Рішення № 10052918, 12.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 64/87-10

вх. № 1166/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Вакуленко Є.В. за довіреністю від 01.02.2010р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Л.К", м.Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м.Харків

про стягнення 31563,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.Л.К" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №606 від 03.02.2010р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" загальну суму заборгованості у розмірі 31563,19грн.; судові витрати покласти на відповідача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не розрахувався за отриманий товар, що був поставлений йому позивачем на виконання умов догвору №212/02-09РХ від 10.02.2009р., що був укладений сторонами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.03.2010р. розгляд справи був відкладений на 29.03.2010р.

29 березня 2010 року представник позивача надав до канцелярії господарського суду Харківської області заяву про долучення до матеріалів справи наданих позивачем документів.

29 березня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду клопотання (вх. №7072), в якому просить суд витребувати у позивача наступні оригінали доказів: договір; специфікацю до договору (п.1.2. договору); замовлення на підставі яких здійснювалась поставка товару, отримані позивачем від відповідача; рахунки-фактури та докази про їх надсилання відповідачу; докази відправлення претензії-вимоги на адресу відповідача; документи на товар та докази, що підтверджують передачу відповідачу документів на товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2010р. розгляд справи був відкладений на 13 квітня 2010 року, клопотання відповідача про витребування доказів задоволено.

13 квітня 2010 року позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вх. №8451) документи для долучення до матеріалів справи.

27 квітня 2010 року позивач надав клопотання (вих. №460 від 26.04.2010р.), в якому зменшує позовні вимоги на 1000,00грн., посилаючись на невірний розрахунок при подачі позову. Разом з цим позивач надав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Розглянувши заяву позивача від 27.04.2010р. про уточнення позовних вимог, та, враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.Л.К." (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (відповідач) був укладений договір №212/02-09РХ від 10.02.2009 року. Відповідно до п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов"язався доставляти і передавати, на умовах та у встановлені даним договором строки, непродовольчу продукцію, а покупець зобов"язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачеві товар на загальну суму 58512,19грн., а відповідач його прийняв, що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними.

Відповідно до умов договору (розділ 7. строки та порядок розрахунків), оплата вартості товару здійснюється в національній грошовій одиниці через 7 днів з дня продажу товару (п.3 Угоди про умови (додаток №1/2009/Харків до Договору №212/02-09РХ від 10.02.2009 року)).

Проте, відповідач свої зобов"язання щодо своєчасної повної оплати отриманого товару не виконав, сплативши вартість отриманого товару частково, а саме у розмірі 27949,00грн., внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача за отриманий товар 30563,19грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу лист-претензію (вих.№803 від 15.01.2010р.), в якому просив оплатити суму заборгованості у розмірі 31563,19грн. на протязі 7 банківських днів з моменту отриання даного листа. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 93), вказаний лист був отриманий відповідачем 20.01.2010р., проте сума заборгованості залишилась несплаченою.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 30563,19 грн.

З матеріалів справи вбачається , що позивач під час звернення до суду з позовною заявою просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 31563,19грн., але під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 30563,19грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд в частині стягнення заборгованості у розмірі 1000,00грн. припиняє провадження у справі відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, розподіл судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.265 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (61168, м.Харків, вул. Героїв Праці, 7, код ЄДРПОУ 34859030, у т.ч.: п/р 26006065159900 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Л.К." (08300, Київська область, м.Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, код ЄДРПОУ 31482321, р/р 26001001967181 в КМФ АКБ УСБ м. Києва, МФО 322012) суму основного боргу у розмірі 30563,19грн.; 305,63грн. державного мита та 228,52грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00грн.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 17 травня 2010 року.