Рішення № 100528426, 22.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року м. Київ № 640/14630/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 18.02.2019 № 0000125-1310-2659, від 29.06.2017 № 86987-13 та від 21.05.2019 № 0182971-1310-2659.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосила на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень рішень, оскільки такі податкові повідомлення-рішення прийнятті з порушенням вимог законодавства, зважаючи на те, що податковим органом не взято до уваги періоди перебування у власності транспортних засобів, у зв`язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція відповідачів.

Відповідачі надіслали відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

У відповіді на відзив позивачка зауважила на безпідставності висновків податкового органу, викладених у відзиві на позовну заяву, а відтак просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2019 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. від 13.09.2019 вказану справу прийнято до провадження. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до довідки Територіального сербського центру № 8041 Регіонального сервісного центру в м. Києві від 2019 року № 1109 (том 1 а.с. 29) згідно з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_2 , н.з. НОМЕР_3 належав громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 30.12.2014 по 31.05.2016.

Також, відповідно до довідки Територіального сербського центру № 8041 Регіонального сервісного центру в м. Києві від 2019 року № 1127 (том 1 а.с. 30) згідно з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску н.з. НОМЕР_5 належав громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 25.08.2016 по 01.08.2017.

Так, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення рішення, а саме:

від 18.02.2019 № 0000125-1310-2659 на суму 16666,67 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік;

від 29.06.2017 № 86987-13 на суму 25000,00 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік;

від 21.05.2019 № 0182971-1310-2659 на суму 25000,00 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2019 рік.

Разом з тим, позивач не погоджуючись з вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.06.2017 № 86987-13 на суму 25000,00 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік щодо об`єкта оподаткування транспортного засобу - автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску з об`ємом двигуна 4367 см, то суд зазначає про наступне, виходячи з аналізу нормативно правових акті, чинних на момент виникнення спірних правовідносин у 2017 році.

Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України «транспортний податок».

Отже, із врахуванням положень підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, обов`язок з нарахування транспортного податку виникає у контролюючого органу з 2016 року.

Відповідно до вимог підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Приписами підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України).

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому, згідно з приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

З огляду на вказані положення податкового законодавства у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що об`єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які одночасно відповідають двом критеріям, а саме:

1) з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно);

2) середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3 200, 00 гривень, тобто середньоринкова вартість легкового автомобіля на 1 січня 2017 року становить 1 200 000,00 грн.

Як було зазначено вище, об`єктом оподаткування у 2017 році за податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2017 № 86987-13 на суму 25000,00 грн. був транспортний засіб, легковий автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску з об`ємом двигуна 4367 см,

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, №44, сторінка 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно із пунктом 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням Державної фіскальної служби та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті (пункт 13 Методики).

Як вже зазначалось вище, середньоринкова вартість легкового автомобіля, який підпадає під об`єкт оподаткування транспортним податком на 2017 рік, має становити не менше 1 200 000,00 грн.

Відтак, для визначення об`єкта оподаткування транспортним податком в розпорядженні органу Державної фіскальної служби має бути інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу тощо.

В той же час, в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, податковим органом не надано суду жодних, у розумінні статті 73 КАС України, доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись, що у 2017 році середньооблікова вартість автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску з об`ємом двигуна 4367 см становила не менше 1 200 000,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки Територіального сербського центру № 8041 Регіонального сервісного центру в м. Києві від 2019 року № 1127 (том 1 а.с. 30) згідно з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску н.з. НОМЕР_5 належав громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 25.08.2016 по 01.08.2017.

Тобто, правом на транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску н.з. НОМЕР_5 позивачка володіла до 01.08.2017.

В той же час, відповідно до п/п 267.6.5. ПК України у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об`єкт.

