Ухвала суду № 100528435, 22.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 жовтня 2021 року м. Київ№ 640/7939/21Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглядаючи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «будівельна компанія «Сфера люкс»до:Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України)про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сфера люкс» (04112, м. Київ, вул. Степана Руданського, 3-а, оф. 509, код ЄДР: 41377997) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР ВП 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 12.03.2021 № 2003-п про проведення документальної планової виїзної перевірки.

Позивач вважає зазначений наказ незаконним.

Відповідач, зазначаючи, що товариство було включено до плану-графіку та те, що направлення на перевірку та наказ були вручені товариству, а перевірка вже проведена, вважає, що підстав для скасування наказу не має. При цьому, додає, що наказом від 05.03.2021 № 2821-п було продовжено строк перевірки.

Ухвалою від 26.03.2021 відкрито провадження у справі.

Під час розгляду справи, крім іншого, за матеріалами, які містяться в КП «Діловодство спеціалізованого суду», встановлено, що за результатами перевірки, проведеної на підставі вищезгаданого наказу, складено акт перевірки від 21.04.2021 № 32375/Ж5/26-15-07-06-01-10, прийняті податкові повідомлення-рішення.

В межах розгляду справи № 640/16206/21 оскаржуються дії по проведенню перевірки та податкові повідомлення-рішення.

Розглядаючи даний дану справу, суд виходить з наступного.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.

З урахуванням наведеного колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 дійшла таких висновків: нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок.

Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу (про проведення перевірки) колегія суддів Великої Палати Верховного Суду зазначила наступне.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАСУ визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду у вказаній дійшов висновку, що такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Оскільки у даному випадку наказ про проведення планової перевірки вичерпав свою дію внаслідок його реалізації шляхом проведення перевірки, складення акту перевірки, прийняттям ППР, то такий наказ не може бути предметом окремого судового оскарження, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Керуючись положеннями статей 238, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі.

2. Копію ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін