Рішення № 10052965, 11.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р. Справа № 49/35-10

вх. № 3677/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Івакіна Т.В., дор. б/н від 07.08.2009 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Арго Трейд", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок-транс" с. Безлюдівка

про стягнення 426131,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію згідно накладної № 97707 від 27.11.2009 року у розмірі 426131,77 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує суму боргу у добровільному порядку згідно направленої претензії, яку відповідач одержав 30.03.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В ухвалі суду від 23.04.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

На підставі видаткової накладної № 97707 від 27.11.2009 року позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 426131,77 грн.

Факт отримання відповідачем за зазначеними накладними товару підтверджується підписом представника відповідача Проніна на зазначеній накладній. Також про отримання відповідачем товару свідчить копія довіреності № ЯМП № 191699/86 від 27.11.2009 року, відповідно якої Пронін А.К. уповноважений був отримати від ТД "Агро Трейд" товарно - матеріальні цінності згідно вищезазначеної накладної.

Як свідчать матеріали справи, 23.03.2010 року позивачем була направлена відповідачу вимога про сплату боргу, в який позивач прохав відповідача в семиденний термін погасити заборгованість в сумі 426131,77 грн. Доказом отримання вимоги є копія повідомлення про вручення, відповідно якого Пронін отримав вимогу 30.03.2010 року.

Проте відповідач до теперішнього часу суму заборгованості не перерахував, відповіді на претензію не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Оскільки, видаткова накладна та довіреність на отримання товару містять найменування товару, його кількість, ціну, підписані відповідно представниками позивача і відповідача, необхідно дійти висновку, що зазначені обставини дають підстави суду вважати, що поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а між сторонами відповідно мав місце факт вчинення правочину купівлі-продажу товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача в сумі 426131,77 грн. станом на час подачі позову до суду залишилася несплаченою.

За таких обставин суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі 426131,77 грн.

В позовній заяві позивач прохав суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника та інше його майно.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 4261,31 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок-транс" (64490, Харківська область, Харківській район, с. Безлюдівка, вул. Зміївська, 2а, код 30225997, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агро Трейд" (адреса: 61033, м. Харків, 2-й Вологодський в'їзд, 2, р/р 26004001000522 в ВАТ "Перший інвестиційний банк" у м. Києві, МФО 300506, код 31440281) - 426131,77 грн. заборгованості, 4261,31 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 13.05.2010 р.