Рішення № 10052704, 25.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2010 р.Справа № 11/37-669 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "Воланд", с. Лучка, Тернопільський район, Тернопільська область (адреса для листування вул. Грушевського, 23, м. Тернопіль,46000).

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМП", вул. Набережна,5, м. Зборів, Тернопільська область.

За участю представників сторін:

Позивача: Федик В.І. –представник.

Відповідача: не з’явився.

Суть справи: Приватне підприємство "Воланд", с. Лучка, Тернопільський район, Тернопільська область (адреса для листування вул. Грушевського, 23, м. Тернопіль,46000) звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМП", вул. Набережна, 5, м. Зборів, Тернопільська область про стягнення 7516,77 грн., із них: 5 232,20 грн. заборгованості за надані послуги та 2 284,57 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов‘язання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав господарському суду договір №0512-01 від 05.12.2005 року про надання послуг кур‘єрського зв‘язку сітки КСД; акти здачі приймання робіт №ВО-1812-01 від 18.12.2007 року, №ВО-2301-01 від 23.01.2008 року, №ВО-1703-01 від 17.03.2008 року, №ВО-1402-01 від 14.02.2008 року, №ВО-1804-01 від 18.04.2008 року; обґрунтований розрахунок суми заборгованості та пені.

Відповідач відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

05 грудня 2005 року між приватним підприємством "Воланд", с. Лучка, Тернопільський район, Тернопільська область (надалі Оператор) ТзОВ "ЗМП", вул. Набережна,5, м. Зборів, Тернопільська область (надалі Абонент) був укладений договір про надання послуг кур‘єрського зв‘язку сітки КСД №0512-01 (надалі Договір), згідно якого Абонент замовляє, а Оператор надає Абоненту в замовленому об‘ємі послуги кур‘єрського зв‘язку сітки КСД, надалі названі Послуги. (п.1 Договору).

Згідно п.п. 2.3, 4.2, 4.3, 4.4 Договору Абонент зобов‘язується своєчасно оплачувати Оператору вартість наданих Послуг. Основою для оплати Абонентом наданих йому Послуг являється рахунок виставлений Оператором. Рахунок і акт здачі приймання робіт за надані Абоненту в календарному місяці Послуги, Оператор направляє Абоненту на протязі семи робочих днів наступного місяця. Абонент оплачує рахунок Оператора на протязі трьох банківських днів з моменту його отримання.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги кур‘єрського зв‘язку сітки КСД в період з грудня 2007 року по квітень 2008 року, що підтверджується актами здачі приймання робіт №ВО-1812-01 від 18.12.2007 року, №ВО-2301-01 від 23.01.2008 року, №ВО-1703-01 від 17.03.2008 року, №ВО-1402-01 від 14.02.2008 року, №ВО-1804-01 від 18.04.2008 року підписаними між сторонами.

Відповідач свої зобов‘язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгував відповідачу 5232,20 грн. за надані послуги.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За неналежне виконання умов Договору позивач на підставі п. 5.1 Договору нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від належної до сплати суми за кожен день прострочення, яка становить 2284,57 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія за №1203/01 від 12.03.2010 року з вимогою погасити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги приватного підприємства "Воланд", с. Лучка, Тернопільський район, Тернопільська область обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, ПП "Воланд", у своїй позовній заяві просить суд вжити заходів що до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачу ТзОВ "ЗМП" в межах суми заборгованості.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Одним з таких заходів є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві (п.1 ч.1 ст. 67 ГПК України).

За змістом п.3 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду №02-5/611 від 23.08.1994р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обов'язок доведення необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, у т.ч. шляхом накладення арешту на грошові суми, його обґрунтованість, покладається законодавцем на заявника, у разі ініціювання ним перед судом розгляду такого клопотання.

Саме заявник у такому випадку повинен обґрунтувати підстави вжиття судом заходів забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, позивач не надав суду жодних доказів, підтверджуючих що невжиття заходів, щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а відтак оцінивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМП", вул. Набережна,5, м. Зборів, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31194958 на користь приватного підприємства "Воланд", с. Лучка, Тернопільський район, Тернопільська область (адреса для листування вул. Грушевського,23, м. Тернопіль,46000), ідентифікаційний код 30003828 –5232 грн. 20 коп. заборгованості за виконані роботи; 2284 грн. 57 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань; 102 грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. У задоволенні клопотання приватного підприємства "Воланд", с. Лучка, Тернопільський район, Тернопільська область про забезпечення позову відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –28.05.2010 року) через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          А.М. Сидорук