Рішення № 100527095, 12.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2021 року м. Рівне №460/12778/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питання оцінювання поведінки засуджених та застосування заходів заохочення Державної установи “Городищенська виправна колонія (№96)” від 09.04.2021 про відмову в застосуванні заходу заохочення щодо засудженого та зобов`язання відповідача негайно повторно розглянути клопотання директора навчального центру №96 Климчука М.П. про заохочення засудженого.

Заяви по суті справи.

Позивач у позовній заяві вказав, що рішенням комісії Державної установи “Городищенська виправна колонія (№ 96)” з питань застосування до засуджених встановлених кримінально-виконавчим законодавством заходів заохочення, оформленим протоколом №1 від 09.04.2021, відмовлено позивачу у застосуванні до нього заходу заохочення за сумлінне ставлення до навчання. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки воно не відповідає критеріям встановленим частиною 2 статті 2 КАС України і є невмотивованим. Зауважив, що вказане вище рішення уповноважений приймати лише начальник колонії, а створена відповідачем комісія, ухвалюючи спірне рішення перевищила межі своїх повноважень. Також вказав, що відповідач порушив строки проведення щоквартального оцінювання поведінки позивача, що в сукупності з іншими обставинами свідчить про протиправність спірного рішення. Повідомив, що 03.02.2021 дирекцією Городищенського навчального центру №96 подано начальнику виправної колонії клопотання, в якому він просив заохотити випускників групи «Токар», зокрема, засудженого ОСОБА_1 за систематичне відвідування занять, сумлінне ставлення до навчання, успіхи в освоєнні професійної майстерності. Вважає, що після надходження цього документу адміністрація колонії повинна було розглянути ці матеріали і застосувати до нього захід заохочення. З наведеного просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що рішення прийнято відповідачем в межах та у спосіб, що визначені законодавством та на підставі оцінки поведінки засудженого під час відбування покарання, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову. У цьому конкретному випадку враховувалось те, що позивач за час відбування покарання в установі неодноразово проявляв схильність до зберігання заборонених до використання в колонії предметів та не дотримувався норм, які визначають порядок та умови відбування покарання. Також слід врахувати факт, що 17.03.2021 року засуджений допустив куріння у невстановленому місці та 29.10.2020 року не дотримання норм, що виразилось у порушенні розпорядку дня колонії, а саме, спав вдень на робочому місці, за що був притягнений до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідач наголошує, що доцільність застосування заходу заохочення є процесом оціночним, яке вирішується членами комісії на власний розсуд. Стосовно позивача члени комісії вирішили відмовити у застосуванні до нього заохочення. З тих підстав, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що доводи, наведені у відзиві не спростовують аргументів наведених у позовній заяві. Вважає, що відповідач ухилився від пояснення мотивів прийняття спірного рішення. З наведеного, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суть поданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив зводиться до аргументів вже викладених ним у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 12 жовтня 2021 року.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 28.11.2019 у справі №572/997/19 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) і призначено йому покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі .(а.с.10-12).

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 11.09.2020 у справі №570/2899/20 змінено покарання призначене вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 28.11.2019 та постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 роки обмеження волі, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків із врахуванням ч.1 ст. 72 КК України, вважати призначеним ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі (а.с. 13-14).

Рішенням Міжрегіональної комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 21.01.2019 оформленого витягом з протоколу №31/1.37 ОСОБА_1 визначено для відбування покарання виправну колонію максимального рівня безпеки з відбуттям покарання в звичайних жилих приміщеннях максимального рівня безпеки та направлено для відбування покарання у до Державної установи “Городищенська виправна колонія №96”(а.с.15).

Позивач в місцях позбавлення волі перебуває з 11.01.2019 року, а з 25.01.2019 відбуває міру кримінального покарання у державній установі «Городищенська виправна колонія (№96)».

03.02.2021 дирекцією Городищенського навчального центру №96 подано начальнику виправної колонії клопотання, в якому він просив заохотити випускників групи «Токар», зокрема, засудженого ОСОБА_1 за систематичне відвідування занять, сумлінне ставлення до навчання, успіхи в освоєнні професійної майстерності (а.с. 37).

09.04.2021 року відбулось засідання комісії державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» з питань застосування до засуджених встановлених кримінально-виконавчим законодавством заходів заохочення, що створена відповідно до наказу державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» № 96/0Д-20 від 29.05.2020 року (а.с. 17-18).

Згідно з рішенням вказаної вище комісії, яке оформлене витягом із протоколу № 1 від 09.04.2021 у застосуванні до засудженого ОСОБА_1 заходів заохочення за сумлінне ставлення до навчання - відмовлено.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Статтею 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) передбачено, що кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Згідно з статтею 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями статті 3 КВК України встановлено, що до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Відповідно до частини 2 статті 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Питання застосування заходів заохочення до осіб, позбавлених волі, передбачено ст. 130, 131 КВК України та розділом XXI правил внутрішнього розпорядку виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України №2823/5 від 28.08.2018, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №1010/32462 від 05.09.2018 (надалі – Правила №2823/5).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КВК України, застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу на осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об`єктивної оцінки додержання ними правил поведінки; встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.

Згідно ч. 8 ст. 131 КВК України, адміністрація колонії зобов`язана щоквартально проводити оцінювання поведінки особи, додержання нею правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та приймати вмотивоване рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів заохочення. Прийняте рішення відображається в індивідуальній програмі соціально-виховної роботи та доводиться до відома особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, під підпис.

Відповідно до пункту 1 розділу XXI Правил №2823/5 правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення (за винятком переведення до ПКТ (ОК)) до засуджених користується начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки.

У силу вимог пункту 2 цих Правил застосування начальниками установ виконання покарань заходів заохочення оформлюється постановами про заохочення або наказами.

З аналізу цих норм права вбачається, що начальник колонії наділений правом приймати рішення, які оформлюються постановами або наказами про застосування до засуджених, які відбувають покарання у цій установі всіх можливих видів заходів заохочення. Проте, видача таких рішень передбачена лише у разі позитивного вирішення питання про застосування заохочувального заходу. Натомість чинним законодавством визначено, що рішення про недоцільність застосування заохочення повинно ухвалюватися адміністрацією колонії і оформлення їх наказом або постановою начальника не передбачено.

У свою чергу обов`язком адміністрації колонії є щоквартально розглядати питання про доцільність або не недоцільність застосування до засудженого заохочення на основі оцінки додержання засудженим правил поведінки, встановлених цим КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці і приймати вмотивоване рішення з цього питання.

Так, наказом керівника відповідача №96/ОД-20 від 29.05.2020 в установі створена комісія з питань застосування до засуджених встановлених кримінально-виконавчим законодавством заходів заохочення. у складі: керівник комісії - начальник установи; заступник керівника комісії - заступники начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи; заступник начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи, який є секретарем комісії. До складу комісії також входять члени комісії: перший заступник начальника установи; заступник начальника із інтендантського та комунально-побутового забезпечення; помічник начальника установи з питань залучення засуджених до праці та трудової адаптації; начальник відділу нагляду і безпеки; начальник оперативного відділу; виконувач обов`язків заступника начальника установи з виробництва (за згодою); педагогічний склад Городищенського ліцею Рівненської районної ради Рівненської області (за згодою); директор Городищенського навчального центру (№96) (за згодою); начальники відділень соціально-психологічної служби відділу із соціально- виховної та психологічної роботи.

Саме ця комісія, на переконання суду, уповноважена приймати рішення про недоцільність застосування до засуджених, зокрема, ОСОБА_1 заохочень, а не безпосередньо керівник установи, як помилково стверджує позивач. Водночас ухвалення такого рішення відносно засудженого фактично зумовлює відмову у застосуванні до нього заохочення й іншого варіанту поведінки для відповідача не передбачено.

03.02.2021 дирекцією Городищенського навчального центру №96 подано начальнику виправної колонії клопотання, в якому він просив заохотити випускників групи «Токар», зокрема, засудженого ОСОБА_1 за систематичне відвідування занять, сумлінне ставлення до навчання, успіхи в освоєнні професійної майстерності.

