007 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 березня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 квітня 2010 року о 10:20 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2010 року відкладено розгляд справи на 12 травня 2010 року о 11:20.

Представники сторін у призначене судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили,про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 12 квітня 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 13 квітня 2010 року за вих. № 009835.

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 61109, м.Харків, вул. Безлюдівська, 5.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 , де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Крім того, позивача про час та місце розгляду справи було повідомлено у попередньому судовому засіданні 12.04.2010 року під розписку.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 19 грудня 2007 року було укладено кредитний договір №132/12-2007.

          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору, а саме п.1, Банк (позивач) зобов`язується надати у власність Позичальникові (відповідачу) грошові кошти, у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а відповідач зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

Згідно п.2.1.1, п.2.1.2. та п.2.1.3. Договору позивач видає відповідачу кредит в сумі 420000,00 грн. для поповнення обігових коштів (закупівля сировини, матеріалів, товарів, оплата оренди, виплата заробітної плати та прирівняних до неї платежів) з процентною ставкою 17,0% річних.

Відповідно до п.2.2. Договору дата остаточного повернення кредиту - 18 грудня 2008 року.

18 грудня 2008 року між сторонами було укладено додатковий договір № 1 до вказаного кредитного договору, відповідно до умов якого сторони визначили, що з 18 грудня 2008 року розмір кредиту становить 374000 грн. для поповнення обігових коштів (закупівля сировини, матеріалів, товарів, оплата оренди, виплата заробітної плати та прирівняних до неї платежів) з процентною ставкою 26,25% річних та визначили дату останочного повернення кредиту 18 червня 2009 року.

Згідно п.2.4. Договору підставою здійснення позивачем переказу кредитних коштів з позичкового рахунку є платіжне доручення (заява на переказ) або будь - який інший адресований позивачу документ відповідача, який містить усі необхідні для здійснення переказу реквізити та підписаний уповноваженими особами відповідача.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а саме за заявою відповідача від 18.01.2008р. згідно меморіального ордеру №20654 від 18.01.2008р. перерахував 20,00 грн., за заявою від 18.01.2008р. було перераховано згідно меморіального ордеру №20607 від 18.01.2008р. - 300,98 грн., за заявою від 09 січня 2008 року перерахував згідно меморіального ордеру №7374 від 09.01.2008р. 57000,00 грн., за заявою від 09 січня 2008 року перерахував згідно меморіального ордеру №7390 від 09.01.2008р. 21552,00 грн., за заявою від 24.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №472661 від 24.12.2007р. 210004,80 грн., за заявою від 19.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №468305 від 20.12.2007р. 32724,00 грн., за заявою від 19.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №468290 від 20.12.2007р. 64008,00 грн., за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469482 від 20.12.2007р. 27,30 грн., за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469469 від 20.12.2007р. 19,50 грн., за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469418 від 20.12.2007р. 6,50 грн., за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469459 від 20.12.2007р. 50,70 грн., за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469435 від 20.12.2007р. 78,00 грн., за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469407 від 20.12.2007р. 431,60 грн., за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469393 від 20.12.2007р. 72,08 грн., за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469493 від 20.12.2007р. 3625,26 грн., за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469508 від 20.12.2007р. 19650,00 грн. та за заявою від 20.12.2007р. перерахував згідно меморіального ордеру №469533 від 20.12.2007р. 5388,00 грн. Всього позивачем було надано відповідачу кредит на суму 414958,72 грн.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач частково повернув отримані кошти згідно платіжного доручення № 69265 від 20.02.2008 року повернуто кредит в сумі 5000 грн., згідно платіжного доручення № 114716 від 19.03.2008 року повернуто кредит в сумі 5000 грн., згідно платіжного доручення № 11 від 18.04.2008 року повернуто кредит в сумі 10000 грн., згідно платіжного доручення № 19 від 21.05.2008 року повернуто кредит в сумі 10000 грн., згідно платіжного доручення № 35 від 24.06.2008 року повернуто кредит в сумі 10000 грн. та згідно платіжного доручення № 86 від 18.12.2008 року повернуто кредит в сумі 958,72 грн., всього повернуто - 40958,72 грн., що підтверджуються наданою до суду випискою з особового рахунку позивача, з урахуванням чого залишилась неповернутою після дати остаточного повернення кредитних коштів 18 червня 2009 року сума заборгованості у розмірі 374000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі 374000,00 грн. за кредитом (сума основного боргу), правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за первісним позовом у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 3740,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЄНТ - ГУМА" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 5, код ЄДРПОУ 34757948) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 098007862) в особі Харківської філії (61002, м. Харків, вул. Петровського, 29А, код ЄДРПОУ 23333324, МФО 350415) заборгованість за кредитним договором №132/12-2007 від 19 грудня 2007 року в сумі 374000,00 грн., держмито у сумі 3740 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі № 60/73-10 підписано 17 травня 2010 року.