Тобто, податок на транспортний засіб відносно позивача по об`єкту оподаткування LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску н.з. НОМЕР_5 податковому органу необхідно було розрахувати за період з 01.01.2017 по 31.07.2017, оскільки починаючи з серпня 2017 року транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року вже не перебував у власності позивачки, що вочевидь свідчить про те, що сума податку на такий транспортний засіб (об`єкт оподаткування) за період з 01.01.2017 по 31.07.2017 не може складати 25000 грн. з огляду на те, що така сума є ставкою податку за повний календарний рік.

Відтак, зважаючи на те, що податковим органом на об`єкт оподаткування LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року з об`ємом двигуна 4367 см позивачу нараховано транспортний податок у розмірі 25000,00 грн., тоді як таким транспортним засобом (об`єктом оподаткування) позивачка володіла до 01.08.2017, податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 29.06.2017 № 86987-13 порушено вимоги п/п 267.6.5. ПК України, з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 29.06.2017 № 86987-13 на суму 25000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 18.02.2019 № 0000125-1310-2659 на суму 16666,67 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік, то суд виходить з наступного, на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення спірних правовідносин у 2016 році.

Відповідно до вимог підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (у редакції від 02.06.2016), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому, згідно з приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 267.6.2. пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Тобто, податкове повідомлення про сплату суми транспортного податку надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статі 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відтак, проаналізувавши вказані норми податкового законодавства, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу транспортного податку за 2016 рік мало бути сформовано контролюючим органом та надіслано (вручено) платнику податків до 01.07.2016.

Натомість беручи до уваги ті обставини, що податкове повідомлення-рішення № 0000125-1310-2659 на суму 16666,67 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік прийнято лише 18.02.2019, тобто після 1 липня та навіть не базового року, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 18.02.2019 № 0000125-1310-2659 та, як наслідок таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0182971-1310-2659 на суму 25000,00 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2019 рік, то суд виходить з наступного на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення спірних правовідносин у 2019 році.

Відповідно до вимог підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (у редакції від 02.06.2016), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому, у відповідності до підпункту 267.6.3 ПК України органи внутрішніх справ зобов`язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об`єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов`язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об`єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, відповідно до довідки Територіального сербського центру № 8041 Регіонального сервісного центру в м. Києві від 2019 року № 1127 (том 1 а.с. 30) згідно з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску, об`ємом двигуна 4367 см, н.з. НОМЕР_5 належав громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 25.08.2016 по 01.08.2017.

Відтак, транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску, з об`ємом двигуна 4367 належав громадянці ОСОБА_1 до 01.08.2017, з огляду на що, виходячи з аналізу положень підпункту 267.6.3 ПК України, податковому органу у 2019 році мало б бути відомо про вказані обставини та, як наслідок були відсутні підстави для прийняття відповідачем по відношенню до позивача податкового повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0182971-1310-2659 щодо транспортного засобу автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_4 , 2016 року випуску, об`ємом двигуна 4367 см.

При цьому, суд звертає увагу, що ні у податковому повідомленні-рішенні від 21.05.2019 № 0182971-1310-2659, ні у розрахунку до такого рішення податковим органом не зазначено, що є об`єктом оподаткування, у відношенні до якого і було нараховано транспортний податок.

Таким чином, проаналізувавши вказані обставини у сукупності, в контексті викладених норм права, суд приходить до висновку про протиправності податкового повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0182971-1310-2659 та, як наслідок таке рішення підлягає скасуванню.

Твердження податкового органу про те, що платник податків зобов`язаний був провести з контролюючим органом звірку щодо уточнення об`єктів оподаткування (транспортного засобу), є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, відповідно до 267.6.3 ПК України з 01.04.2015 органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов`язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об`єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Тобто, саме на органи що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, покладено обов`язок подавати, зокрема, до податкових органів відомості необхідні для розрахунку та справляння податку, зокрема, фізичними особами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачами не надано суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваних рішень.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню пропорційного з кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення:

від 29.06.2017 № 86987-13;

від 18.02.2019 № 0000125-1310-2659;

від 21.05.2019 № 0182971-1310-2659.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін