Ухвала суду № 100528245, 23.10.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/14000/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, 14035, код ЄДРПОУ - 03196191) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, передбаченої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі меншому ніж вісім мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної до 5 травня разової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що йому виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує дії відповідача щодо нарахування та виплати, зокрема, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 в меншому розмірі. Разом з тим до суду звернувся 19.10.2021, тобто поза межами строку, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відтак суддя звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до відповідача для виплати такої допомоги у повному розмірі.

При цьому 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі №473/2190/17.

Більш того, 30.09.2020 - встановлений законом кінцевий строк, до якого позивач міг звернутися за отриманням такої допомоги та, за наявності звернення особи до відповідача у строк до 30.09.2020 та не отримання ним до 30.09.2020 виплати йому такої допомоги шестимісячний строк звернення до суду обраховується з 30.09.2020.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Крім того суддя зауважує, що із позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач зазначає, що йому в 2021 році була виплачена щорічна грошова допомога у розмірі 3906,00 грн, який не відповідає чинному законодавству України, та додає довідку Департаменту про виплату щорічної грошової допомоги за 2021 рік, натомість в прохальній частині вказує 2020 рік.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України, а саме пропуск останнім шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, що, у свою чергу, є недоліком позовної заяви та створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим суддя звертає увагу позивача, що ним не додано до адміністративного позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Крім того частиною 2 статті 94 КАС України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

У свою чергу копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 4 статті 94 КАС України).

Водночас суддею виявлено, що позивачем до адміністративного позову додано копії письмових доказів, які не засвідчені належним чином.

Крім того пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У ході ознайомлення з адміністративним позовом, суддею виявлено, що останній пред`явлено до Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради припинило свою діяльність, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи внесено 18.12.2020, підстава: рішення щодо реорганізації; правонаступником є Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ – 43649464.

Отже у адміністративному позові необхідно уточнити відповідача.

У свою чергу згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшла висновку, що позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з належним обґрунтуванням обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом; копій додатків до позовної заяви, засвідчених належним чином, для суду та відповідача; уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Падій