Рішення № 10052863, 07.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2010 р.Справа № 16/28-513 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль

до Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, вул. Центральна, 63, с. Угринів, Підгаєцького району, Тернопільської області

про відшкодування збитків на суму 12461 грн. 46 коп., завданих державі внаслідок порушення водного законодавства .

За участю представників сторін:

Позивача: Сушко А.С., завідувач юридичного сектору, довіреність № 1-1/751 від 26.03.2010 р.

Відповідача: не з’явився.

Суть справи:

Ухвалою суду від 26.04.2010 року розгляд справи відкладено на 17.05.2010 року на 11 год 45 хв, керуючись п.3 ч.1 ст.77 ГПК України.

Ухвалою суду від 17.05.2010 р. розгляд справи перенесено на 07.06.2010 р. на 11 год. 45 хв., керуючись ст. 86 ГПК України.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, звернулась до суду з позовом до Угринівської сільської ради вул. Центральна, 63, с.Угринів, Підгаєцького району, Тернопільської області, про відшкодування збитків на суму 12 461 грн. 46 коп., завданих державі внаслідок порушення водного законодавства та перерахувати їх в дохід місцевого бюджету Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області на р/р 31510921700465, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588102 в ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012.

Як зазначив позивач в своїй позовній заяві № 1-1/702 від 22.03.2010 року, підставою для звернення до суду з позовом є факт порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: п.9 ст.44 та ст.49 Водного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 31.05.2010 р. від відповідача надійшло клопотання № 158 від 28.05.2010 р., в якому він просить суд прийняти рішення про відмову в позові згідно ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, а розгляд справи здійснювати без присутності його представника.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки згідно ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України. Також роз’яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Як слідує з матеріалів справи, 06.06.2007 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Сагашем Д.З. на підставі ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області проведено перевірку дотримання Угринівською сільською радою природоохоронного законодавства. За результатами даної перевірки складено акт перевірки № без номера від 06.06.2007 р. дотримання природоохоронного законодавства. Даний акт отримано та підписано головою Угринівської сільської ради Патра І.В. без заперечень.           

Перевіркою встановлено, що на території села Угринів розташовані дві артезіанські свердловини, водокористування від яких здійснюється для потреб населення та свиноферми п.п. Марека І.С. В зазначеному вище акті зроблено припис: одержати дозвіл на спец водокористування (до 1.09.2007 року).

У зв'язку з порушенням відповідачем природоохоронного законодавства 06.06.2007 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000749, здійснене сільським головою Патра І.В., а саме:порушення права державної власності на води; в населеному пункті с.Угринів водопостачання здійснюється без дозволу на спец водокористування.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області 06.06.2007 року видано постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно якої на голову Угринівської сільської ради Патра І.В. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн.

Як вбачається із розрахунку водоспоживання, який доданий до матеріалів справи, Угринівською сільською радою за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 забрано 12722,8 м3 підземних вод та за період з 01.01.2007 р. по 31.05.2007 р. забрано 5263,41 м3 підземних вод, всього 17986,21 м3 підземних вод. Забір води здійснювався без дозволу на спеціальне водокористування, в результаті чого державі заподіяно збитків на загальну суму 12461 грн. 46 коп. (розрахунки розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, на загальну суму 12461 грн. 46 коп. знаходяться в матеріалах справи).

Розрахунок розміру збитків, заподіяних державі відповідачем в результаті його неправомірних дій проведено позивачем згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації", затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001 року за № 290 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 року.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України № 213/95-ВР від 06.06.1995р. з наступними змінами, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

У відповідності до ч.1. ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У випадку використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом „з” частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановленими законодавством України.

У відзиві на позов №112 від 08.04.2010 року відповідач стверджує, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду, про що заявляється відповідачем по справі.

Вказані твердження відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне.

У відповідності до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як визначається в п. 1.9 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” № 02-5/744 від 27.06.2001 року з наступними змінами перебіг строку позовної давності у спорах, пов’язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту –з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства Угринівською сільською радою був складений позивачем 06 червня 2007 року, відтак строк позовної давності розпочався з 06 червня 2007 року та тривав до 06 червня 2010 року.

Отже, позивачем дотримано строку позовної давності при зверненні до суду з позовом до відповідача ( вхідний номер 0564 від 25 березня 2010 року по журналу реєстрації вхідної кореспонденції до господарського суду Тернопільської області на позовній заяві).

Також, у запереченнях на позов № 127 від 23.04.2010 року відповідач стверджує, що Угринівська сільська рада не є первинним або вторинним водокористувачем, а балансоутримання не є безспірною ознакою права власності, баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства, установи, організації.

У відповідності до ст. 4 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” № v-946500-02 від 10 січня 2002 року, з наступними змінами, суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є: органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання; підприємства питного водопостачання; споживачі питної води.

Згідно ст. 42 Водного кодексу України № 213/95-ВР від 02 червня 1995 року, з наступними змінами, Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

1) здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

3) встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу.

Стосовно перебування двох артезіанських свердловин на балансі відповідача, та його твердження про те, що балансоутримання ще не є безспірною ознакою права власності, то предметом позову по справі № 16/28-513 є не визнання права власності, а стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокориствування.

На час слухання справи в судовому засіданні 07.06.2010 року відповідач будь-яких доказів сплати суми збитків не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 12461 грн. 46 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог водного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, вул. Центральна, 63, с. Угринів, Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04395171, на користь місцевого бюджету Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області на р/р 31510921700465, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588102 в ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012 - 12461 грн. 46 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення водного законодавства.

Видати наказ.

3. Стягнути з Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, вул. Центральна, 63, с. Угринів, Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04395171:

- 102 грн. 00 коп. - державного мита в доход Державного бюджету України;

- 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119 Одержувач: УДК у м. Тернополі.

Видати накази.

4.Рішення надіслати сторонам по справі .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного

строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 17 червня 2010 року

Суддя