Однак суд зауважує, що положеннями КВК України і Правилами №2823/5 не встановлений обов`язок адміністрації колонії щодо окремого розгляду і вирішення нею клопотань про застосування до засуджених заохочень поза межами процедури щоквартального оцінювання.

Тобто відповідач повинен був врахувати вказане клопотання при проведенні оцінювання поведінки позивача у першому кварталі 2021 року, а саме з 01.01.2021 по 31.03.2021. При цьому суд вважає, що початок відліку часу для проведення оцінювання починається саме з дати початку певної чверті року, а не з датою попереднього засідання комісії з цих питань, як зазначає позивач.

09.04.2021 відбулось засідання комісії державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» з питань застосування до засуджених встановлених кримінально-виконавчим законодавством заходів заохочення.

Водночас суд констатує не дотримання відповідачем передбаченого кримінально-виконавчим законодавством строку на проведення чергового оцінювання поведінки позивача, оскільки воно відбулося поза межами першого кварталу 2021 року (з 01.01.2021 по 31.03.2021), що є порушенням порядку його здійснення.

Проте, враховуючи сплив незначного проміжку часу після закінчення зазначеного строку (9 днів), і те, що його недотримання фактично не впливає на суть прийнятого рішення, то таке порушення процедури не є достатньою підставою для скасування спірного рішення відповідача, а інших порушень відповідачем порядку ухвалення такого рішення судом не встановлено.

У свою чергу комісія є колегіальним органом, а рішення на ній приймаються після оцінки комісією всіх обставин. Засідання комісії у разі відмови у застосування заохочення оформлюється протоколом.

Згідно з витягом із протоколу № 1 від 09.04.2021 у застосуванні до засудженого ОСОБА_1 заходів заохочення за сумлінне ставлення до навчання - відмовлено.

Підставами для відмови, як зазначив відповідач у своєму відзиві, стали неодноразові порушення позивачем режиму відбування покарання, у тому числі, вчинене ним 17.03.2021.

У свою чергу комісія є колегіальним органом, а рішення на ній приймаються після оцінки комісією всіх обставин на розсуд її членів. Засідання комісії у разі відмови у застосування заохочення оформлюється протоколом.

Суд звертає увагу на те, що однією із обов`язкових умов для прийняття рішення про заохочення засудженого є додержання ним правил поведінки; встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. При цьому, суд вважає, що аналізу підлягає перш за все поведінка засудженого за оцінюваний період.

Так, у першому кварталі 2021 року, а саме, 17.03.2021 року засуджений ОСОБА_1 допустив куріння у невстановленому місці за що був притягнений до дисциплінарної відповідальності у виді сурової догани, що підтверджується довідкою про наявність у нього заохочень і стягнень. Натомість заходи заохочення до нього у вказаному періоді не застосовувались.

Отже, позивач у оцінюваному періоді у повній мірі не дотримався правил поведінки, які встановлені у колонії, де він відбуває покарання, а тому у комісії, на думку суду, були достатні і обґрунтовані мотиви для відмови у застосуванні до нього заходу заохочення.

Відтак, спірне рішення відповідача оформлене протоколом №1 від 09.04.2021 відповідає критеріям передбаченим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не підлягає скасуванню судом.

Водночас позовна вимога про зобов`язання відповідача негайно повторно розглянути клопотання директора навчального центру №96 Климчука М.П. про заохочення ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з огляду на те, що вказана вимога є похідною від вимоги про визнання протиправними та скасування рішення від 09.04.2021, яка відхилена судом.

Оцінюючи наявні в справі докази та аналізуючи встановлені фактичні обставини суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду довів правомірність ухваленого ним рішення.

Отже, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (утримується в ДУ «Городищенська ВК (№96)» с. Городище, Рівненський район, Рівненська область, 35341; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» (с. Городище, Рівненський район, Рівненська область, 35341, код ЄДРПОУ 08564386) про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питання оцінювання поведінки засуджених та застосування заходів заохочення Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» від 09.04.2021 про відмову в застосуванні заходу заохочення щодо засудженого та зобов`язання негайно повторно розглянути клопотання директора навчального центру №96 Климчука М.П. про заохочення засудженого, – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 жовтня 2021 року

Суддя Н.В. Друзенко